Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Психіатрія


Пришляк Володимир Іванович. Клінічні предиктори хронічних депресій : Дис... канд. наук: 14.01.16 - 2009.



Анотація до роботи:

Пришляк В.І. Клінічні предиктори хронічних депресій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню клініко-психопатологічних особливостей хронічних депресій, обґрунтуванню факторів та механізму формування цих станів.

На основі комплексного клініко-дескриптивного, психолого-діагностичного, спеціального анамнестичного дослідження 48 випадків хронічних депресій та порівняння клініко-психопатологічних особливостей цих станів із клінікою 34 випадків фазних (епізодичних) депресій виділено основні диференційно діагностичні ознаки, які дозволяють вчасно виявляти хроніфікацію депресій.

Описано нові клінічні феномени – алексифілію та псевдосуїцидальність, - які є характерними ознаками і предикторами хронічних депресій.

Виявлено суттєві відмінності базових суб’єктивних переживань, які відрізняють хронічні депресії від епізодичних.

Обґрунтовано гіпотезу про механізм хроніфікації депресивних розладів у вигляді замкнутого кола взаємної підтримки реактивних, ендогенних і особистісних факторів. Описано патогенний стереотип стосунків хронічних депресивних хворих із лікарями та запропоновано практичні рекомендації щодо оптимізації терапевтичної співпраці з ними.

Виділено і досліджено особистісний фактор як підґрунтя клінічних особливостей та механізму формування хронічних депресій.

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності діагностики хронічних депресій шляхом врахування клінічних предикторів та психопатологічних особливостей, які відображають фактори й механізми формування цих станів.

2. При обстеженні хворих на хронічні та епізодичні депресії за допомогою стандартного симптоматичного клінічного опитувальника SCS-90 виявлено, що відмінності двох груп за типовими симптомами депресивного розладу не є вірогідними (p>0,05), тоді як суттєві відмінності виявляються у сфері самооцінки та суб’єктивного сприйняття власного страждання (p<0,05).

3. За результатами клініко-психопатологічного обстеження з’ясовано наступні відмінності клініки хронічних та епізодичних депресій у сфері суб’єктивних переживань: 1) переважання базового почуття сорому (меншовартості) при хронічних депресіях (95,8±2,9 vs 61,8±8,3 %, p<0,001) і вини (гріховності) – при епізодичних (73,5±7,6 vs 20,8±5,9 %, p<0,001);
2) сприйняття депресивно зниженої самооцінки із загостреною критикою при хронічних депресіях і зі зниженою критикою – при епізодичних; 3) переважання психогенної провокації депресивних переживань („удар по самоповазі”) при хронічних депресіях (93,75±3,49 %) при суттєво менш значимому впливі психогеній на клініку епізодичних депресій (32,4±8,0 %, р<0,001).

4. Завдяки клінічно-описовому методу дослідження суб’єктивних переживань пацієнтів описано два нових, специфічних для хронічних депресій клінічних феномена: 1) алексифілія – схильність активно уникати вербалізації власного емоційного досвіду при об’єктивно збереженій здатності до такої рефлексії (виявляється у 100 % хворих); 2) псевдосуїцидальність – декларація суїцидальних тенденцій при відсутності реальних усвідомлених намірів вчинити самогубство і наявності високого антисуїцидального бар’єру (виявляється у 72,9±6,4 % хворих).

5. Принципи предикції хронічних депресій базуються на врахуванні специфіки суб’єктивних переживань пацієнтів, виявленні характерних клінічних ознак – алексифілії та псевдосуїцидальності, а також факту преципітації ендогенних (біологічних) і реактивних (середовищних) чинників хроніфікації.

6. Механізм хроніфікації у вивчених випадках має вигляд замкнутого кола (circulus vitiosus) постійно діючої взаємної підтримки ендогенного (біологічного) і реактивного (середовищного) факторів у точці зниження самооцінки пацієнта.

