Анотація до роботи:

Чемоданов Є.Б. Клініко-експериментальна оцінка ранньої післяопераційної кишкової непрохідності та її діагностика. - Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністтю 14.01.03 - хірургія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2004.

Робота присвячена актуальній проблемі ранньої діагностики і лікування ранньої післяопераційної кишкової непрохідності.

Робота носить експериментально-клінічний характер і виконана на лабораторних тваринах (70 кроликах і 14 собаках), а клінічна частина заснована на аналізі результатів лікування 86 хворих, в яких у післяопераційному періоді розвилась кишкова непрохідність і 113 хірургічних хворих, страждаючих на спайкову хворобу.

На підставі зіставлення результатів електрофізіологічних і патоморфологічних методів досліджень, запропоновані об'єктивні інтраопераційні критерії вибору рівня резекції при експериментальній кишковій непрохідності. Розроблений і впроваджений у клініку прецизійний кишковий шов, який відрізняється ідеальним зіставленням однорідних тканин і мінімальною травматизацією відрізків кишки, що зшиваються. За допомогою експертної діагностичної системи розроблені алгоритми ранньої і диференціальної діагностики механічної і функціональної форм РПКН Вивчені особливості біохімічних показників гомеостазу, що відбивають ступень ендогенної інтоксикації у даних хворих. Також встановлено, що в хворих на спайкову хворобу відзначається високий ризик розвитку ранньої післяопераційної кишкової непрохідності, що складає - 12,4 %. З метою зниження ризику розвитку рецидиву спайкової післяопераційної непрохідності, розроблено спосіб пролонгованої назоінтестінальної інтубації.

У дисертації пропонується нове рішення проблеми, поліпшення результатів лікування хворих, з ранньою післяопераційною кишковою непрохідністю, за допомогою удосконалення її діагностики, хірургічної тактики, техніки релапаротомії, а також профілактики і лікування її ускладнень.

1. У процесі розвитку гострої кишкової непрохідності, кровообіг у стінці кишки відносно показників водневого кліренсу і реактивності судин, зазнає 3 фази: перша - реактивної гіперемії і напруги компенсаторних механізмів, друга - поступового погіршення кровообігу і пригнічення реактивності і третя - стабілізації всіх показників на зниженому рівні. Швидкість зміни фаз зворотньо пропорційна відстані від місця непрохідності і переважає у привідному відділі.

2. Критерієм вибору оптимального рівня резекції, повинні служити дані інтраопераційного визначення швидкості локального кровотоку і реактивності судин, які на момент проведення операції, на місці передбачуваної резекції, свідчать про першу фазу гемодинамічних змін. Операція на рівні, де зміни вже перейшли в другу фазу, зв'язана з ризиком, а в третю - є абсолютно неприпустимою.

3. Прецизійний шов, в основі якого лежить роздільне зшивання однорідних шарів кишкової стінки, створює сприятливі умови для загоєння тканин. Біологічна герметичність і механічна міцність прецизійного шва забезпечується атравматичним зшиванням тканин, шляхом застосування мікрохірургічної техніки; відсутністю наскрізних прокольних каналів; застосуванням біосумісних шовних матеріалів, що не мають ґнотових властивостей.

4. Хворі, що страждають на злукову хворобу, оперовані на органах черевної порожнини, складають групу ризику з підвищеною імовірністю розвитку ранньої післяопераційної кишкової непрохідності, частота якої склала 12,4%. Велику роль у розвитку ранньої післяопераційної кишкової непрохідності у даної категорії хворих, відіграє особливість топографії злукового процесу в черевній порожнині. Так, при наявності злукових зрощень у верхньому поверсі черевної порожнини ризик виникнення ранньої післяопераційної кишкової непрохідності менше, ніж у нижньому.

5. Рання післяопераційна кишкова непрохідність функціонального і механічного характеру супроводжується різними по етіологіі і патогенезу післяопераційними ускладненнями. Функціональна непрохідність звичайно виникає на фоні патології запального характеру – перитоніту, абсцесу, а механічна внаслідок злукового процесу в черевній порожнині, деформації межкишкових анастомозів. Диференціальна діагностика форм ранньої післяопераційної кишкової непрохідності найбільш повно реалізується за допомогою експертної комп'ютерної системи.

6. При комплексному вивченні рівня продуктів перекисного окислювання ліпідів, середньомолекулярних олігопептидів, а також інтегративних гематологічних показників ендогенної інтоксикації встановлено, що при механічній формі ранньої післяопераційної кишкової непрохідності, ендотоксикоз розвивається на 2-3 добу від початку ускладнення і не є ранньою діагностичною ознакою, як при функціональній формі. Розвиток ранньої післяопераційної кишкової непрохідності супроводжується значною інтенсифікацією гліколітичних реакцій, які поставляють енергію для підтримки метаболічних процесів у еритроцитарних клітках, що виражається в підвищенні рівня аденозинтрифосфата, фосфоенолпирувата і глікозильованого гемоглобіну.

