Анотація до роботи:

Хоменко О.О. Клініко-динамічна характеристика та оптимізація лікування органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2005.

На підставі дослідження клініко-динамічних особливостей органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку вдосконалено діагностику та розроблено оптимальні підходи до диференційованої психофармакотерапії цих розладів з використанням антидепресантів останніх поколінь.

Виявлено три основних клінічних варіанти органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку: загальмований (37,9%), ажитований (16,4%), тривожний (45,7%). Для всіх хворих характерною була значна соматична обтяженість та високий рівень особистісної тривожності.

Встановлено діагностичні можливості стандартних оціночних шкал для виявлення органічного депресивного розладу у пацієнтів літнього віку. Визначено найбільш інформативні пункти шкали HAM-D₂₁, виявлено сильний кореляційний зв’язок між HAM-D₂₁ та шкалою GDS₁₅, що дозволяє рекомендувати GDS₁₅ для використання в геріатричній клініці.

Доведено, що за профілем переносимості найбільш сприятливими для вивченої категорії хворих виявилися антидепресанти класу селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну та селективних інгібіторів зворотного захвату норадреналіну.

1. У дисертаційній роботі на підставі дослідження клініко-динамічних особливостей органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку в процесі лікування наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі вдосконалення й об’єктивізації діагностики та оптимізації антидепресивної терапії цього розладу.

2. Особливості клінічних проявів органічного депресивного розладу у хворих літнього віку полягають у більшій вираженості депресії у цілому і окремих її ознак. Тяжкий депресивний епізод виявлено у 19,3% пацієнтів основної групи (в групі порівняння – 11,4%, р < 0,05), помірно виражений – у 80,7% (88,6%). Сильний кореляційний зв’язок з літнім віком (r = 0,7) визначено для симптому «безсоння», значний (r = 0,5-0,7) – для «пригнічення настрою» і «соматичної тривоги».

3. Зіставлення психопатологічної структури органічного депресивного розладу у пацієнтів літнього віку з результатами обстеження за кластерами шкали HAM-D₂₁ дозволило виділити три основних клінічних варіанти депресивного розладу: 1) загальмований – 37,9% хворих; 2) ажитований – 16,4%; 3) тривожний – 45,7% пацієнтів.

4. Для хворих літнього віку з органічним депресивним розладом характерною була більш значна обтяженість соматичними захворюваннями, а також більш високий рівень особистісної тривожності. Разом з цим не встановлено залежності від віку таких факторів, як спадкова обтяженість психічними захворюванням та частота органічного ураження ЦНС.

5. Встановлено діагностичні можливості стандартних оціночних шкал (HAM-D₂₁, GDS₁₅, MMSE, опитувальників Зунга та Спілбергера-Ханіна) у хворих літнього віку з органічним депресивним розладом, визначено найбільш інформативні пункти шкали HAM-D₂₁: психічна тривога, працездатність, пригнічений настрій, загальмованість, а також її кластери: «ознаки тривоги та порушення у соматичний сфері», «загальмованість». Виявлено сильний кореляційний зв’язок між шкалами HAM-D₂₁ і GDS₁₅ (r = 0,969), що дозволяє рекомендувати GDS₁₅ для використання в геріатричній клініці.

6. За результатами дослідження розроблено і впроваджено диференційований підхід до антидепресивної терапії хворих літнього віку з органічним депресивним розладом. Помітний терапевтичний ефект, незалежно від призначеного антидепресанту, спостерігався через чотири тижні лікування, при цьому всі досліджені препарати виявили порівняну антидепресивну дію. За профілем переносимості найбільш сприятливими для даної категорії хворих були антидепресанти класів CCЗЗС і СІЗЗН, найменш безпечним – амітриптилін.

7. Застосування запропонованих діагностичних процедур та підходів до антидепресивної терапії дозволяє, за даними катамнестичного обстеження, суттєво підвищити ефективність лікування хворих літнього віку з органічним депресивним розладом.

Публікації автора:

1. Хоменко О.О. Клінічна характеристика депресивних розладів у хворих похилого віку // Таврич. журн. психиатрии. – 2003. – Т. 7, № 3 (24). – С.39-42.

2. Хоменко О.О. Особливості терапії депресивних розладів у хворих похилого віку // Арх. психіатрії. – 2003. – Т. 9, № 4 (35). – С. 47-50.

3. Пішель В.Я., Полив’яна М.Ю., Хоменко О.О. Депресивні розлади у хворих літнього віку: діагностика, клініка, терапія // Арх. психіатрії. – 2004. - №1 (36). – С.91-97.

4. Пішель В.Я., Марценковський І.А., Здорик Ф.О., Дзеружинська Н.О., Полив’яна М.Ю., Блажевич Ю.А., Хоменко О.О., Попкова В.Ф. Стратегії лікування хворих з депресивними розладами: реальна вітчизняна практика та міжнародні стандарти // Арх.психіатрії. – 2004. – №2. – С.125-130.

5. Пішель В.Я., Літвінов В.Б., Хоменко О.О. Нейробіологія депресивних розладів // Арх. психіатрії. – 2003. – Т. 9, № 1 (32). – С. 49-52.

6. Никифорук Р.І., Здорик Ф.О., Літвінов В.Б., Хоменко О.П., Хоменко О.О. Популяційні дослідження депресивних розладів у людей похилого віку // Арх. психіатрії. – 2002. - № 4 (31). – С. 30-33.

7. Литвинов В.Б., Здорик Ф.А., Хоменко А.П., Хоменко А.А. Сравнительная оценка тестовых шкал при изучении редукции депрессивной симптоматики у больных пожилого возраста // Сучасні проблеми психіатрії: Зб.наук.пр. – К.,2003. – С.15.

8. Пішель В.Я., Здорик Ф.О., Літвінов В.Б., Хоменко О.О. «Геріатрична шкала депресій» // Реєстр галузевих нововведень. – 2003. – Вип.18-19. – Реєстр. № 200/19/03. – С.138.