Анотація до роботи:

Карлов С.М. Клінічні особливості перебігу інфаркту міокарда у хворих різних вікових груп. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 – кардіологія. – Харківський державний медичний університет. – Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей клінічного перебігу ІМ у пацієнтів різних вікових груп, показників добового моніторування ЕКГ і АТ. Вивчені агрегаційні властивості тромбоцитів, вплив терапії бета-блокатором третього покоління небівололом, оцінена эффективність застосування тромболізису в пацієнтів похилого віку. Обстежено 457 пацієнтів із гострим ІМ віком 34 – 85 років, з них 83,4% з Q-позитивним і 16,6% з Q-негативним ІМ. Спостереження за хворими проводили протягом року після перенесеного ІМ.

Виявлені предиктори негативного річного прогнозу – наявність постінфарктної ішемії (як больової, так і безбольової), знижена варіабельність ритму серця, порушення добового профілю АТ (нічна гіпертензія) і висока варіабельність АТ.

Показано, що проведення тромболізису літнім пацієнтам приводить до поліпшення перебігу гострого періоду інфаркту міокарда без збільшення ризику серйозних ускладнень.

Застосування в гострому періоді бета-блокатора третього покоління небівололу забезпечує більш значущий клінічний ефект у порівнянні з метопрололом, що полягає в зменшенні частоти нападів больової і ББІМ, розвитку гострих аневризм, зменшенні кількості повторних госпіталізацій і летальності протягом року.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у встановленні зв'язку перебігу гострого і післяінфарктного періодів у хворих різних вікових груп із показниками добового моніторування ЕКГ і АТ. Доведена ефективність використання бета-блокатора третього покоління небівололу при лікуванні гострого інфаркту міокарда.

1. У пацієнтів з гострим ІМ старшої вікової групи відзначено більш тяжкий перебіг захворювання та збільшення питомої ваги жінок. Перебіг гострого періоду у жінок характеризується більш частим розвитком ГЛШН високих градацій (Killip III-IV), надшлуночкових порушень ритму і рецидивів ІМ.

2. У хворих старшої вікової групи частіше зустрічається порушення добового профілю АТ у вигляді його недостатнього зниження в нічний час, що сприяє розвитку ранньої післяінфарктної стенокардії. Нічна гіпертензія приводить до частішого розвитку надшлуночкових порушень ритму та рецидивів ІМ. Протягом року найбільша кількість повторних госпіталізацій, а також процент померлих були в групі "night peaker".

3. Висока варіабельність АТ (навіть при нормальних середньодобових показниках) є предиктором несприятливого як найближчого, так і віддаленого прогнозів. Так, у гострому періоді у хворих із високою варіабельністю АТ у два рази частіше розвивалися напади ГЛШН, рання післяінфарктна стенокардія й епізоди ББІМ, у три рази частіше – рецидиви ІМ. Протягом року у таких хворих кількість повторних госпіталізацій була вища в 1,3 рази, частота розвитку повторного ІМ – в 1,8 рази, летальність – в 3,5 рази.

4. Виявлені вікові відмінності ВРС у хворих на ІМ: у старшій віковій групі відзначено підвищення потужності високочастотного (HF) компонента спектра, зниження рівня симпато-вагального балансу (LF/HF) і підвищення часових показників (rMSSD і pNN50), що свідчить про зниження у даних хворих симпатичної активності ВНС.

5. Установлено зв'язок між наявністю епізодів ББІМ і ВРС. У групі хворих із ББІМ виявлено зниження загальної ВРС (зниження показників загальної потужності і SDNN), високочастотного спектрального компонента (HF), часових показників (rMSSD і pNN50), що відбиває перевагу в хворих з епізодами ББІМ симпатичної ланки регуляції ВНС.

6. У хворих зі зниженою ВРС відзначено більш тяжкий перебіг як гострого періоду захворювання (вірогідне збільшення частоти розвитку гострої серцевої недостатності й епізодів ББІМ), так і віддаленого (більша кількість повторних госпіталізацій у зв'язку з розвитком серцевої недостатності, вище відсоток летальності). Клінічні ознаки гострої серцевої недостатності та ФВ впливають на показники ВРС.

7. Наявність післяінфарктної ішемії міокарда (як больової, так і безбольової) негативно відбивається як на найближчому (збільшення частоти розвитку гострої серцевої недостатності та рецидивів ІМ), так і на віддаленому прогнозах з вірогідним збільшенням кількості повторних госпіталізацій і летальних результатів.

8. Застосування в гострому періоді бета-блокатора третього покоління небівололу забезпечує більш значущий клінічний ефект порівняно з метопрололом, що полягає в зменшенні частоти нападів больової і ББІМ та розвитку гострих аневризм, зменшенні кількості повторних госпіталізацій і летальності протягом року. Позитивний вплив небівололу не залежав від віку хворих.

Публікації автора:

1. Карлов С.М., Колиушко Г.И., Сиротников Е.Л. Эффективность тромболитической терапии в острый период инфаркта миокарда у больных пожилого и старческого возраста // Український терапевтичний журнал. – 2002. – №1. – С. 28-31. (Дисертант проводив добір хворих та статистичну обробку даних та їх аналіз, брав участь у формулюванні висновків).

2. Карлов С.М. Сравнительная оценка эффективности метопролола и небиволола в остром периоде инфаркта миокарда // Український медичний альманах. – 2002. – № 5. – С. 47-49.

3. Целуйко В.И., Почепцова Е.Г., Карлов С.М. Уровень тропонина I и клиническое течение инфаркта миокарда // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. – №2. – С. 25-27. (Дисертантом обстежена частина хворих, зроблено аналіз даних літератури).

4. Карлов С.М., Целуйко В.И., Почепцова Е.Г. Вариабельность ритма сердца у больных с острым инфарктом миокарда // Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. – №3-4. – С. 67-71. (Дисертантом проведено добове моніторування ЕКГ, аналіз данных літератури, підготовка статті до друку).

5. Карлов С.М., Целуйко В.И., Колиушко Г.И., Сиротников Е.Л. Тромболитическая терапия у больных инфарктом миокарда пожилого возраста. // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции "Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни". – Харьков, 2001. – С. 53-54. (Дисертантом проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та обробка отриманих результатів).

6. Карлов С.М. Влияние артериальной гипертензии на течение острого периода инфаркта миокарда. // Матеріали Української науково-практичної конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми”. – Київ, 2002. – С. 48.

7. Карлов С.М., Почепцова Е.Г. Факторы, способствующие развитию СН у больных с ОИМ. // Матеріали обєднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Сердцева недостатність – сучасний стан проблем”. – Київ, 2002. – С. 56. (Дисертантом обстежена частина пацієнтів, проведений аналіз отриманих результатів).

8. Почепцова Е.Г., Карлов С.М. Влияние факторов риска на развитие острой сердечной недостаточности в острый период инфаркта миокарда. // Матеріали обєднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Сердцева недостатність – сучасний стан проблем". – Київ, 2002. – С.98-99. (Дисертант обстежив частину пацієнтів, взяв участь у написанні тез).

9. Целуйко В.И., Карлов С.М. Влияние вариабельности артериального давления на течение и прогноз инфаркта миокарда. Науково-практична конференція "Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування". – Харків, 2003. (Дисертантом проведено клінічне обстеження хворих і добове моніторуванняАТ).

10. Карлов С.М., Целуйко В.И. Вариабельность ритма сердца в остром периоде инфаркта миокарда. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2003. – № 581. – С. 56-57. (Дисертант провів добір хворих, добове моніторування ЕКГ. Взяв участь у написанні тез).