Анотація до роботи:

Яненко У.М. Клініко-експериментальне обгрунтування діагностики пастерельозу великої рогатої худоби і свиней. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню застосування та науково-експери-ментальному обґрунтуванню методу полімеразної ланцюгової реакції для діагностики пастерельозу сільськогосподарських тварин і визначенню діагностичної цінності даного методу. Вивчено етіологічні структури респі-раторних захворювань великої рогатої худоби і свиней, а також домінуючу роль пастерел, як другорядного чинника при інфекційному ринотрахеїті ВРХ та інфекційному атрофічному риніті свиней. Показано вагому роль
P. multocida, сероварів А та D у цих захворюваннях.

Розроблено “Настанову з лабораторної діагностики пастерельозу тварин та птиці”, затверджену науково-методичною радою державного Депар-таменту ветеринарної медицини МінАПК України, протокол № 3 від 20.12. 2006 р.

При культивуванні пастерел успішно використали очищену сироватку крові великої рогатої худоби замість дефіцитної сироватки крові коня. Цей компонент звільнений від імуноглобулінів, токсинів, інгібіторів, мікоплазм, та стимулює ріст пастерел ( ТУ 24.4-32489181–713–2004).

Подано заявку на патент “Спосіб визначення антилізоцимної активності бактерій P. multocida з використанням лісобакту (лізоциму хлориду)” від 18.07.2008 р., № u 2008 09429.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в ефективності застосування ПЛР для діагностики пастерельозу великої рогатої худоби та свиней. Експери-ментально обґрунтована домінуюча роль P. multocida в асоціаціях інфекцій-них агентів, які викликають респіраторні захворювання сільськогос-подарських тварин і визначено їх сероварний склад. Вдосконалено методику прижиттєвої діагностики пастерельозу. Запропоновано неспецифічні і специфічні засоби профілактики хвороби.

1. Експериментально доведено ефективність застосування ПЛР з метою виявлення пастерел у патологічному матеріалі від загиблих і вимушено забитих тварин. Так, за допомогою ПЛР генетичний матеріал P. multocida виявляється від ВРХ (n = 50) у 49 випадках (98,6 %), від свиней (n = 50) – у 49 (99,4 %), тоді як за допомогою бактеріологічного методу – у 41 (82,0 %) та у 44 (89,4 %) відповідно. Доведено досконалість внутрішньовидової диференціації P. multocida за допомогою ПЛР. При дослідженні патологічного матеріалу сероварний склад був такий: серовар А – 61,3 %, серовар D – 38,7 %.

2. Ефективність ПЛР при індикації пастерел у пробах крові та слизу носової порожнини від хворих на бронхопневмонію телят становить 100,0 %, тоді як бактеріологічного методу – 87,5 % (р 0,1). Ефективність застосу-вання ПЛР при виявлені P. multocida із проб клінічного матеріалу від відлучених поросят з ознаками респіраторних захворювань становить
100,0 %, в той час як бактеріологічні дослідження були позитивними у 80,0 % випадків (р 0,1). Отримані дані дають підстави рекомендувати слиз носової порожнини тварин, як об`єкт прижиттєвої діагностики пастерельозу .

3. Основним бактеріальним агентом, який виявлявся при респіраторних захворюваннях у сільськогосподарських тварин, є P. multocida. Диферен-ціація сероварів пастерел за допомогою праймерів ПЛР досить швидка (протягом 5 год.) та ефективна, тоді як серотипування на білих мишах тривале (до 5 діб) і трудомістке. При бронхопневмоніях телят переважають P. multocida серовари А (40,0 %) і D (60,0 %); у свиней – А (55,0 %) та D (45,0 %) відповідно. P. multocida серовар В у дослідних зразках не виявлений.

4. Встановлено, що ІРТ ВРХ супроводжується бактеріальними асоціаціями такого складу: P. multocida (40,0 %), при внутрішньовидовій серотипізації значна частка належить серовару D (65,0 %); B. bronchiseptica (25,0 %); S. typhimurium (15,0 %); M. bovis (10,0 %); S. pyogenes (10,0 %). Від свиней з ознаками ІАР виділяється бактеріальна асоціація: P. multocida
(57,0 %); B. bronchiseptica (35,0 %). При дослідженні 31 проби крові свиней ПЛР у 83,87 % випадків виділено ДНК пастерел серовару А та у 90,32 % – серовару D.

