702. Сокольник Сніжана Василівна. Клініко-діагностичні критерії формування, особливості перебігу, оцінка ефективності лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2004.
Анотація до роботи:
Сокольник С.В. Клініко-діагностичні критерії формування, особливості перебігу, оцінка ефективності лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, м.Одеса, 2004.
Дисертація присвячена вивченню факторів формування виразкової хвороби у дітей та особливостей перебігу захворювання з розробкою комплексу клініко - генетичних критеріїв формування та методів лікування. Результати досліджень документують основні типи сімейної обтяженості по виразковій хворобі та їх залежність від статі, залежність локалізації виразки від віку дитини, особливості перебігу захворювання у дітей з різними типами спадкової обтяженості у родоводі. Встановлена генетична компонента виразкової хвороби у дітей за моногенними ознаками спадкового поліморфізму, визначені фактори ризику схильності та резистентності до розвитку захворювання. Запропонований алгоритм комплексного обстеження та констеляційна таблиця для бальної оцінки ризику розвитку захворювання. Обґрунтовано доцільність диферентційованого комплексного підходу до лікування виразкової хвороби у дітей та доведено клінічну ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії та еглонілу на тлі традиційної противиразкової терапії.
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування клініко-генетичних особливостей перебігу виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні маркерів генетичної схильності до виразкової хвороби та обґрунтуванні комплексного лікування з використанням мікрохвильової резонансної терапії та еглонілу.
1. Поширеність і захворюваність виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки серед дітей Чернівецької області складають 0,20 і 0,06 відповідно, носять циклічний характер та достовірно вищі серед дітей м.Чернівці. Частота виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки серед родичів хворих пробандів достовірно вища у порівнянні з частотою виразкової хвороби серед родичів здорових пробандів.
2. Коефіцієнт успадкування схильності до виразкової хвороби склав 74,2%. Найбільш характерними типами сімейної спадкової обтяженості по виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки є тип А (мати хвора – батько здоровий), тип Б (мати здорова – батько хворий), тип В (мати хвора – батько хворий). Серед пробандів - хлопчиків переважав тип А, серед пробандів - дівчаток - тип Б. Виразка шлунка та виразка дванадцятипалої кишки успадковуються незалежно.
3. Діагностичними маркерами спадково обтяженої виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки можуть бути клінічні (відсутність преморбідних станів, більш ранній вік та гострий початок хвороби, нападоподібний біль не пов’язаний із вживанням їжі, інтровертованість особистості з вираженим рівнем нейротизму та високим рівнем тривожності, часті і тривалі загострення без сезонного ритму), функціональні (гіперацидність), ендоскопічні (поодинокі ураження, локалізація виразки на передній стінці ДПК) та генетичні (А(ІІ), Rh(-), Leа-в+, Р1(-), групоспецифічний компонент Gc2-2, рівень пошкодження геному 0,54) ознаки. Найбільш висока вірогідність тяжкого перебігу виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки характерна для А та В типів сімейної обтяженості.
4. Прогностичними маркерами схильності до виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки є дві групи факторів: перша - позитивний генеалогічний анамнез, типи сімейної спадкової обтяженості (по лінії матері та лінії обох батьків), характер особистості (інтровертованість з вираженим рівнем нейротизму та тривожності), антигени груп крові А(ІІ), ММ, Gc2-2, Р1(-), Leа-в+, рівень пошкодження генетичного матеріалу, друга - вік, порушення режиму харчування, стресові ситуації, наявність НР, гіперацидність, наявність преморбідної патології. Прогностичними маркерами резистентності є антигени груп крові В(ІІІ), Rh(+), MN, Gc2-1, P1(+), Leа+в-.
5. Диференційоване лікування виразкової хвороби із включенням до лікувального комплексу МРТ призводить до скорочення тривалості лікування на 26,4% та зменшення терміну загоєння виразкового дефекту на 29,5%. Застосування еглонілу на тлі традиційної терапії та МРТ сприяє швидкій редукції вегетативної лабільності та зниженню рівня тривожності.
Публікації автора:
Особливості перебігу гастроентерологічної патології у дітей із різних екологічних зон // Галицький лікарський вісник. – 2002. - №1. – с.78-80.
Комплексна терапія виразкової хвороби у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. - №2. – С.70-71.
Роль генетичних маркерів у виникненні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – Т.7., №2. – С.829-830.
Медико-генетичне консультування як метод первинної профілактики виразкової хвороби у дітей // Буковинський медичний вісник. – 2003. - №1. – С. 45-47.
Порівняльний аналіз багатокомпонентних комбінацій генетичних маркерів у дітей, хворих на виразкову хворобу // Буковинський медичний вісник. – 2003. - №3. – С.76-79. (співавт. Сорокман Т.В., Бачинський В.Т., Леонова О.К.). Проведено забір матеріалу у 68 дітей, при безпосередній участі автора проведені імуногенетичні дослідження, підготовлена стаття.
Мікроядерний індекс в соматичних клітинах дітей хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки // Ліки України. – 2004. - №7-8. – С.102-104.
Застосування препарату еглоніл у дітей, хворих на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003.– № 3. – С. 37. (співавт. Сорокман Т.В., Поліщук М.І.). Проведено психометричне дослідження хворих на ВХ дітей, оцінено їх психоемоційний стан, клінічна ефективності еглонілу, написана робота).
Деклараційний патент на винахід № 47073 (А),Україна, МПК 7 А 61N2/04. „Спосіб лікування виразкової хвороби у дітей” // співавт. Сорокман Т.В., Поліщук М.І., Шевчук Н.М.; Заявка № 2001075038, Заявл. 17.07.2001 р.: опубл. 17.06.2002 р. Бюл. №6.
Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я № 193 – 2002 р. „Спосіб лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей” // співавт. Сорокман Т.В., Поліщук М.І.
Нововведення в Державний реєстр № 37/18/03. „Спосіб лікування виразкової хвороби у дітей” // співавт. Сорокман Т.В., Поліщук М.І.; випуск № 18-19, м.Київ, 2003 р., С.29.
Вікові психосоматичні особливості перебігу виразкової хвороби // Матеріали ІІ Української конференції молодих вчених присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса, Київ, 2001. – С.48.
Виразкова хвороба у дітей (клініко-генеалогічне дослідження) // Тези 71 студентської наук. конф., Івано-Франківськ, 2002. – С.45-46.
The clinical-endoscopy features of a peptic ulcer in children // Gastroenterologia Polska. – 2000. – Supl.1, T.7. – P.65. (співавт. Sorokman T.). Аналіз ендоскопічного дослідження, статистична обробка матеріалу, визначені ендоскопічні критерії та підготовлена робота.
The stomach function in the children with helicobacteriosis // The 5-th International Medical Students & Young Doctors Congress, 12-14 Katowice, Poland, 2000. – C46-48. (співавт. Sorokman T.V., Sokolnik S.A.). Аналіз функціонального стану шлунка, статистична обробка даних, написання роботи.
Генетическая характеристика язвенной болезни у детей // Вестник Российского государственного медицинского университета. - 2003. – №2 (28). – С. 136-137.
Особливості психоемоційного стану у дітей з виразковою хворобою // VІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, Тернопіль, 2002. – С.169-170.
Функціональний стан геному у дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка і ДПК // Матеріали І Українського конгресу з міжнародною участю, м.Харьків, 2003. - С.168-169. (співавт. Сорокман Т.В.). Забір матеріалу для проведення цитогенетичного дослідження, власне цитогенетичне дослідження, аналіз та статистична обробка результатів, написання роботи).
