Анотація до роботи:

Потапов Е.В. Клініко-експериментальне обґрунтування локального застосування тіотриазоліну у лікуванні дітей, хворих на хронічний аденоїдит - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.19 – оториноларингологія. - Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, Київ-2003.

Дисертація присвячена питанням вивчення локального і місцевого імунітету у дітей, хворих на хронічний аденоїдит, та розробці патогенетичних методів їх лікування. Проведені клініко-імунологічні дослідження показали, що у дітей, хворих на хронічний аденоїдит, мають місце відхилення в системному і місцевому імунітеті, які можна розглядати як імунодефіцитний стан, при якому тканина мигдалика за рядом морфологічних та імунологічних тестів знаходиться у гіпофункціональному стані. Експериментальні дослідження, проведені in vitro на культурі тканини, що переживає, показали, що клітини глоткового мигдалика можуть бути активовані тіотриазоліном за широким спектром імуномодулюючих впливів, що підтверджено морфогістохімічними дослідженнями. Крім того, виявлено, що додавання аскорбінової кислоти потенціює імуномодулюючі властивості тіотриазоліну, а додавання цинку супроводжувалося активацією функції цитотоксичних клітин глоткового мигдалика. Основу терапії дітей, хворих на хронічний аденоїдит, складало локальне застосування розчину тіотриазоліну з аскорбіновою кислотою, доповнене в окремій групі фонофорезом сірчанокислого цинку на область регіонарних лімфатичних вузлів.

Проведене лікування дозволило виявити високу клінічну ефективність запропонованого методу у порівнянні з традиційно застосовуваною у даної категорії хворих схемою терапії, що підтверджувалося поліпшенням показників місцевого і системного імунітету.

1. Хронічний аденоїдит у обстежених дітей являв собою інфекційно-запальне захворювання, яке характеризувалось загальною інтоксикацією, місцевими симптомами (утруднення носового дихання, храп під час сну, слизово-гнійні виділення з носа, смужка слизово-гнійна на задній стінці глотки), порушенням стану нервової системи (тривожний сон, енурез, роздратованість та головний біль).

2. У хворих на хронічний аденоїдит відмічалося достовірне зміщення в кислий бік показника рН слизових виділень глоткового мигдалика; в цитограмі мазків-відбитків із його поверхні істотно змінювалось співвідношення клітин (епітеліальних, плазматичних та фагоцитів до лейкоцитів і еозинофілів); мікробне засівання було поліморфним з переважанням Staphylococcus aureus та його асоціації з Streptococcus гр. А .

   3. Хронічний аденоїдит у дітей проявляється локальним та системним вторинним імунодефіцитом. Переважаюча недостатність гуморальної ланки імунітету поєднує зниження вмісту секреторної форми імуноглобуліну А та рівень імунокомпетентних клітин як в крові, так і в самому мигдалику у вигляді зменшення в тканині кількості Т і В-лімфоцитів, рівня антитілопродукції та активності різних типів цитотоксичних клітин, що визначено імуногістохімічно як хронічний перебіг запального процесу в глотковому мигдалику.

      4. Недостатність факторів імунологічної реактивності та пов^,язаних із нею провідних мікроелементів (Zn, Mg) обумовлює хронічний перебіг аденоїдиту у дітей. Тканина глоткового мигдалика при цьому захворюванні містить значно менше мікроелементу Zn (в 1,7-2,1 раза), але більше мікроелементу Mg (в 1,5 раза), що поєднується з недостатністю активності тканинних ПЦК і К-кілерних клітин.

         5. Обробка тіотриазоліном у комбінації з аскорбіновою кислотою та сірчанокислим цинком культури тканини глоткового мигдалика in vitro при хронічному аденоїдиті супроводжується активацією функції цитотоксичних клітин, збільшенням формування IgA-антитіло-продуцентів, зменшенням периваскулярного набряку і тучноклітинної інфільтрації, підвищенням продукції імуноглобулінів плазмоцитами аденоїдів. Проведені дослідження послужили підставою для застосування розчину тіотриазоліну в комбінації з аскорбіновою кислотою та фонофорезом мазі сірчанокислого цинку для локальної фармакотерапії у дітей при хронічному аденоїдиті.