5. Встановлено, що пастерелам притаманна антилізоцимна активність, що свідчить про потенційну можливість персистенції мікроорганізму. Найвищий рівень антилізоцимної активності (АЛА) P. multocida має серовар А – 6 мкг/см³ референтного і 5 мкг/см³ епізоотичного штаму. АЛА P. mul-tocida серовару D становить 6 мкг/см³ як референтного, так і епізоотичного штаму, серовару В – 3 мкг/см³.

6. При виявленні тварин-пастеролоносіїв доцільно використовувати ПЛР, оскільки за допомогою цього методу було виявлено 100,0 % прихованих тварин-носіїв, у той час як за допомогою серологічних реакцій виявлено менше 50 % випадків. Пастерелоносійство у 45,5 % випадків зумовлюють
P. multocida сероварів А та D, які виявляються у клінічно здорових тварин.

1. Застосування ПЛР дозволяє виявити на 27,0 % більше контамі-нованих предметів довкілля (відвійок, ґрунту, гною, продуктів боєнських відходів, стічних вод боєнь), ніж бактеріологічними дослідженнями, що дає підстави використовувати ПЛР з метою виявлення можливих факторів передачі збудника.

2. Експериментально доведена можливість контролю впроваджених лікувально-оздоровчих заходів при пастерельозі ВРХ і свиней за допомогою ПЛР. З цією метою індикацію збудника в біологічному матеріалі контро-льованих тварин проводять через 60 днів після впроваджених лікувально-оздоровчих заходів.

Публікації автора:

1. Вплив факторів зовнішнього середовища на виживання збудника пастерельозу / Т. І. Тарасюк, Л. К. Волинець, В. І. Москалюк, В. М. Яненко, У. М. Яненко // Вісник Сумського державного аграрного ун-ту.– 1999. – Вип.4. – С. 181–183. (Здобувач брала участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів).

2. Характеристика властивостей епізоотичних штамів пастерел, виділених від свиней / Л.К. Волинець, Т.В. Мазур, Т.І. Тарасюк, У.М. Янен-ко // Аграрний вісник Причорномор’я. –1999. – Вип. 2 (7). – С. 45–47. (Здобувач брала участь у виділенні штамів пастерел і визначенні ступеня їх патогенності для білих мишей).

3. Яненко У.М. Виявлення свиней-пастерелоносіїв за допомогою РНГА / У. М. Яненко // Науковий вісник Національного аграрного ун-ту. – 2000. – Вип. 28. – С. 228–230.

4. Прокоп’юк О.Г. Пастерельозна пневмонія свиней / О.Г. Прокоп’юк,
У.М. Яненко, Т.В. Мазур // Вісник Білоцерківського державного аграрного ун-ту.– Біла Церква, 2000. – Вип. 11.– С. 97–100. (Здобувач провела роботу з гіперімунізації кролів для отримання типоспецифічних сироваток і виготовлення капсульних антигенів для постановки РНГА).

5. Ефективність щеплення свиней вакциною „Пасако” / Л. К. Волинець, Т. В. Мазур, Т. І. Тарасюк, О. І. Москаленко, Л. В. Зоценко, У. М. Яненко та ін. // Науковий вісник Національного аграрного ун-ту.– 2001. – Вип.
36. – С. 111–114. (Здобувач брала участь у визначенні антигенної активності вакцинних штамів пастерел).

6. Виробниче застосування „Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів P. multocida”/ В. І. Москалюк,
Т. В. Мазур, Л. К. Волинець У. М. Яненко // Ветеринарна біотехнологія. – Київ : Аграрна наука, 2004. – Бюл. № 4. – С. 135–138. (Здобувач брала участь в експериментальних дослідженнях, аналізі одержаних результатів, підго-товці матеріалів до публікації).

7. Яненко У. М. Імунобіологічні показники відповіді організму поросят, імунізованих вакциною „Пасако” // Ветеринарна біотехнологія.– Київ : Аграрна наука, 2004. – Бюл. № 5. – С. 179–183.

8. Яненко У., Ефективність гідрокисалюмінієвої вакцини „Пасако” проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней / У. Яненко,
Л. Волинець, Т. Мазур // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 7. –
С. 41–42. (Здобувач брала участь в експериментальних дослідженнях, аналізі одержаних результатів, підготовці матеріалів до публікації).

