Анотація до роботи:

Прімишева О. М. Клініка, перебіг, терапія параноїдної шизофренії, асоційованої зі стресом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню особливостей клінічної картини першого психотичного епізоду, динаміки хвороби у жінок з параноїдною формою шизофренії, які зазнали вплив негативних психосоціальних факторів, у порівнянні з параноїдною формою шизофренії, де впливу стресорів перед першим психотичним епізодом не спостерігалось. Проведене дослідження дозволило простежити особливості сучасних проявів шизофренії, характер перебігу захворювання, що важливо для визначення його прогнозу.

Представлено наукове обґрунтування комплексної терапії з метою ефективного лікування шизофренії та профілактики загострень процесу. Результати дослідження дозволяють удосконалити терапевтичні заходи, підвищити ефективність фармакотерапії, психотерапії і методів медико-соціальної профілактики хворих на шизофренію. Розглядаються фактори та умови, які впливають на подальшій перебіг шизофренії та визначають прогноз захворювання.

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної науково-практичної задачі – удосконалення лікування та профілактики загострень параноїдної шизофренії, асоційованої зі стресом, у жінок на підставі визначення клініко-соціальних характеристик, особливостей клініко-психопатологічних проявів та впливу психотравмуючих факторів на виникнення та перебіг захворювання у жінок.

2. Встановлено, що для параноїдної шизофренії, асоційованої з дією стресорів в ініціальному періоді, характерна менша ендогенність хворобливого процесу, ніж при відсутності фактору стресу. Про це свідчить менша захворюваність на шизофренію серед родичів (р<0,05); менша кількість хворих, які мають шизоїдний радікал у структурі особистості (р<0,05), а також більш піздня поява при подальшому перебігу хвороби аутизації (р<0,05).

3. Переважаючими формами стресору перед розвитком першого психотичного епізоду були наступні: несприятливе становище у родині (37,6 %), зміни стану здоров’я, пологи (31,4 %), смерть рідних та близьких (22,6 %), хвороби (у том числі алкоголізм) близьких родичів (16,3 %). Найчастіше спостерігалось поєднання впливу різних психогенних факторів (52,5 %). Гострі психотравмуючі ситуації спостерігались в 48,8 %, хронічні стресори – у 13,8 %, змішаний характер стресорів мав місце в 37,4 % випадків.

4. Визначено особливості синдромальної структури асоційованої зі стресом параноїдної шизофренії у жінок: продовж першої шпиталізації переважали депресивний (43,8 %) та параноїдний (22,5 %) синдроми; в той час, як при відсутності стресового фактору – поведінкові розлади (30,0 %) та параноїдний (28,8 %) синдром. Протягом наступних шпиталізацій в обох групах хворих переважав галюцинаторно-параноідний синдром (77,5 % та 62,5 %).

Перебіг шизофренії, асоційованої зі стресом, був більш сприятливим, про що свідчать: менша тривалість першої (р<0,01) та наступних шпиталізацій (р<0,01); рання ліквідація психотичних порушень продовж першого стаціонування (р<0,005); більша тривалість першої ремісії (р<0,005) та переважання її типів «А» і «В»; пізніший розвиток проявів дефекту психіки (р<0,005); структурних розладів мислення (р<0,01); безперервного перебігу хвороби (р<0,01); в меншої кількості жінок спостерігався та пізніше розвивався когнітивний дефіцит (р<0,005); ріже спостерігались та пізніше розвивались дефіцітарні розлади та сімейна дезадаптація (р<0,005). Разом з цим в даній групі була більшою кількість хворих з інвалідністю (р<0,01), спостерігалась тенденція до більш частого та раннього припинення трудової діяльності у зв’язку з хворобою ще до встановлення та після встановлення їм інвалідності (р<0,005), а також висока питома вага пацієнток, які не працюють (на 16,3 % більше, ніж у групі порівняння).

5. Встановлено фактори, які визначають прогноз шизофренії, асоційованої зі стресом, у жінок (більш рання шпиталізація після появи перших ознак захворювання, r=-0,27; максимально швидка ліквідація психопатологічних розладів та порушених психічних функцій в рамках першого психотичного епізоду, r=-0,25; менша тривалість першої шпиталізації; більшій термін першої ремісії, r=-0,25), та обумовлюють меншу тривалість наступних стаціонувань, більш пізніший розвиток безперервного перебігу та стану дефекту психіки, проявів побічних ефектів терапії, більшу тривалість та якість наступних ремісій.

6. Враховуючи більшу метеочутливість хворих, в яких початок хвороби був пов’язаний із впливом стресорів (на 21,2 %, р<0,05), схильність до сезонних (весняних) загострень шизофренії (на 16,2 %, р<0,05) і тенденцію до збільшення тривалості шпиталізацій (особливо весною та восени, на 12,4 %, р<0,05), а також переважання афективних порушень (р<0,05), необхідно проводити профілактичний прийом антидепресантів з урахуванням сезонності загострень. Чутливість до змін погоди є фактором ризику підвищеної чутливості до впливу стресорів, що може мати прогностичне значення.

