Анотація до роботи:

Бабич І.О. Клінічне значення місцевого неспецифічного протеїназно-інгібіторного потенціалу при хронічних захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2002.

Дисертація присвячена питанням діагностики і прогнозування перебігу хронічних запально-деструктивних захворювань гастродуоденальної зони у дітей на основі вивчення показників неспецифічного протеїназно-інгібіторного потенціалу шлункового секрету. В процесі клінічних досліджень доказано участь неспецифічної протеїназно-інгібіторної системи в патогенезі пошкодження слизової оболонки у хворих із хронічною патологією гастродуоденальної зони. Виведені нормативи місцевого неспецифічного протеїназно-інгібіторного потенціалу у дітей контрольної групи.

Установлено, що показники місцевого протеїназно-інгібіторного потенціалу у дітей із функціональним порушенням шлунку практично не відрізняються від показників контрольної групи. Вивчено вплив періоду захворювання, ступеня тяжкості запального процесу, що протікає в слизовій оболонці гастродуоденальної зони, на показники неспецифічного протеїназно-інгібіторного шлункового секрету. Визначено, що в періоді загострення підсилюється активність неспецифічних протеїназ, максимальні зміни виявлені у хворих із ерозивним і гіпертрофічним гастритом, мінімальні – при поверхневому гастриті. Встановлено, що включення у схему лікування ендоназального електрофорезу даларгіну ефективно корегує дисбаланс у місцевій неспецифічній протеїназно-інгібіторній системі у хворих з ерозивним гастритом.

Доведено пряму залежність ступеня засіву слизової оболонки Helicobacter pylori з показниками активності неспецифічного протеїназно-інгібіторного потенціалу. Виявлено компенсований стан місцевої неспецифічної протеїназно-інгібіторної системи при переході від тощакової до стимульованої фаз шлункової секреції у хворих із поверхневими формами ураження.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасної дитячої гастроентерології - підвишення ефективності діагностики та прогнозування перебігу хронічних запальних захворювань гастродуоденальної зони у дітей на основі вивчення місцевого неспецифічного протеїназно-інгібіторного потенціалу.

1. Розвиток хронічної запальної патології гастродуоденальної зони у дітей супроводжується посиленням активності неспецифічних протеїназ в шлунковому вмісту. Максимальні зміни виявлені при ерозивному і гіпертрофічному гастриті – зростання активності еластазо- и трипсиноподібніх протеїназ, мінімальні - при функціональному порушенню шлунку.

2. При функціональних порушеннях верхнього відділу травного тракту і поверхневих формах ураження слизової оболонки у дітей відмічається стабільно високий рівень інгібіторного потенціалу шлункового вмісту. Більш виражені запальні прояви в слизовій оболонці у хворих із ерозивним і гіпертрофічним гастритом супроводжуються достовірним зниженням місцевого інгібіторного потенціалу.

3. Дискоординація активності протеїназ і зниження інгібіторної активності шлункового секрету залежить від ступеня засіву слизової оболонки Helicobacter pylori і відображає інтенсивність запальних змін у слизовій оболонці шлунку.

4. Одною з ланок патогенезу функціональних і хронічних поверхневих порушень слизової оболонки гастродуоденальної зони є збереження інгібіторного потенціалу при низькій активності неспецифічних протеїназ в умовах стимуляції шлункової секреції. Підвищення антипротеазного потенціалу шлункового вмісту при стимуляції секреції вказує на збереження високого захисного бар’єру слизової оболонки, зменшення антипротеазного потенціалу свідчить про зниження компенсаторних можливостей слизової.

5. Використання стандартної «потрійної» антихелікобактерної терапії супроводжуєтся суттєвим зменшенням дисбалансу у місцевій системі протеїнази - інгібітори у хворих з поверхневими формами ураження слизової оболонки гастродуоденальної зони. У дітей із ерозивним і гіпертрофічним гастритом в процесі проводимого лікування відмічаеться більш глибоке пригнічення антипротеїназного потенціалу, що необхідно враховувати при проведенні терапії.

