У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі - удосконалення комплексного лікування дітей, хворих на гострий і хронічний пієлонефрит, на підставі встановлення вікових особливостей активності вільнорадикального окислення, процесу перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи при цих захворюваннях і патогенетичного обгрунтування застосування ліпіну. 1. У дітей, хворих на гострий і хронічний пієлонефрит, активна стадія захворювання характеризується наявністю синдрому інтоксикації у вигляді переважно фебрильної температури тіла (51,4% хворих), блідості шкіри (59,5%), порушень апетиту (28,9%), в”ялості (27,2%), слабості (23,1%), блювоти (19,7%), нудоти (19,7%), періорбітального ціанозу (12,1%) і головних болів (9,2%), який супроводжується активацією вільнорадикального окислення, процесу перекисного окислення ліпідів і функціональною напругою антиоксидантної системи у хворих з гострим пієлонефритом, та виснаженням антиоксидантних резервів організму у хворих з хронічним пієлонефритом. 2. Встановлено, що на характер перебігу захворювання у дітей з гострим і хронічним пієлонефритом впливає вік пацієнтів. У дітей віком 1-3 роки з гострим пієлонефритом клінічна картина на початку захворювання характеризується переважанням ознак інтоксикації (порушення апетиту, в”ялість, слабість), які поєднуються з вираженими змінами показників загального аналізу крові, значною активацією вільнорадикального окислення, процесу перекисного окислення ліпідів і високою активністю антиоксидантної системи у порівнянні з хворими старшого віку. У дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, віком 13-17 років, порівняно з дітьми 4-7 років, спостерігаються більш виражені зміни активності вільнорадикального окислення, процесу перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, та дещо інша питома вага клінічних симптомів (частіше болі у животі та попереку, та рідше – порушення апетиту, в”ялість і слабість). 3. Встановлено, що в міру збільшення активності запального процесу у дітей з гострим пієлонефритом прогресивно підвищується активність вільнорадикального окислення, процесу перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи. При хронічному пієлонефриті в міру збільшення тривалості захворювання посилюється зниження активності вільнорадикального окислення, процесу перекисного окислення ліпідів і недостатність антиоксидантної системи. Найбільш суттєві зміни спостерігаються при ІІІ ступені активності запального процесу у дітей, хворих на гострий пієлонефрит, і тривалості захворювання від 2-х до 6-ти років у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит. 4. Комплексна терапія дітей, хворих на гострий пієлонефрит, з використанням ліпіну сприяє більш швидкому клініко-лабораторному одужанню, з прискореною регресією ознак інтоксикації, а також більш швидкій нормалізації показників загального аналізу крові, сечі, забезпечує відновлення рівноваги між перекисним окисленням ліпідів і антиоксидантною системою. Найбільша ефективність терапії спостерігається у дітей, хворих на гострий первинний пієлонефрит, віком 1-3 та 7-12 років у порівнянні з пацієнтами, які отримують традиційне лікування. 5. Застосування ліпіну в комплексній терапії дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, дає можливість прискорити розвиток клініко-лабораторної ремісії, скоротити терміни нормалізації показників загального аналізу крові та сечі з одночасною корекцією активності вільнорадикального окислення та процесу перекисного окислення ліпідів за рахунок адекватного збільшення антиоксидантних резервів організму у порівнянні з пацієнтами, які отримують традиційне лікування. 6. Встановлено, що висока ефективність комплексного лікування з застосуванням ліпіну у дітей, з гострим пієлонефритом відмічається у 78,3% хворих (у порівнянні з 54,1% дітей контрольної групи), з хронічним пієлонефритом – у 87,9% хворих (у порівнянні з 60% дітей контрольної групи). |
