Анотація до роботи:

Самойлова О.В. Клініко-ехокардіографічні та клініко-електрокардіографічні зіставлення у прогнозуванні перебігу аортального стенозу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню клініко-ехокардіографічних та клініко-електрокардіографічних особливостей захворювання у 102 хворих на аортальний стеноз під час проспективного спостереження. Всім хворим проводилось трансторакальне ехокардіографічне дослідження, фонокардіографія, тривале моніторування електрокардіограми, а в 32 випадках – трансезофагеальна ехокардіографія. Гіпертрофія лівого шлуночка при аортальному стенозі була помірна у 55,9 % і виражена у 28,4 % пацієнтів. При вираженому і тяжкому аортальному стенозі констатовано розвиток «неадекватної» гіпертрофії лівого шлуночка із підвищенням кінцево-систолічної напруги його стінок. В 17,6 % випадків відмічено зниження систолічної функції лівого шлуночка, а в 80,4 % - його діастолічна дисфункція. Факторами ризику розвитку клінічних проявів стенокардії, серцевої недостатності та синкопальних станів були вік 40 років і більше, площа аортального отвору 1,0 см² і менше, градієнт тиску на аортальному клапані 50 мм рт.ст. і більше, наявність вираженої концентричної та ексцентричної гіпертрофії ЛШ, зниження систолічної функції ЛШ із фракцією вигнання менш 40 %, порушення діастолічної функції ЛШ за псевдонормальним або рестриктивним типами, шлуночкові екстрасистоли високих градацій та наявність синоатріальної та/або атріовентрикулярної блокад II ступеню та вище. Факторами ризику розвитку життєнебезпечних порушень ритму і провідності серця були площа аортального отвору 1,0 см² і менше, градієнт тиску на аортальному клапані 50 мм рт.ст. і більше, наявність вираженої концентричної та ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка, зниження систолічної функції лівого шлуночка з фракцією вигнання менше 40 %.

1. В дисертації проведено теоретичне узагальнення та досягнуто нове рішення наукової задачі – на підставі виявлення особливостей гемодинамічних і електрофізіологічних порушень визначена можливість поліпшення прогнозування перебігу АС.

2. Гіпертрофія ЛШ при АС мала місце в 84,3 % випадках. Вона була помірною в 55,9 % і вираженою – в 28,4 % пацієнтів, представлена концентричним типом в 78,4 % і ексцентричним – в 5,9 % спостереженнях, в 3,9 % вона носила нерівномірний характер. У всіх випадках мав місце симетричний варіант гіпертрофії ЛШ. У 70,0 % пацієнтів при трансезофагеальному ЕхоКГ дослідженні виявлялись ділянки підвищеної ехогенності в міокарді ЛШ. При вираженому і тяжкому АС констатовано розвиток “неадекватної” гіпертрофії ЛШ з підвищенням кінцево-систолічної напруги його стінок.

3. В 17,6 % випадків АС відмічено зниження систолічної функції ЛШ, яке було помірним у 11,8 % і вираженим – у 5,8 %. Систолічна дисфункція поєднувалась з наявністю гіпертрофії ЛШ в 16,6 % спостережень, яка була в 12,7 % випадків концентричною і в 4,9 % – ексцентричною. Діастолічна дисфункція ЛШ була виявлена в 80,4 % і подана переважно порушенням розслаблення в 51,9 %, псевдонормальним типом в 21,6 % і рестриктивним – в 6,9 %. В 76,5 % діастолічна дисфункція поєднувалась з гіпертрофією ЛШ, яка була концентричною в 70,6 % і ексцентричною – в 5,9%.

4. При ТМ ЕКГ життєнебезпечні порушення ритму визначені у 26,5 % хворих з АС, в тому числі поліморфні/політопні ШЕС були у 10,8 %, “ранні” – у 7,8 %, групові/парні – у 9,8 %, пробіжки нестійкої шлуночкової тахікардії – у 3,9 %. Атріовентрикулярна блокада II ступеню і вище мала місце в 5,9 % випадків, синоатріальна блокада II ступеню і вище – в 9,8 % спостереженнях.

5. На підставі проведених клініко-ехокардіографічних і клініко-електрокардіографічних зіставлень незалежними факторами розвитку клінічних проявів стенокардії, СН і синкопальних станів були вік 40 років і більше (R²=0,23, p<0,0001), площа аортального отвору 1,0 см² і менше (R²=0,31, p<0,0007), градієнт тиску на АК 50 мм рт.ст. і більше (R²=0,38, p<0,002), наявність вираженої концентричної і ексцентричної гіпертрофії ЛШ (R²=0,45, p<0,002), зниження систолічної функції ЛШ із фракцією вигнання менше 40 % (R²=0,49, p<0,003), порушення діастолічної функції ЛШ за псевдонормальним або рестриктивним типами (R²=0,56, p<0,003), ШЕС високих градацій (R²=0,62, p<0,004) та наявність синоатріальної та/або атріовентрикулярної блокад II ступеню і вище (R²=0,78, p<0,004).