7. За результатами структурного клінічного інтерв’ю SCID-II у хворих з хронічними депресіями було встановлено статистично значиму коморбідність обсесивно-компульсивного, істеричного, залежного, нарцистичного і пасивно-агресивного особистісних розладів із переважанням обсесивно-компульсивного серед чоловіків (78,6±11,4 %, p<0,01) та істеричного серед жінок (50±8,6 %, p<0,05). Спільним особистісним фактором хроніфікації є базовий нарцистичний комплекс меншовартості, виявлений у всіх обстежених хворих.

8. У плануванні терапевтичної стратегії при хронічних депресіях, крім описаного механізму їх формування необхідно враховувати ще один вагомий фактор – ятрогенний стосунок „лікар-пацієнт”, при якому має місце взаємне знецінювання і порушення комплаєнсу аж до розриву терапевтичної співпраці. Оптимізація альянсу з пацієнтом є важливим завданням початкового етапу лікування при хронічних депресіях.

Публікації автора:

1. Пришляк В. І. Проблема хроніфікованих депресій в психіатричних дослідженнях. Частина І / В. І. Пришляк, О. О. Фільц // Журнал психіатрії та медичної психології. – 2006. – № 1 (16). – С. 132–141. (Здобувачем самостійно відібрано і опрацьовано літературу за темою, проведено її аналіз, виділено і висвітлено основні проблемні питання, підготовлено статтю до друку).

2. Пришляк В. І. Проблема хроніфікованих депресій в психіатричних дослідженнях. Частина ІІ / В. І. Пришляк, О. О. Фільц // Журнал психіатрії та медичної психології. – 2007. – № 1 (17). – С. 99–105. (Здобувачем самостійно відібрано і опрацьовано літературу за темою, проведено її аналіз, виділено і висвітлено основні проблемні питання, підготовлено статтю до друку).

3. Пришляк В. І. Алексифілія і псевдосуїцидальність – спроба опису нових клінічних феноменів при хроніфікованих депресіях / В. І. Пришляк, О. О. Фільц // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, вип. 4 (53). – С. 63–67. (Здобувачем самостійно проведено відбір, обстеження і систематизація матеріалу, здійснено аналіз результатів дослідження, описано два нових клінічних феномени, характерних для хронічних депресій).

4. Пришляк В. І. Деякі особливості клініки хроніфікованих депресій в контексті базового психопатологічного механізму їх формування / В. І. Пришляк, О. О. Фільц // Журнал психіатрії та медичної психології. – 2008. – № 1 (18). – С. 55–61. (Здобувачем самостійно проведено відбір, обстеження і систематизація матеріалу, здійснено аналіз результатів дослідження, обґрунтовано гіпотезу щодо механізму хроніфікації депресій у вивчених випадках).

5. Пришляк В. І. Специфіка особистості хворих на хронічні депресії /
В. І. Пришляк // Медицинская психология. – 2008. – Т. 3, № 2 (10). – С. 58–62.

6. А.с. № 22756, Україна, МОіНУ. Концептуальний опис нового клінічного симптому „Алексифілія” – „Алексифілія як специфічна клінічна ознака хронічних депресій” / В. І. Пришляк, О. О. Фільц. – № 22926; заявл. 01.10.2007 ; опубл. 16.11.2007. (Здобувачем самостійно проведено обстеження матеріалу дослідження, описано новий клінічний феномен, характерний для хронічних депресій).

7. Пришляк В. І. Предиктори хроніфікації депресій / В. І. Пришляк, О. О. Фільц // Медицина світу. Додаток „Хронічність у психіатрії: стан чи процес. Визначення та підходи до терапії”. – 2006. – С. 46–47.

8. Пришляк В. І. Новий погляд на клініку та механізм формування хронічних депресій / В. І. Пришляк // Медицина світу. Додаток „Психіатрія в період доказової медицини”. – 2007. – С. 29–32.

9. Пришляк В. І. Клінічні особливості і механізм формування хронічних депресій / В. І. Пришляк // 12 Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, 31 березня – 2 квітня 2008 р. : матеріали конгр. – Тернопіль, 2008. – С. 117.