Анотація до роботи:

Горшкова Р.О. Клініко-експериментальне обгрунтування корекції ліпофільної антирадикальної системи органа зору у хворих віковою катарактою в післяопераційному періоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – офтальмологія. Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена проблемі зменшення інтенсивності післяопераційної запальної реакції у хворих віковою катарактою в післяопераційному періоді при екстракції катаракти, враховуючи результати дослідження ролі ліпідних гідропероксидів в патогенезі післяопераційного запалення і корекції антирадикальної системи за допомогою препарату “Ліпофлавон”. Робота базується на експериментальних, клінічних і біохімічних дослідженнях.

В експерименті отримані результати, що свідчать про певну роль гідропероксида (третичного бутилгідропероксида) в підвищенні інтенсивності запальної реакції і порушенні гематоаквального бар’єра. При цьому знижується активність ферментів антирадикальної системи: супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази. Досліджуваний препарат знижує інтенсивність запальної реакції, вміст білка в камерній волозі і активує ферменти антиоксидантної системи при моделюванні операційної травми в експерименті.

В клінічних умовах показана наявність оборотного корелятивного зв’язку між станом ензиматичної антирадикальної системи крові хворих віковою катарактою і ступенем запальної реакції переднього відділу ока при проведені екстракапсулярної екстракції катаракти. Встановлена протизапальна дія Ліпофлавону в післяопераційному періоді. При його шестикратних інстиляціях суттєво скорочуються строки регресії ознак запального процесу у хворих після хірургічного лікування вікової катаракти.

1. Підвищена запальна реакція, що виникає в деяких випадках після операції екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ знижує результативність хірургічного лікування цього захворювання.

За останні роки інтенсивно досліджується роль вільних радикалів в патогенезі запалення, в цьому зв’язку вивчення дії оксидантів і антиоксидантів з метою розробки найбільш оптимальних методів лікувального контролю запального процесу в тканинах ока, обмежування його інтенсивності і тривалості являється однією з важливих проблем в офтальмології.

2. Вперше виявлений прозапальний ефект ліпофільного гідропероксида – бутилгідропероксида. В експерименті під впливом досліджуваного гідропероксида суттєво підвищувались як показники клінічних ознак запалення: перикорнеальної ін’єкції, набряклості рогівки і райдужки, так і біохімічні показники: концентрація білка в камерній волозі зростала на 41% на другу і на 118% на сьому добу спостереження.

3. В експерименті встановлено, що ліпофлавон виразно обмежував ступінь післяопераційної запальної реакції, при цьому рівень білка в камерній волозі знижувався в середньому в два рази на другу і сьому добу спостереження. Виявлена в цих умовах активація ферментів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази на 60%, глутатіонпероксидази на 45%, глутатіонредуктази на 49%) являється важливою ланкою механізма дії ліпофлавона.

4. Запропонований новий спосіб об’єктивної діагностики запального процесу в тканинах ока на підставі кількісного вимірювання ступеня внутрішньоочного світлорозсіювання в післяопераційному періоді.

5. Виявлена оборотна залежність між станом антиоксидантної системи і вираженістю запальної реакції в післяопераційному періоді (коефіцієнти корелятивного зв’язку між показниками світлорозсіювання і активністю ферментів на 1-у добу складали для супероксиддисмутази –0,9, глутатіонпероксидази –0,6, глутатіонредуктази –0,9).

6. Встановлена виразна протизапальна дія ліпофлавону і запропонована нова методика зниження запальної реакції за допомогою шестикратних інстиляцій ліпофлавону, який дозволяє знизити ступінь запальної реакції по показникам світлорозсіювання на 36% і 42% на 3-ю і 4-у добу післяопераційного періоду відповідно і скоротити строки регресії ознак запалення на 20%.

Публікації автора:

1. Пасєчнікова Н. В., Горшкова Р. А., Гайдамака Т. Б. Предварительная оценка противовоспалительного действия препарата «Липофлавон» у пациентов после экстракапсулярной экстракции катаракты //Офтальмол. журн. – 2005. - № 3. – С. 13 – 18.

2. Пасечникова Н. В., Горшкова Р. А. Экспериментальное обоснование применения Липофлавона для снижения степени послеоперационной воспалительной реакции //Офтальмол. журн. – 2006. - № 2. – С. 36 – 40.

3. Горшкова Р. А. К обоснованию применения препарата «Липофлавон» у больных возрастной катарактой после операции экстракции катаракты и имплантации ИОЛ //Офтальмол. журн. – 2006. - № 3 (1). – С. 110 – 113.

4. Пасечникова Н. В., Горшкова Р. А. Клинико-биохимическое обоснование применения препарата «Липофлавон» у больных возрастной катарактой после операции экстракции катаракты и имплантации ИОЛ //Украинский медицинский альманах. – 2006. – Т. 9, № 1. – С. 214 – 218.

5. Леус Н. Ф., Метелицына И. П., Олейник Т. В., Жупан Б. Б., Горшкова Р. А., Коломийчук С. Г., Байдан Е. И. Роль витаминов и коферментов при дегенеративных заболеваниях органа зрения (обзор литературы и собственных исследований) //Журн. АМН Украины. – 2005. – Т. 11, № 4. – С. 737 – 752.

6. Пасечнікова Н. В., Іванова О. М., Горшкова Р. А. Патент № 10824 Україна МПК7: А61В3/00, u 2005 06466 Спосіб діагностики вираженості післяопераційної запальної реакції ока після екстракапсулярної екстракції катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи. Опубл. 15.11.2005 г.; Промислова власність, № 11. – С. 5.25.

7. Леус Н. Ф., Метелицына И. П., Жупан Б. Б., Коломийчук С. Г., Драгомирецкая Е. И., Горшкова Р. А., Иванова О. Н. Метаболические механизмы возрастных дегенеративных заболеваний органа зрения //Тези XIV Міжнародного наукового симпозіума «Одеса-Генуя».– Одесса.- 2005.- С. 65- 66.

8. Горшкова Р. А. Клинико- экспериментальные предпосылки применения Липофлавона у больных возрастной катарактой для снижения степени послеоперационной воспалительной реакции //Материалы XXVI Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. – Ялта.- 2006. – С. 115 –116.