Анотація до роботи:

Шевченко Є.Т. Клініко–біоенергетичні та плазмово–клітинні показники у хворих, які перенесли церебральний ішемічний інсульт. – Рукопис.

Дисертация на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Київ, 2005.

За основу роботи було покладено результати обстеження 125 хворих, які перенесли церебральний ішемічний інсульт. Виявлено, що у даного контингенту хворих клінічні особливості захворювання включали: прояви вертебро–базилярної недостатності, ознаки м’язово–тонусних порушень (контрактури, спастичний гіпертонус), порушення ходи, диссомнічні та мнестичні розлади, вогнищевий моторно–сенсорний та мовний дефіцит, ознаки атактичного та псевдобульбарного синдромів, а також розлади гнозису, праксису та чуттєвості різного ступеню. У 87,3 % спостерігався ремітуючий варіант перебігу захворювання, у 12,7 % хворих – прогредієнтний.

Виявлені у досліджених хворих зміни біоелектричної активності мозку у вигляді значної частотно–амплітудної міжпівкулевої асиметрії, домінування “плоского” типу ЕЕГ, низькочастотного бета–ритму або низькоамплітудної поліморфної повільної активності, ЕЕГ ознак вогнищевого процесу у 11,3 % хворих у резидуальному періоді ішемічного інсульту вказували на уповільнення процесу відновлювання, стійкість та прогредієнтний напрям змін.

Нейровізуалізаційне дослідження виявило наявність поодиноких та множинних вогнищ зниженої щільності, змін лікворовміщуючих просторів та шлуночкової системи, що мали тенденцію до стабілізаціі із збільшенням терміну захворювання, ознак дифузної атрофії кори, лейкоареозису та наявність постішемічних кист різної локалізаціі.

Отримане за даними УЗДГ зниження ЛШК у ділянці ураження в судинах як каротидного, так і вертебро–базилярного басейну, на тлі погіршання еласто–тонічних властивостей судинної стінки, визначена асиметрія церебрального кровотоку та виявлені ознаки ізольованого чи множинного стенозування демонструвало багаторівневість та поліфакторність гемодинамічних змін у даного контингенту хворих.

У хворих, які перенесли церебральний ішемічний інсульт спостерігалось стійке порушення ліпідного обміну, що мало тенденцію до прогресування у вигляді підвищення плазмового рівня ЗХС, ХСЛПНЩ, ХСЛПДНЩ, ТГ та КА поряд із істотним зниженням концентраціі ХСЛПВЩ в усіх обстежених групах. Це підтверджувалося й аналізом результатів дослідження кількості ліпідвміщуючих лейкоцитів, що демонструвало прогресуюче порушення клітинних функцій та негативно впливало на характер компенсаторної та захисной ліпофагоцитарної активності.

При визначенні динаміки показників оксидантно–антиоксидантної системи визначено порушення співвідношення продуктів вільнорадикального окислення та концентрації антиоксидантів. При цьому рівень прооксидантів мав зворотньо пропорційну залежність із тривалістю захворювання, а стан антирадикального захисту демонстрував недостатність регуляторної функції АОС та тенденцію до поступового виснаження антиоксидантних ресурсів. Підвищення рівня МДА, ДК та активності БХЛ, обумовлювало інтенсифікацію вільнорадикального окислення ліпідних компонентів мембран та сприяло накопиченню токсичних ліпідних перекисей, що активно реалізували мембранодеструктивну дію у віддаленому періоді церебральної ішемії.

Виявлені в усіх досліджуваних групах зміни електрофоретичної рухомості ядер клітин буккального епітелію, свідчили про порушення біоенергетичних внутришньоклітинних процесів, що було обумовлено інтенсифікацією процесів вільнорадикального окислення.

Враховуючи отримані результати, виділено та обгрунтовано загальні напрямки медикаментозної корекціі виявлених порушень, що передбачають застосування у комплексі з традиційною терапією саногенетичних антиоксидантів, нейропротекторних та нейротрофічних препаратів, неспецифічних стимуляторів метаболізму, ліпідкорегуючих препаратів, як патогенетично цілеспрямованих засобів.

