Анотація до роботи:

Сербіненко Є.В. Клініка, патогенез та лікування генералізованого пародонтиту, ускладненого гнійним процесом.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. – Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України. – Полтава, 2006.

У роботі викладені результати вивчення ролі порушень біоцидної і функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів у патогенезі формування ускладнення запалення гнійним процесом у хворих на загострений генералізований пародонтит. Вперше доведено, що у хворих на загострений генералізований пародонтит при наявності гнійного ексудату в тканинах пародонту виявлені більш значні порушення окиснювального метаболізму фагоцитуючих лейкоцитів та їх функціональна виснаженість, що й призводять до утворення вогнищ гнійного запалення в пародонті. Враховуючи це, розроблено і апробовано в клініці диференційоване призначення комплексної терапії хворим на загострений генералізований пародонтит, яке включає засоби цілеспрямованого впливу на стан біоцидної та функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів.

Встановлено, що використання розробленого лікувального комплексу зменшує кількість ускладнень, рецидивів та дозволяє підвищити загальну ефективність лікувальног процесу.

У процесі виконання даної роботи, завдяки опорі на дані аналізу сучасної науково-медичної літератури, а також на результати власних досліджень, стало можливим виявлення ролі порушень функціональної активності нейтрофільних лейкоцитів у патогенезі загостреного генералізованого пародонтиту, ускладненого гноєвиділенням. На основі отриманих результатів визначені нові підходи до тактики лікувально-реабілітаційних заходів при комплексній терапії загостреного генералізованого пародонтиту з різними варіантами клінічного перебігу, які сприяли підвищенню ефективності лікування захворювання.

Сутність представлених у даному дослідженні наукових результатів сформульована в наступних висновках:

1. При наявності гнійного ексудату в пародонтальній кишені виразність основних клінічних симптомів генералізованого пародонтиту зростає на 2,02 бала, ніж у пацієнтів без такого.

2. У хворих на загострений генералізований пародонтит при наявності гнійного ексудату в тканинах пародонту виявлені більш значні порушення окиснювального метаболізму фагоцитуючих лейкоцитів. Встановлене підвищення біоцидності нейтрофілів периферичної крові й зниження їхнього реактивного потенціалу: збільшення спонтанного НСТ-тесту в 1,58 раза, стимульованого НСТ-тесту в 1,04 раза й зниження індексу стимуляції в 1,57 раза відносно групи співставлення.

3. Істотне підвищення вмісту лактоферину (від 20 мг/л до 35 мг/л) і пригнічення активності мієлопероксидази лейкоцитів (від 120 ум. од. до 150 ум. од.), у сполученні з високою реактивністю нейтрофільних гранулоцитів по НСТ-тесту, сприяє утворенню гнійного вогнища в пародонті у хворих на загострений генералізований пародонтит.

4. Додаткове використання препаратів даларгіна, рибоксина та циклоферона в комплексній терапії хворих на загострений генералізований пародонтит, ускладнений гнійним процесом у пародонті, сприяє підвищенню результативності лікування. Застосування розробленого лікувального комплексу дозволяє усунути запальний процес в тканинах пародонту більш, ніж в 95,3 % випадків і домогтися стійкої, протягом 18 місяців, клініко-рентгенологічної стабілізації процесу в 90,5% хворих.

5. При лікуванні хворих на загострений генералізований пародонтит, ускладнений гнійним процесом у пародонті, усунення основних симптомів захворювання відзначається за умов зниження до рівня здорових біоцидності нейтрофілів у спонтанному НСТ-тесті й підвищення коефіцієнта стимуляції НСТ-тесту, зниження утворення продуктів перекисного окиснення ліпідів, підвищення стану ендогенного антиоксидантного захисту в мембранах еритроцитів до рівня умовної норми.

6. Використання тестів, що відбивають функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів, дозволяє діагностувати ймовірність формування гнійного процесу в пародонтальних тканинах й оцінити ефективність проведеного комплексного лікування загостреного генералізованого пародонтиту, ускладненого гноєтечією з пародонтальних кишень.