            6. Клінічна апробація запропонованої методики у комплексному лікуванні дітей, хворих на хронічний аденоїдит, що включала промивання носової частини глотки методом переміщення за Proetz 0,1% розчином тіотриазоліну у комбінації з 0,2 % розчином аскорбінової кислоти та фонофорезом 1 % мазі сірчанокислого цинку на область регіонарних лімфатичних вузлів, визначила її високу терапевтичну ефективність, яка складала 65, 3 %.

            7. Порівняння клініко-імунологічних результатів лікування дітей, хворих на хронічний аденоїдит, у найближчому та віддаленому періодах після проведення терапії свідчить про те, що “добра ефективність” при використанні запропонованого методу імуномодулюючої терапії була досягнута у 65,3 % дітей через 6 міс. та у 57,7 % дітей після 12 міс; “задовільна ефективність” у такі ж строки обстеження досягала 28,9 % та 30,7 % відповідно; “без ефекту” було 5,8 % через 6 міс. та 11,6 % - через 12 міс. При лікуванні дітей, хворих на хронічний аденоїдит, без застосування імуномодулюючої терапії “добра ефективність” була виявлена у 30 % дітей через 6 міс. та у 26 % - після 12 міс.; “задовільна ефективність” у такі ж строки обстеження достягала 27 % та 18 % відповідно; “без ефекту” було 43 % та 56 % після 6 та 12 міс.

               8. Клінічна ефективність лікування дітей, хворих на хронічний аденоїдит, співпадала з відновленням показників місцевого та системного імунітету, які зберігалися на рівні фізіологічної норми достовірно довше при використанні запропонованого методу терапії у комплексному лікуванні.

Публікації автора:

1. Мельников О.Ф., Заболотний Д.І., Самбур М.Б., Загоруєва Л.Л., Потапов Е.В. Імунологічний аспект патогенезу хронічних аденоїдитів у дітей // Міжн.медичний журнал ( Харків ) .- 2001.-№ 2.-т.7.-С. 97-100.

2. Мельников О.Ф., Заболотний Д.І., Потапов Е.В. Імунотропна дія тіотриазоліну на клітини глоткового мигдалика in vitro // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.-2002.-№ 1.-С.29-33.

3. Деклараційний патент № 48883А, Україна, МКВ⁷ А61Р37/00, А61Р37/02. Спосіб лікування дітей, хворих на хронічний аденоїдит / Д.І. Заболотний, О.Ф. Мельников, Е.В. Потапов (Україна).- № 2002031872; заява 07.03.2002; вид. 15.08.2002; Бл. № 8.

4. Мельников О.Ф., Кищук В.В., Шматко В.І., Потапов Е.В., Негіпа Л.С., Нейвірт Е.Г., Заболотна Д.Д. Дефіцит секреторного імуноглобуліну А як компонент загальної імунологічної недостатності // Імунологія та алергологія.- 2002.-№1.-С. 16-19.

5. Мельников О.Ф., Заболотний Д.І., Гарюк Г.І., Головко Н.А., Потапов Е.В. Мікроелементи Zn і Mg у глотковому мигдалику і крові, фенотипова і функціональна активність тканинних клітин у дітей з хронічним аденоїдитом // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2002. -№2. - С. 13-18.

6. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Потапов Е.В., Тяжка А.В., П'ятницькій Ю.С. Харчова алергія у дітей з хронічними запальними захворюваннями лімфоглоткового кільця // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2001.-№ 3 ( додаток ). - С. 205-206.

7. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Потапов Е.В., Калиновська Л.П. Обґрунтування місцевого застосування тіотриазоліну для лікування хронічного аденоїдиту у дітей // Журн. вушних, носових і горлових хвороб .- 2001. - № 5 ( додаток ).- С. 74-75.

8. Кищук В.В., Верес. В.Н., Потапов Е.В., Бондарчук А.Д., Рильська О.Г., Мельников О.Ф. Аутоімунні реакції при хронічних запальних захворюваннях лімфоглоткового кільця // Матеріали 1-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Аутоімунні захворювання: імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія”, Київ, 2003 // Імунологія та алергологія.-2003.-№ 1.-С. 35-36.