6. Включення в лікувальний комплекс ендоназального електрофорезу даларгіну більш ефективно зменшує прояви дисбалансу в місцевій неспецифічній протеїназно-інгібіторній системі у дітей з ерозивним гастритом.

Публікації автора:

1. Стан місцевих процесів протеолізу при поверхневому гастриті і гастродуоденіті у дітей //Таврический медико-биологический вестник. - 2000.- Т.3, № 3-4. - С. 13-16. (співавт. Кубишкін А.В., Семенець П.Ф.). Особистий внесок здобувача (65%) полягає в бібліографічному пошуку, відборі хворих, клінічному обстеженні хворих, проведенні досліджень, узагальненні даних, статистичній обробці та аналізі одержаних результатів.

2. О диагностическом значении оценки местного протеиназно-ингибиторного потенциала у детей с хроническим хеликобактер-ассоциированным гастритом //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского. - Симферополь. - 2001. - Т.137, Ч.1. - С. 35-38. (співавт. Кубишкін А.В., Семенець П.Ф.). Особистий внесок здобувача (70%) полягає в огляді та клінічному обстеженні хворих, проведенні досліджень, статистичному аналізі результатів, підготовці до друку.

3. Вивчення місцевого протеїназно-інгібіторного потенціалу у дітей із хронічним поверхневим гастритом, гастродуоденітом і функціональною патологією шлунка залежно від фаз шлункової секреції в період неповної ремісії //Одеський медичний журнал. -2001. - №6. - С. 87-89.

4. Характер изменений местного протеиназно -ингибиторного потенциала у детей с хроническим эрозивним гастритом //Лікарьска справа Врачебное дело. - 2002. - №1. - С. 69-72. (співавт. Кубишкін А.В., Семенець П.Ф., Кравченко Н.Г.). Особистий внесок здобувача (60%) полягає у відборі хворих, огляді та клінічному обстеженні, проведенні досліджень, статистичній обробці та аналізі одержаних результатів.

5. Взаимосвязь показателей неспецифического протеиназно-ингибиторного потенциала желудочного сока и степени обсемененности слизистой оболочки Helicobacter pylori у больных с хронической гастродуоденальной патологией //Таврический медико-биологический вестник.- 2002. - Т.5, № 5. - С. 18-21.

6. Итоги и перспективы научных исследований кафедры детских болезней по гастродуоденальной патологии у детей //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского. – Симферополь. -2001. - Т.137, Ч.1. - С. 232-234. (співавт. Лебедева О.М., Лагунова Н.В., Семенчук Т.В., Лузін А.В., Ільченко Е.Я., Нікітіна Н.В., Кокурнікова О.В.). Особистий внесок здобувача (30%) полягає у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів.

7. Дослідження еластазоподібної активності шлункового соку при хронічній гастродуоденальній патології у дітей //Матер. 10-го зїзду педіатрів України. “Проблеми педіатрії на сучастному стані”.- К.-1999.- Педіатрія, акушерство та гінекологія.- № 4.- С. 108. (Співавт. А.М. Корінь, О.А. Лазарева, Л.І. Семенова, Т.І. Мальчікова, О.Д. Лебедєва, Л.Л. Олексенко, Ю.С. Башкірцева). Особистий внесок здобувача (55%) полягає в клінічному обстеженні, проведенні досліджень, статистичній обробці та аналізі одержаних результатів.

8. Вплив комплексної терапії на показники місцевого протеїназно-інгібіторного потенціалу у дітей з хронічним гастритом //Матер. 2-ої наук.-практ. конф. «Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педиатрії». - К. - 2001. - Педіатрія, акушерство та гінекологія. - № 4. - С. 62.

9. Показатели местного неспецифического протеиназно-ингибиторного потенциала у практически здоровых детей // Матер. Міжнарод. наук.-практ. конф. «Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах».- Чернівці, 2002. - С.15-16. (Співавт. Н.В. Лагунова, Т.В.Семенчук, О.М. Лебедева, А.В.Лузин, Л.И.Семенова, Э.Я.Ильченко). Особистий внесок здобувача (50%) полягає в клінічному обстеженні, проведенні досліджень, статистичній обробці та аналізі одержаних результатів.