Анотація до роботи:

Гефтер Ю.О. Клініко-діагностичне та патогенетичне значення поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу та В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню ролі поліморфізму гена рецептора АТ ІІ першого типу, змін функції ендотелію судин та концентрації В-натрійуретичного пептиду у розвитку та перебігу гіпертонічної хвороби.

Виявлено, що наявність алелі С в генотипі рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу у мешканців м. Вінниці та Вінницької області асоціюється із захворюваністю на гіпертонічну хворобу у чоловіків.

Встановлено, що алель С корелює з вираженими патологічними змінами у стані серця та судинного ендотелію.

Плазмовий рівень В-натрійуретичного пептиду визначається діастолічною дисфункцією, вираженим ступенем та ексцентричним характером гіпертрофії ЛШ.

У дисертації проведено узагальнення вперше отриманих даних для вирішення завдання сучасної кардіології – визначення місця поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу та рівня В-натрійуретичного пептиду у плазмі крові в механізмах формування структурно-функціональних змін серця та судин у чоловіків, які перенесли судинні ускладнення ГХ, такі, як інфаркт міокарда та мозковий інсульт.

1. Серед чоловіків віком від 40 до 60 років, мешканців м. Вінниці та Вінницької області хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. частіше, ніж серед практично здорових, виявляється алель С гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Частота генотипу СС у хворих на ГХ в 4 рази переважає таку у практично здорових чоловіків (23 % проти 6 %), що дозволяє розглядати генотип СС як предиктор розвитку гіпертонічної хвороби. Характер розподілу генотипів АТ1Р у осіб, які перенесли інфаркт міокарда та мозковий інсульт, збігається з таким у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу.

2. При успадкуванні алелі С у чоловіків хворих на гіпертонічну хворобу, порівняно з генотипом АА, визначаються більші показники індексу маси міокарда лівого шлуночка. Виражена ступінь гіпертрофії та її ексцентричний характер встановлено лише у носіїв генотипів АС та СС.

3. У хворих на гіпертонічну хворобу більш часті порушення судинорухової функції ендотелію визначаються успадкуванням алелі С гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу. Найбільш несприятливим з точки зору ймовірності розвитку вазоконстрикторної реакції є носійство генотипу СС: у хворих з СС генотипом частота виявлення вазоконстрикторної реакції значно вища (54 %), ніж у осіб з генотипом АС (15 % ), ч ² =24,39 (р<0,001).

4. Рівень плазмової концентрації В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу визначається діастолічною дисфункцією міокарда та ексцентричним характером вираженої гіпертрофії лівого шлуночка (іММЛШ170 г/м²). У хворих, які перенесли інфаркт міокарда, зменшення ФВ<50 % асоціюється із зростанням рівня ВНП у плазмі крові.

5. У хворих на ГХ з вазоконстрикторною реакцією судин у 77 % випадків виявлено виражений ступінь гіпертрофії ЛШ, що є суттєво більшим, ніж при її відсутності (16 %), ч ² =33,10 (р<0,001).

Публікації автора:

1. Жебель В.М., Старжинська О.Л., Гефтер Ю.О., Бланар О.Л., Погоріла І.В. Показники гемодинаміки та функції ендотелію у здорових осіб з різними генотипами гена рецептора ангіотензину ІІ 1-го типу // Вісник ВНМУ. – 2005.– № 1(9). – С. 15-18. (Автором здійснено підбір обстежуваних, клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження більшості практично здорових осіб, проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

2. Жебель В.М., Гефтер Ю.О., Старжинська О.Л., Бланар О.Л. Вікові особливості судинорухової функції ендотелію // Вісник морфології – 2004. –№2(10). – С. 379-381. (Автор самостійно провела відбір практично здорових чоловіків, самостійно провела дослідження судинорухової функції ендотелію усім практично здоровим особам, статистичну обробку, аналіз отриманих даних та узагальнення результатів, підготувала матеріали до публікації).

3. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Особливості продукції В-натрійуретичного пептиду у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену інфарктом міокарда та мозковим інсультом // Проблеми медичної науки та освіти. – 2006. – №1. – С. 31-33. (Автор провела відбір та обстеження пацієнтів для групи практично здорових осіб та хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу, провела статистичну обробку, аналіз фактичного матеріалу та узагальнення отриманих результатів, сформулювала висновки, підготувала матеріали до публікації).

4. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Стан міокарду у хворих на гіпертонічну хворобу в залежності від варіанту генотипу рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу та наявності судинних ускладнень // Галицький лікарський вісник. – 2006. – № 1(13). – С. 20-24. (Автором здійснено відбір пацієнтів у групу хворих на гіпертонічну хворобу, проведено загально-клінічне та інструментальне обстеження, виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

5. Гефтер Ю.О., Жебель В.М. Поліморфізм гена рецепторів 1-го типу до ангіотензину ІІ як фактор, що впливає на стан судинорухової функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу з перебігом різної важкості // Biomedical and biosocial anthropology. – 2005.– № 5.– С. 70-75. (Автором здійснено відбір пацієнтів у групу хворих на гіпертонічну хворобу, досліджено судинорухова функція ендотелію за методом Целемаєра-Соренсена; виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз та узагальнення. Сформульовано висновки, підготовлено матеріали до публікації).

6. Гефтер Ю.О. Рівень МНП у хворих на ГХ з різним станом діастолічної дисфункції // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми терапії – від гіпотез до фактів” (10-11 листопада 2005 р.). – м. Вінниця. Вісник ВНМУ. – 2005.– №2(9). – С. 348-349.

7. Гефтер Ю.О. Особливості впливу паління на стан судинорухової функції ендотелію у практично здорових чоловіків // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених (2005 р.). Вінниця: Вінницький національний мед. університет ім. М.І.Пирогова, 2005. – С. 68-69.

8. Гефтер Ю.О. Структурні показники міокарду у хворих на ГХ та ІМ в залежності від генотипу АТ1Р. – ХІ Університетська науково-практична конференція молодих вчених та фахівців. – Тези доповідей. – Вінниця. – 18. 05. 2005. – С. 19.