1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розв`язання наукової задачі, що виявляється у встановленні клінічних варіантів сполучнотканинної дисплазії в підлітків у залежності від ступеня поширення процесу та несприятливих щодо наслідків хвороби форм дисплазії сполучної тканини серця, визначенні змін біохімічних показників, які характеризують особливості обміну колагену й еластину, та їх взаємозв'язків із клініко-інструментальними параметрами, розробці схем діагностики і прогнозування варіантів сполучнотканинної дисплазії в підлітковому віці. 2. Недиференційовані варіанти сполучнотканинної дисплазії в підлітків найчастіше виявляються як ізольована дисплазія сполучної тканини серця (у 49 %) і системна дисплазія сполучної тканини (у 51 %). 3. Для діагностики системної дисплазії сполучної тканини найінформативнішими клінічними ознаками є зміни з боку опорно-рухового апарату (гіпермобільність суглобів, дисплазія колінних суглобів, сколіоз, кіфоз, плоскостопість, скривлення носової перегородки), гепатобіліарної (перегини й перетяжки жовчного міхура) і сечовидільної систем (гіллястий тип структури, повне та неповне подвоєння чашечково-мискового комплексу й нирок), а також верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (гастроезофагеальні і дуоденогастральні рефлюкси). 4. Малі структурні аномалії серця в поєднанні з міксоматозною дегенерацією клапанів і деформацією хордально-папілярного апарату, аномалією провідної системи з розвитком аритмій, а також із первинною артеріальною гіпертензією належать до несприятливих щодо наслідків хвороби варіантів диспластичної кардіоміопатії. 5. При сполучнотканинній дисплазії в підлітків спостерігаються зміни показників обміну компонентів сполучної тканини, що виявляється підвищенням активності протеолітичних ферментів (колагенази у 70 % підлітків, еластази у 59,8 %), а також рівня оксипроліну (у 65,5 %) як маркера катаболізму колагену. 6. Розвиток дисплазії сполучної тканини в підлітковому віці супроводжується зміною вмісту в крові мінеральних речовин, мікроелементів і вітамінів, що беруть участь в обміні колагену й еластину, підвищенням рівня в сироватці крові кальцію (у 61 % хворих), магнію (58,4 %), міді (48,1 %) й активності церулоплазміну (70 %) та зниженням рівня натрію (27,6 %), калію (27,6 %), а також показників тесту з 2,6-дихлорфеноліндофенолом, що вказує на дефіцит аскорбінової кислоти (79,5 %). 7. Порушення обміну колагену й еластину в підлітків із сполучнотканинною дисплазією підсилюються при збільшенні кількості диспластично змінених органів і систем, що виявляється підвищенням у сироватці крові активності як колагенази, так і еластази, а також вірогідно високим вмістом магнію, міді та дефіцитом аскорбінової кислоти. 8. Виявлено високу діагностичну та прогностичну значущість основних клініко-інструментальних і біохімічних показників (скарги, тип статури, наявність і характер стигм сполучнотканинної дисплазії та дизембріогенезу, дані електрокардіографії, фонокардіоскопії, ехокардіоскопії, ехосонографії органів черевної порожнини, лабораторних методів визначення в сироватці крові активності колагенази, еластази, інгібіторів еластази, церулоплазміну, вмісту кальцію, магнію, міді, в сечі оксипроліну), що дозволяє вважати їх діагностичними і прогностичними критеріями сполучнотканинної дисплазії. |