9. Яненко У. М. Епізоотична ситуація по пастерельозу свиней у гос-подарствах України за 2001–2004 рр. та етіологічна структура захворюван-
ня // Ветеринарна біотехнологія.– Київ : Аграрна наука, 2005. – Бюл. № 6. – С. 229–237.

10. Волинець Л. К. Вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней „Пасако” при респіраторних захворюваннях свиней, які ускладнюються інфекційним атрофічним ринітом/ Л. К. Волинець,
У. М. Яненко, В. І. Москалюк // Науковий вісник Львівської Національної академії вет. мед. ім. С. З. Гжицького, Львів, 2006. – Т. 8, № 2 (29). –– С. 23–27. (Здобувач провела дослідження з вивчення етіології збудників атрофічного інфекційного риніту свиней).

11. Сравнительная оценка эффективности вакцин против пастереллеза свиней / Л. К. Волынец, Т. В. Мазур, О. Г Прокопьюк, У. М. Яненко // Материалы Междунар. науч.-практ. конф.: Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве. – Минск, 1998. – С.82–83.

12. Методичні рекомендації “Лабораторна діагностика пневмоній свиней” / О. Я. Міланко, О. Г. Міланко, Н. О. Авраменко, Л. К. Волинець,
Т. І. Тарасюк , В. М. Яненко, У. М. Яненко – Суми: Вид-во СДАУ. – 1999. – 23 с. (Здобувач брала участь у вивченні етіології респіраторних хвороб свиней, визначенні домінанти пастерел при респіраторних асоціаціях).

13. Рекомендації з профілактики та оздоровлення свинарських госпо-дарств від пастерельозу / О. Я.Міланко, О. Г. Міланко, Н. О. Авраменко,
Л. К. Волинець, Т. В. Мазур, О Г. Прокоп’юк, Т. І. Тарасюк, В. М. Яненко, У. М. Яненко – Суми: Вид-во СДАУ. – 2000. – 10 с.(Здобувач провела дослідження по виявленню збудника пастерельозу в продуктах тваринного походження, стічних водах та в ґрунті).

14. Інструкція щодо контролю пастерельозу тварин / В. О. Ушкалов,
Б. Т.Стегній, Т. Ю. Трускова, А. Ф. Бабкін, Є. П. Петренчук, О. В. Обу-хівська, І. І. Головащук, П. П. Цімох, В. І. Сікачина, В. М. Плис, А. М. Го-ловко, В. Г.Скрипник, А. В. Абрамов, Л. К. Волинець, Т. В. Мазур,
У. М. Яненко, О. І. Сосницький , В. П. Заболотна. – Київ, 2004. – 25 с. (Здобувач брала участь в дослідженні культурально-морфологічних властивостей P. multocida сероварів А, В, D та F).

15. Настанова з лабораторної діагностики пастерельозу тварин та птиці/ О. І. Сосницький, В. П. Заболотна , А. А. Руденко, А. Ф. Руденко, Б. Т. Сте-гній , А. Ф. Бабкін, В. О. Ушкалов, А. М. Головко, В. Г. Скрипник, Л. М. Да-видовська, П. П. Сімох, В. І. Сікачина, А. В. Абрамов, Г. М. Данисюк, Л. К. Волинець, У. М. Яненко, В. Ю. Кассіч, Г. О. Міланко, Н. О. Авраменко. – Харків, 2007. – 12 с. (Здобувач брала участь в експериментальних дослідженнях, ізоляції та визначенні діагностично-необхідних властивостей культур P. multocida).

16. Пат. А Україна, А 61К39/00. „Спосіб отримання сироватки крові великої рогатої худоби для культивування пастерел” МПК (2006), Яненко
У. М., Компанієць К. С., Волинець Л. К; Інститут ветеринарної медицини Української академії ігрірних наук. – № 21236; Заявл. 10.07.06; Опубл. 15.03.07, Бюл. № 3. – 4 с. (Здобувач брала участь в експериментальних дослідженнях, аналізі одержаних результатів, підготовці матеріалів до публікації).

17. Заявка на деклараційний патент корисної моделі “Спосіб визначення антилізоцимної активності бактерій P. multocida з використанням лісобакту (лізоциму хлориду)” / У. М. Яненко від 18.07.2008 р., № u 2008 09429.