7. Враховуючи більш сприятливий перебіг і прогноз шизофренії, асоційованої зі стресом, більші показники не працюючих пов’язані з недостатнім упровадженням в клінічну практику засобів психотерапії та соціально-трудової реабілітації з метою покращення соціально-трудової адаптації жінок.

8. Засоби психотерапії (психокорекції, які розглядаються як засоби етіологічної терапії) дозволяють подолати отриману психотравму, правильно реагувати на життєві події. Важливо проводити психотерапевтичні заходи в стані ремісії, продовж яких переконувати жінок приймати підтримуючу терапію з метою попередження загострювання шизофренії, допомагати їм у раціональному працевлаштуванні та нормалізації сімейних взаємовідносин. Проводячи психотерапевтичні заходи, важливо робити натиск на бажанні пацієнток працювати і бути здоровими (за результатами анкетного дослідження).

У зв’язку з цим важливим представляється організація консультативних психопрофілактичних медичних кабінетів у поліклініках за місцем проживання з метою психотерапевтичної та психокорекційної допомоги даній категорії хворих. Актуальним є впровадження системи сімейної реабілітації та психокорекції в сім’ях, що включає в себе розробку індивідуальних рекомендацій, бесіди з родичами, можливість періодичного огляду психічного стану хворих та контролю за прийомом профілактичної терапії, а також організація більш раннього стаціонування з метою надання пацієнтам спеціалізованої допомоги при необхідності. Важливу роль треба приділяти покращенню психологічного мікроклімату в родині і сприянню доброзичливих стосунків між її членами.

Публікації автора:

1. Примышева Е. Н. Авария на Чернобыльской АЭС. Психиатрические аспекты. Роль влияния психогенных факторов / Е. Н. Примышева // Тавр. мед.-биол. вестник. – 2003. – Т. 6, № 2. – С. 245–250.

2. Примышева Е. Н. К вопросу о влиянии войны, как психотравмирующего фактора, на возникновение ПТСР и шизофрении / Е. Н. Примышева // Тавр. журн. психиатрии. – 2002. – № 4. – С. 37–40.

3. Примышева Е. Н. К вопросу о психофармакологии шизофрении, дебютировавшей после воздействия психогенных факторов, у женщин / Е. Н. Примышева // Проблемы, достижения и перспективы развития мед.-биол. наук и практ. здравоохранения : тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2002. – Т. 138, ч. 2. – С. 44–47.

4. Примышева Е. Н. Комплексный поход к лечению параноидной шизофрении, ассоциированной со стрессом, у женщин / Е. Н. Примышева // Укр. вісн. психоневрології. – 2008. – Т. 16, вип. 2. – С. 58–62.

5. Примышева Е. Н. Особенности клинической картины параноидной шизофрении, не ассоциированной со стрессом, у женщин / Е. Н. Примышева // Тавр. журн. психиатрии. – 2007. – Т. 11, № 3. – С. 86–91.

6. Примышева Е. Н. Особенности лечебных мероприятий параноидной шизофрении у женщин с учётом влияния стрессорных факторов / Е. Н. Примышева // Тавр. мед.-биол. вестник. – 2008. – Т. 11, № 4. – С. 227–231.

7. Примышева Е. Н. Роль влияния стрессорных факторов в возникновении и течении параноидной шизофрении у женщин / Е. Н. Примышева // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. – 2008. – № 1. – С. 107–109.

8. Примышева Е. Н. Сравнительный анализ типологии стрессоров в возникновении и течении параноидной шизофрении у женщин / Е. Н. Примышева // Тавр. журн. психиатрии. – 2008. – Т. 12, № 1. – С. 29–34.

9. Примышева Е. Н. Актуальность влияния стрессовых факторов в современных условиях в развитии психических расстройств / Е. Н. Примышева // Материалы 74 науч.-практ. конф. студентов и молодых учёных. – КГМУ, 14 апр. 2002 г. – Симферополь, 2002. – С. 86–87.

10. Примышева Е. Н. Влияние стресс-факторов военного времени на психическую заболеваемость у женщин / Е. Н. Примышева // Материалы 75 науч.-практ. конф. студентов и молодых учёных. – КГМУ, 22 апр. 2003 г. – Симферополь, 2003. – С. 102–103.

11. Примышева Е. Н. Особенности клинической картины, течения, лечебных мероприятий параноидной шизофрении, развившейся после воздействия психогенных факторов, у женщин / Е. Н. Примышева // Материалы 76 науч.-практ. конф. студентов и молодых учёных. – КГМУ, 18 апр. 2004 г. – Симферополь, 2004. – С. 103–104.

12. Прімишева О.М. Особливості соціальних показників у жінок, хворих на параноїдну шизофренію / О.М. Прімишева // Архів психіатрії – 2008. – Т. 14, № 4 (55). – С. 64.