6. Незалежними факторами ризику розвитку життєнебезпечних порушень ритму і провідності серця були площа аортального отвору 1,0 см² і менше (R²=0,23, p<0,0001), градієнт тиску на АК 50 мм рт.ст. і більше (R²=0,34, p<0,0002), наявність вираженої концентричної та ексцентричної гіпертрофії ЛШ (R²=0,41, p<0,002), зниження систолічної функції ЛШ із фракцією вигнання менше 40 % (R²=0,54, p<0,003).

Публікації автора:

1. Самойлова О.В. Характеристика нарушений геометрии и функции левого желудочка у пациентов с аортальным стенозом // Укр. терапевт. журн. – 1999. - № 1. – С.6-8.

2. Самойлова О.В. Инструментальные методы исследования при аортальном стенозе // Арх. клин. эксп. мед.–2000.–Том 9, № 3.–С.448-451.

3. Самойлова О.В. Особенности гипертрофии и диастолической функции левого желудочка у больных со стенозом клапана аорты // Укр. кардиол. журн. – 2001. - № 4 . – С.68-70.

4. Самойлова О.В. Патологическая физиология аортального стеноза // Врачеб. практика. – 2000. - № 4. – С.16-19.

5. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Яровая Н.Ф., Цыба И.Н., Хоменко М.В., Ефременко В.А., Тюркян К.Р., Галаева Я.Ю. Характеристика инструментальных методов исследования при аортальном стенозе // Тавр. мед.-биол. вестн. – 2001. – Т.4, № 3. – С.75-79. (автор забезпечила літературний пошук та літературне оформлення статті).

6. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В, Щукина Е.В. Прогнозирование течения аортального стеноза: клинико-эхокардиографические и клинико-электрокардиографические сопоставления // Вестн. неотл. восстанов. мед. – 2003. – Т.4, № 1. – С.52-56. (автор забезпечила відбір хворих, обстеження за допомогою ЕхоКГ та ТМ ЕКГ, а також літературне оформлення статті).

7. Самойлова О.В. Характеристика диастолической функции левого желудочка сердца у больных аортальным стенозом // Тез. наук. доп. I. Укр. конгр. фахівців з ультразвукової діагностики. – К., 1999. – С.53-54.

8. Самойлова О.В. Особливості клапанного апарату серця у хворих на аортальний стеноз за даними черезстравохідної ехокардіографії //Зб. наук. робіт Асс. радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”: Матер. Укр. наук.-практ. конф. “Діагностична та інтервенційна радіологія”. - Донецьк-Слов’янськ, 2002. – К., 2002. - Вип.13. – С.173.

9. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Самойлова О.В., Стуликова Е.Л., Яровая Н.Ф., Иванова О.Г., Гришин Д.В. Чреспищеводная эхокардиография у больных с приобретенными пороками сердца // Тез. наук. доп. I Укр. конгр. фахівців з ультразвук. діагн.. – К., 1999. – С.38-39 (автор забезпечила відбір хворих, проведення трансторакальної та трансезофагеальної ЕхоКГ).

10. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Самойлова О.В., Севастьянова Н.Е. Характеристика гипертрофии левого желудочка у больных с аортальным стенозом // Тез. наук. доп. респ. наук.-практ. конф. «Нове в етіології, патогенезі і терапії кардіоміопатії (дилатаційної та гіпертрофічної). – Харків, 2000. – С.23-24 (автор забезпечила відбір хворих, проведення ЕхоКГ, статистичної обробки матеріалу, літературне оформлення статті).

11. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Цыба И.Н., Ефременко В.А., Дядык И.А., Холопов Л.С. Эхокардиографические особенности нарушений диастолической функции левого желудочка у больных аортальным стенозом //Зб. наук. робіт Асс. радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”: Укр. Конгр. Радіологів. – К., 2000. - Вип.8. – С.38-39 (автор забезпечила відбір хворих, проведення трансторакальної ЕхоКГ, статистичної обробки матеріалу, літературне оформлення статті).

12. Багрий А.Э., Литвинова И.А., Самойлова О.В., Холопов Л.С., Левитан А.М. Характеристика диастолической дисфункции и гипертрофии левого желудочка у лиц с различной степенью выраженности аортального стеноза // Тез. наук. доп. матер. III Нац. конгр. ревматологів України. Дніпропетровськ, 2001. - Укр.ревматол. журн. – 2001. – Додаток. – С.11 (автор забезпечила відбір хворих, проведення ехокардіографічного дослідження, статистичної обробки матеріалу).

13. Дядик О.І., Багрій А.Е., Самойлова О.В., Щукіна О.В., Хоменко М.В. Характеристика особливостей геометрії, систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка у хворих на клапанний аортальний стеноз //Зб. наук. робіт Асс. радіологів України “Променева діагностика, променева терапія”: Матер. Укр. наук.-практ. конф. “Діагностична та інтервенційна радіологія”. - Донецьк-Слов’янськ, 2002. – К., 2002. - Вип.13. – С.178-179 (автор забезпечила відбір хворих на АС, проведення усіх видов ЕхоКГ, статистичної обробки матеріалу, літературне оформлення статті).