Практичні рекомендації

1. Зміна активності мієлопероксидази від 120 до 150 ум.од., рівнів лактоферину від 20 до 35 мг/л та показників НСТ-тесту понад 45 одиниць у хворих на загострений генералізований пародонтит обумовлює розвиток гнійного процесу в тканинах пародонту і може бути показанням для призначення даларгіна, рибоксина й циклоферона в комплексі з традиційними втручаннями у практичній стоматології.

2. В комплексному лікуванні загостреного генералізованого пародонтиту, ускладненого гнійним вогнищем в пародонтальних тканинах рекомендовано призначати парагель і лінімент циклоферона під капу, окремо один від одного у вигляді аплікацій на 1,5 – 2 години. Для впливу на мікроциркуляторні процеси й з метою запобігання дистрофічним й атрофічним змінам у тканинах пародонта додатково наобхідно призначати даларгін і рибоксин. Даларгін застосовувати внутрішньом’язово, на ізотонічному розчині NaCl 0,9%. Курсова доза - 50 мг. Курс лікування - 10 діб. Рибоксин призначати усередину в добовій дозі від 0,6 до 2,4 г за загальноприйнятою схемою. Курс лікування 6 тижнів.

3. Застосування запропонованого лікувального комплексу у хворих на загострений генералізований пародонтит, ускладнений гноєтечією, приводить до відновлення функціональної активності й біоцидності нейтрофілів периферичної крові в 95,2 % хворих. Досягнута нормалізація зберігається у віддалені терміни спостережень у 90,5% хворих, супроводжується стійкою клініко-рентгенологічною стабілізацією процесу в тканинах пародонта й, тим самим, визначає сприятливий прогноз подальшого перебігу захворювання.

4. Відомості про порушення параметрів функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів і біоцидності цих клітин у хворих генералізованим пародонтитом доцільно враховувати при виборі лікувального комплексу та оцінки результатів лікування хворих загостреним генералізованим пародонтитом, ускладненим гнійним процесом у пародонті.

Публікації автора:

1. Мащенко И.С., Сербиненко Е.В. Функционально-метаболическая активность нейтрофильных гранулоцитов у больных генерализованным пародонтитом с гнойным очагом в пародонте// Вісник стоматології. – 2003.-№ 2 (39). -С. 15 - 18.

Особистий внесок полягає в проведенні інформаційного пошуку, клінічних досліджень, участі у виконанні імунологічних досліджень, обробці отриманих результатів.

2. Мащенко И.С., Сербиненко Е.В. Определение бактерицидного и антиоксидантного потенциала нейтрофильных гранулоцитов у больных генерализованным пародонтитом// Современная стоматология. – 2003.- № 1 (21). -С. 51 - 53.

Особистий внесок полягає в участі в клінічних та лабораторних дослідженнях, лікуванні хворих досліджуваних груп, аналізі та обробці отриманих результатів.

3. Самойленко А.В., Сербіненко Є.В. Прогностичне значення реактивності лейкоцитів периферичної крові у хворих на загострений генералізований пародонтит// Медичні перспективи. – 2001.- Т.VI, № 4. -С. 111 - 114.

Особистий внесок полягає в участі у клінічних та лабораторних дослідженнях, лікуванні хворих досліджуваних груп, аналізі та обробці отриманих результатів.

4. Мащенко І.С., Сербіненко Є.В. Основні принципи усунення вогнища гнійного запалення в тканинах пародонта хворих на генералізований пародонтит // Медичні перспективи. – 2003.- Т.VIII, №3. -С. 19 - 22 .

Особистий внесок полягає в участі в клінічних та лабораторних дослідженнях, лікуванні хворих досліджуваних груп, аналізі та обробці отриманих результатів.

5. Сербиненко Е.В. Клинико-диагностическое значение обнаружения лактоферрина при генерализованном пародонтите// Украинский стоматологический альманах. – 2003.- № 2. -С. 29 - 30.

6. Мащенко И.С., Сербиненко Е.В. Обоснование дифференцированного подхода в терапии генерализованного пародонтита // Сборник научных трудов “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии”/ Матер. конф.-Харьков, 2003. – Вып. 6. -С. 54 – 58.

Особистий внесок полягає в участі в клінічних та лабораторних дослідженнях, лікуванні хворих досліджуваних груп, аналізі та обробці отриманих результатів.