7. Вибір методу операції при ранній післяопераційній кишковій непрохідності і способи завершення релапаротомії залежать від її форми, наявності чи відсутності перитоніту. При формуванні кишкових анастомозів, в умовах ранньої післяопераційної кишкової непрохідності, доцільно використовувати прецизійний шов. У комплексному лікуванні ранньої післяопераційної кишкової непрохідності патогенетично обґрунтована інтубація кишечника. У хворих з рецидивною ранньою післяопераційною кишковою непрохідністю показана тривала інтубація кишечника. У післяопераційному періоді необхідна рання активація хворих, медикаментозна і електрофізична стимуляція кишечника.

Публікації автора:

1. Ильченко Ф.Н., Лунин А.Г., Чемоданов Е.Б. Диагностика и лечение спаечной непроходимости у больных с послеоперационными грыжами живота // Таврический медико-биологический вестник. – 2002. – Т.5, №1. – С. 7-10.

2. Чемоданов Е.Б. Диагностика и лечение ранней послеоперационной кишечной непроходимости // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. "Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения". – 2002. – Т. 138, часть II. – С. 34-38.

3. Жебровський В.В., Ільченко Ф.М., Фролов А.Г., Чемоданов Є.Б., Аль-Ола Мухомед М.А. Особливості лікувально-діагностичного алгоритму у хворих на ранню післяопераційну кишкову непрохідність. // Медицина залізничного транспорту України. – 2003. - № 4(8). – С.6-9.

4. Жебровский В.В., Лунин А.Г., Чемоданов Е.Б. Послеоперационные бронхолегочные осложнения у больных с гигантскими грыжами живота, их профилактика и лечение // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. –Т.9, №1. – С. 70-73.

5. Чемоданов Е.Б., Жебровский В.В. Спаечная болезнь брюшной полости как фактор риска ранней спаечной кишечной непроходимости в абдоминальной хирургии // Хірургія України. – 2003. - № 3(7). – С. 140-143.

6. Чемоданов Е. Б., Каминский И.В. Гнойно-воспалительные осложнения у больных, перенесших релапаротомии по поводу ранней послеоперационной непроходимости // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т.6, № 3. – С. 126-131.

7. Жебровский В.В., Чемоданов Е.Б., Аль-Ола Мухомед М.А. Релапаротомия при ранней спаечной кишечной непроходимости после операций на органах брюшной полости // Клінічна хірургія. - 2003. - № 4-5. – С. 20.

8. Чемоданов Е.Б. Выбор оптимальных уровней резекции тонкой кишки при острой обтурационной кишечной непроходимости с учетом состояния микроциркуляции // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т.5, № 2. - С. 379-380.

9. Жебровский В.В., Аль-Ола Мухамед М.А., Чемоданов Е.Б. Применение прецизионного кишечного шва в хирургии пищеварительного тракта // Клінічна хірургія. – 2004. – № 4-5. – С. 14-15.

10. Патент № 58942 А. UA. МПК 7 А61В 17/00. Способ лечения послеоперационной кишечной непроходимости / Чемоданов Е.Б., КДМУ. – Заявка № 2002119486. – Заявл. 28.11.02. – Опубл. 15.08.03. – Бюл. № 8. – 6 с.

11. Чемоданов Е.Б. Ранняя диагностика ранней послеоперационной кишечной непроходимости // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. "Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения". – 2002. – Т. 138, часть II. – С. 89.

12. Каминский И.В., Чемоданов Е.Б. Ранние релапаротомии у больных с абдоминальной хирургической патологией // Материалы научно-практической конференции "Современные вопросы гнойно-септической хирургии". – Раздел I. – Запорожье. – 2003. – С. 56-59.

13. Чемоданов Е.Б. Зависимость нарушений кровообращения и реактивности сосудов от расстояния от места обтурации и времени развития ранней послеоперационной кишечной непроходимости в эксперименте // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ‘2003”. – Дніпропетровськ-Луганськ-Чернівці – 2003. - Том 15 (медицина). – С. 16-18.

14. Чемоданов Е.Б. Пролонгированная интубация тонкой кишки при ранней спаечной послеоперационной кишечной непроходимости // Сборник научно-практических и учебных тезисов межобластной научно-практической конференции "Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны", посвященной 80-летию со дня рождения з.д.н. УССР профессора Греджева А.Р. – Донецк. – 2003. – С. 89-90.

15. Чемоданов Е.Б., Аль-Ола Мухаммед М.А. Профилактика гнойно-воспалительных осложнений при лечении больных со спаечной болезнью брюшины // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Україна наукова 2003”. – Дніпропетровськ – Сімферополь. – 2003. - Том 11 (медицина). – С. 21-23.

16. Жебровский В.В., Иванов А.Г., Чемоданов Е.Б. Лечение больных с острой кишечной непроходимостью толстого кишечника опухолевого генеза // Труды Международного хирургического конгресса "Актуальные проблемы современной хирургии". – Москва. – 2003.– С 118.

17. Жебровский В.В., Чемоданов Е.Б., Салах Ахмет. Хирургическое лечение гигантских ущемлённых послеоперационных грыж // Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Нові технології в хірургічному лікуванні гриж живота". – Київ. - 2003. – С. 60-61.