1. В дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення патогенетичних механізмів формування клініко–біохімічних та біоенергетичних змін у хворих, які перенесли церебральний ішемічний інсульт в залежності від строку захворювання. Отримані дані дозволили виділити ряд цілеспрямованих неінвазійних та інформативних діагностичних методів та запропонувати залучення до комплексної терапії патогенетично обгрунтованих медикаментозних заходів корекціі порушень метаболічного гомеостазу.

2. У 87,3 % хворих, що перенесли церебральний ішемічний інсульт, виявлявся ремітуючий варіант перебігу захворювання, 12,7 % хворих мали тенденцію до прогресування неврологічної симптоматики зі збільшенням терміну захворювання. Ступень вираженості проявів вертебро–базилярної недостатності, діссомнічних та мнестичних розладів прямо пропорційно залежав від терміну захворювання, а ознаки рухових та м’язово–тонічих порушень, а також розлади гнозису, праксису та чутливості виявляли зворотньо пропорційний зв’язок із строком захворювання .

3. Зміни біоелектричної активності у хворих, що перенесли церебральний ішемічний інсульт характеризувались домінуванням “плоского” типу ЕЕГ, низькочастотного бета–ритму або низькоамплітудної поліморфної повільної активності, ЕЕГ ознак вогнищевого процесу (11,3 % хворих), що у резидуальному періоді вказувало на уповільнення процесу відновлювання, стійкість та прогредієнтний напрям змін. Методом КТ та МРТ виявлена наявність вогнищ зниженої щільності, переважно субкортикальної та супракапсулярної локалізаціі, змін лікворовміщуючих просторів, що мали тенденцію до стабілізаціі зі збільшенням строку захворювання.

4. У хворих, які перенесли церебральний ішемічний інсульт спостерігалися гемодінамічні порушення у вигляді зниження лінійної швидкості кровотоку у ділянціі ураження в судинах як каротидного, так і вертебро–базилярного басейну, на тлі погіршання еласто–тонічних властивостей судинної стінки. Визначена внаслідок цього асиметрія церебрального кровотоку та виявлені ознаки ізольованого чи множинного стенозування вказували на багаторівневість та поліфакторність гемодінамічних змін у різні періоди ішемічного інсульту.

5. В усіх групах хворих, які перенесли церебральний ішемічний інсульт, спостерігалось стійке та системне порушення ліпідного обміну, у вигляді підвищення плазмового рівня ЗХС, ХСЛПДНЩ, ТГ, КА та зниження вмісту ХСЛПВЩ, що було найбільш вираженим у осіб після 1 року спостереження. Динаміка клітинних показників ліпідного обміну вказувала на зворотньо пропорційний зв’язок між значенням СГК та терміном ішемічного інсульту. Найзначнішими виявились зміни кількості ліпідвміщуючих лейкоцитів у хворих у терміні від 2 до 4-х років – СГК виявився на 48,8 % нижчим за контроль.

6. При визначенні динаміки показників оксидантно–антиоксидантної системи у осіб, які перенесли церебральний ішемічний інсульт визначено порушення співвідношення продуктів перекисного окислення ліпідів та концентраціі антиоксидантів. Найбільш суттєвими вони були в осіб в ранньому відновлювальному періоді – у терміні від 3-х до 6 місяців (збільшення інтенсивності надслабкого свічіння, зокрема Н₂О₂ ХЛ – у 1,59 рази, зниження концентрації SH–груп – у 2,21 рази, глутатіону – у 1,69 рази відносно контролю), що відбивало наявну напругу антирадикального захисту. Рівень прооксидантів виявив зворотньо пропорційну залежність із строком захворювання.

