Анотація до роботи:

Горошков О.В. Клінічне значення психоемоційних та психосоціальних факторів при бронхіальній астмі у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом - 14.01.10 – “Педіатрия”.

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, м. Київ, 2003р.

Робота присвячена актуальній проблемі сучасної педіатрії – впливу психоемоційних та психосоціальних факторів на виникнення i перебіг БА у дитячому віці та підвищенню ефективності ії лікування з використанням засобу комбінованої медикаментозно-психологічної терапії.

Отримані результати дозволили оцінити вплив різноманітних психоемоційних та психосоціальних факторів на формування та перебіг БА в дiтей. Виявлений взаємозв’язок між ступенем психологічних порушень сфери свідомості хворої дитини та важкістю перебігу захворювання.

Вперше в Одеському регіоні був проведений поглиблений аналіз епідеміології симптомів БА та алергії у дітей 13-14-річного віку, згідно з Міжнародною програмою ISAAC.

Розроблені та впроваджені у практику методики медико-психологічного обстеження та корекції психологічного стану хворої дитини в залежності від типу особистості і важкості БА. Автором розширено і вдосконалено програму навчання в „Астма-школі” та підвищено ефективність комплексного лікування цього захворювання.

Обґрунтовано доцільність проведення в міжнападковому періоді БА тривалих курсів психологічної корекції медикаментозної терапії з метою збільшення термінів ремісій і зниження частоти ії загострень.

У дисертації вивчений вплив психоемоційних і психосоціальних факторів на формування та перебіг бронхіальної астми у дітей; визначений індивідуальний психологічний портрет особистості, в залежності від важкості захворювання; розроблений метод комбінованого медикаментозно-психологічного лікування в нападковому та міжнападковому періоді астми; проведений поглиблений аналіз епідеміології симптомів та діагнозу бронхіальної астми у дитячому віці, згідно з програмою ISAAC.

1. Проведене в рамках програми ISAAC протягом 1999-2000 р.р. дослідження епідеміології БА та інших видів алергійної патології серед дітей Одеського регіону, виявило виражену поширеність симптомів БА (22,9%), алергійного риніту (20,5%), полінозу (4,1%) та атопічного дерматиту (3,4%), значно перевищуючу дані офіційної статистичної звітності;

2. Факторами, що сприяють розвитку БА і визначають ступінь її важкості, є неблагополуччя в сфері сімейних відносин у 39,0% обстежених; низький рівень знань і уявлень хворих та їх батьків про свою патологію зі схильністю до витиснення астми зі свідомості у 49,5% дітей; психологічні характеристики особистості хворих з перевагою дезадаптивних, депресивних, песимістичних тенденцій, підвищеної особистісної тривожності;

3. У хворих при легкому персистуючому перебізі БА, на тлі нерізко виражених вентиляційних порушень і помірної експіраторної задишки, визначалася задовільна психосоціальна адаптація особистості з екстрапсихологічною спрямованістю реакцій, домінуванням ізольованого (68,7%), переважно гармонійного, типу реагування на захворювання і відсутністю ознак патологічної акцентуації характеру;

4. У хворих дітей із середньоважкою БА виявлялося дезадаптаційне реагування з інтрапсихологічною спрямованістю реакцій і домінуванням змішаного (31,4%), в основному, тривожного (15,7%), типу реагування;

5. Важка бронхіальна астма характеризувалась ознаками вираженої психосоціальної дезадаптації з інтра- і інтерпсихологічною спрямованістю реакцій, астено-депресивним типом акцентуації характеру і змішаним (31,8%), переважно сенситивним (13,6%), типом реагування на захворювання;

6. Виявлені психоемоційні і психосоціальні порушення в дітей з БА є показанням для включення до складу комбінованої терапії, при легкому і середньоважкому перебігу захворювання, методів групової і сімейної психотерапії, корегованої освітніми (навчальними) програмами за методикою „Астма-школи” для хворих дітей і їхніх батьків. Важка астма є показанням до застосування індивідуальних психотерапевтичних методик, елементів сімейної терапії й освітніх (навчальних) програм;

7. Ефективність комбінованої медикаментозно-психологічної терапії у дітей з БА підтверджується зниженням термінів перебування хворих у стаціонарі в 1,1-1,2 рази, скороченням тривалості приступного періоду, значним поліпшенням психоемоційного стану і сфери соціальних контактів; зниженням частоти загострень захворювання на протязі року в 1,7 рази; подовженням термінів ремісій у 1,9 рази; зменшенням кількості негайних госпіталізацій у 3,3 рази; нормалізацією стану сфери психосоціальної адаптації хворих дітей.