7. В усіх групах хворих, які перенесли церебральний ішемічний інсульт виявлено зміни електрофоретичної рухомості ядер клітин буккального епітелію, що свідчило про порушення біоенергетичних внутришньоклітинних процесів. Найбільш суттєві зміни спостерігалися у осіб у періоді від 3-х до 6 місяців, у яких значення відсотку ЕНЯ букального епітелію були на 43,7 % нижчі за еталонні показники вікової норми. Енергетичний дефіцит був більш виражений в осіб у ранньому відновлювальному періоді ішемічного інсульту, що сприяло збільшенню швидкості старіння організму та погіршенню його фізичного стану, та об’єктивізувалось збільшенням біологічного віку відносно паспортного.

8. Хворим, які перенесли церебральний ішемічний інсульт, доцільно призначати препарати, спрямовані на поліпшення біоенергетичних процесів та запобігання оксидантного стресу. У комплексі з традиційною терапією необхідне застосування антиоксидантів та неспецифічних стимуляторів метаболізму, особливо протягом першого року захворювання, поряд із ендогенно сануючими ліпідкорегуючими препаратами як патогенетично спрямованими засобами.

Публікації автора:

1. Шевченко Е.Т. Динамика показателей оксидантно-антиоксидантной системы у лиц в состоянии после ишемического инсульта// Медицина сегодня и завтра. – 2003. – № 3. – С. 149-153.

2. Шевченко Є.Т. Плазмовий рівень показників перекисного окислення ліпідів та ліпоїдного метаболізму у хворих із залишковими явищами ішемічного інсульту // Медицина сегодня и завтра. – 2004. – № 3. – С. 99–102.

3. Григорова И.А., Дубовская С.С., Шевченко Е.Т. Гемодинамические изменения у больных в остром периоде и состоянии после церебрального ишемического инсульта // Проблеми екології та медицини. – 2003. – Т. 7, № 3–4. – С. 28–30. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження з аналізом та обробкою результатів допплерографічного обстеження у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, формулювання висновків, готування статті до друку).

4. Григорова І.А., Дубівська С.С., Шевченко Є.Т. Роль змін клітинних показників ліпідного обміну у хворих з ішемічним інсультом // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 1(38). – С. 54–55. (Дисертантом особисто проведено збирання первинного матеріалу, клінічне обстеження та аналіз результатів дослідження хворих, які пренесли ішемічний інсульт, формулювання висновків, готування статті до друку).

5. Григорова І.А., Дубівська С.С., Шевченко Є.Т. Клініко – параклінічні особливості ішемічного інсульту в гострому та резидуальному періодах // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 2(39). – С. 41–43. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження хворих та аналіз результатів інструментальних методів досліджень у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, обґрунтування наукових висновків, готування статті до друку).

6. Дубовская С.С., Шевченко Е.Т. Клинико-гемодинамические и структурно-функциональные особенности у больных в остром периоде и состоянии после церебрального ишемического инсульта // Актуальные проблемы медицины и биологии. – 2004. №1. – С. 35–39 (Дисертантом особисто проведено визначення мети, розроблення плану дослідження, клінічне обстеженя хворих, які перенесли ішемічний інсульт, аналіз результатів дослідження).

7. Шевченко Е.Т. Характеристика показателей липидного метаболизма и биоэнергетики у больных, перенесших церебральную ишемию: Зб. наук. пр. “Актуальні питання медичної науки та практики” – Запоріжжя, «Дике поле», 2004. – вип. 66. – С. 222–226.

8. Дубинская О.И., Шевченко Е.Т. Новые подходы к методам вторичной профилактики цереброваскулярных заболеваний // Зб. тез III Міжнародної науково–практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. – Х: НФаУ, 2003. – С. 70. (Дисертантом особисто проведено збирання первинного матеріалу, комплексне обстеження хворих, які перенесли ішемічний інсульт, готування тез до друку).

9. Шевченко Е.Т. Оценка показателей оксидантно–антиоксидантной системы у лиц, перенесших церебральный ишемический инсульт // Матеріали науково – практичної конференції молодих вчених із міжнародною участю “Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні питання діагностики та лікування”. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 73.

10. Шевченко Є.Т. Особливості гемодинамічних порушень у хворих, що перенесли церебральний ішемічний інсульт // Матеріали науково – практичної конференції молодих вчених, присвяченій 80–річчю ХМАПО “Внесок молодих вчених в медичну науку”. – Харків, 2003. – С. 69–70.

11. Шевченко Е.Т., Дубинская О.И. Динамика показателей окислительного гомеостаза у пациентов в состоянии после первого и повторного ишемического инсульта // Материалы IX международного конгресса по клинической патологии. – Бангкок, Таиланд, 2004. – С. 178. (Дисертантом особисто проведено збирання первинного матеріалу з клінічним обстеженням хворих у стані після ішемічного інсульту, аналіз результатів дослідження окислювального гомеостазу, формулювання висновків, готування тез до друку).

12. Дубовская С.С., Шевченко Е.Т. Оценка клеточных показателей липидного обмена у больных с ишемическим инсультом // Материалы конференции, посвященной 40–летию медико–биологического факультета РГМУ (Вестник РГМУ). – Москва, 2004. – № 3(34). – С. 155. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження, аналіз та обробка результатів дослідження у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, формулювання висновків, готування тез до друку).

13. Сало В.И., Короленко О.М., Шевченко Е.Т. Клеточно–метаболические изменения у лиц в состоянии после ишемического инсульта гипертонико–атеросклеротического генеза в зависимости от сроков заболевания // Матеріали науково– практичної конференції з міжнародною участю “Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії”. – Харків, 2004. – С. 88–90. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження хворих, аналіз та обробка результатів дослідження, формулювання висновків, готування тез до друку).

14. Шевченко Е.Т. Роль изменений антиоксидантной системы в формировании энергетического дефицита у больных в восстановительном периоде ишемического инсульта // Матеріали VI наукової конференції молодих вчених “Актуальні питання старіння”, присвяченїй пам’яті акад. В.В. Фролькіса. – К.: Ін–т геронтології АМНУ. – 2005. – С. 197.

15. Пат. № 68236 А Україна, МПК 7G01N33/00. Спосіб оцінки перебігу ішемічного інсульту /Григорова І.А, Черних Є.В., Дубівська С.С., Шевченко Є.Т., Дубинська О.І. (Україна). – № 20031110637. Заявл. 25.11.2003. Опубл. 15.07.2004. – Бюл. № 7. – 3 с. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження, аналіз та обробка результатів дослідження хворих, які перенесли ішемічний інсульт).

16. Пат. № 68234 А Україна, МПК 7А61К31/00, А61К47/00. Спосіб лікування ішемічного інсульту /Григорова І.А, Черних Є.В., Дубівська С.С., Шевченко Є.Т., Дубинська О.І. (Україна). - № 20031110635. Заявл. 25.11.2003. Опубл. 15.07.2004. – Бюл. № 7. – 3 с. (Дисертантом особисто проведено підбір хворих, які перенесли ішемічний інсульт, із подальшим впровадженням розробленої терапії у клінічну практику).

17. Шевченко Є.Т. Показники плазмено–біоенергетичних змін у хворих, що перенесли ішемічний інсульт // Матеріали VII медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 2003. – С. 179.

18. Шевченко Є.Т. Стан біоенергетичного гомеостазу та динаміка показників ліпідного обміну у осіб, які перенесли церебральний ішемічний інсульт // Матеріали ІІ Національного конгресу неврологів та наркологів України. – Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 1(30), (додаток). – С. 147–148.

19. Шевченко Е.Т. Состояние плазменных показателей липидного обмена, биоэнергетического гомеостаза у пациентов, перенесших церебральный ишемический инсульт атеросклеротического и гипертонического генеза // Матеріали наукових праць Української науково–практичної конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”. – Харків, 2002. – С. 279.

20. Григорова И.А., Дубинская О.И., Шевченко Е.Т. Опыт применения антигомотоксических препаратов в клинике нервных болезней. Матеріали науково–практичного симпозіума “Перспективи застосування антигомотоксичних препаратів в клініці нервових хвороб”. – Київ. – 2004. – С. 18–21. (Дисертантом особисто проведено клінічне обстеження, аналіз та обробка результатів дослідження хворих, які перенесли ішемічний інсульт, формулювання висновків, готування тез до друку).