Анотація до роботи:

Кікоть Ю.В. Клініко-експериментальне обгрунтування та оцінка ефективності застосування препаратів системної ензимотерапії в лікуванні хворих на хронічний гнійний гайморит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 - оториноларингологія. - Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена покращенню результатів лікування хворих на хронічний гнійний гайморит з використанням препаратів системної ензимотерапії.

Дисертаційна робота грунтується на результатах обстеження і лікування 223 хворих із загостренням хронічного гнійного гаймориту та експериментальному дослідженні проведеному на препаратах 285 жаб.

Встановлено, що поліензимні препарати мають бактеріостатичну дію, а у поєднанні з антибіотиками широкого спектру дії підвищують їх активніість. Найкращою була комбінація вобе-мугос Е та цефазоліну.

В експерименті було доведено, що препарати протеіназ прискорюють рухливу активність миготливого епітелію та невілюють пригнічувальний ефект на мукоціліарний кліренс антибактеріальних засобів.

На підставі проведених досліджень було запропоновано лікувальну композицію для введення у верхньощелепну пазуху, яка містить 500 мг вобе-мугос Е та 40 мг цефазоліну у 5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Введення такої лікувальної суміші після промивання верхньощелепної порожнини сприяло зменшенню кількості пункцій уражених пазух у середньому на 2,0 та скороченню строку лікування хворих із загостренням хронічного гнійного гаймориту в середньому на 3,2 дні. Позитивний клінічний ефект супроводжувався зниженням рівня загального білка і появою ₁ІП у змивах з верхньощелепної пазухи.

Пероральне застосування препарату СЕТ – флогензиму у дозі 600 мг 3 рази на день на фоні базисної терапії хворих із загостренням хронічного гнійного гаймориту супроводжувалось активацією фібринолітичного потенціалу крові. Досягнення стану ремісії було підтверджене нормалізацією рівня ₁ІП і церулоплазміну та зменшенням рівня гаптоглобіна.

1. У хворих на хронічний гнійний гайморит у стадії загострення спостерігається підвищення концентрації гострофазних білків плазми крові – фібриногену, a₁ІП, гаптоглобіну та зниження фібринолізу, що є передумовою для застосування препаратів СЕТ у комплексній терапії даної патології.

2. Препаратам вобе-мугос Е та флогензим притаманні бактеріостатичні властивості по відношенню до грампозитивних і грамнегативних бактерій, а також здатність потенціювати активність антибіотиків аміноглікозидного та цефалоспоринового рядів.

3. Поліензимні препарати в концентрації 300 - 500 мг/мл стимулюють динамічну функцію миготливого епітелію.

4. Місцеве застосування комплексу вобе-мугос Е (500 мг) з цефазоліном (40 мг) дозволяє добитися кращих клінічних результатів порівняно з традиційним лікуванням: скоротити кількість пункцій в середньому на 2,0, знизити рівень мікробного обсіменіння патогенної флори та скоротити строк лікування хворих в середньому на 3,2 дні.

5. Запропонований комплексний безпункційний метод лікування хворих із загостренням хронічного гнійного гаймориту шляхом перорального застосування флогензиму в дозі 600 мг тричі на день супроводжується активацією компонентів фібринолітичної системи крові і зменшенням вмісту фібриногену.

Публікації автора:

1. Заболотний Д., Кікоть Ю. Досвід використання ензимного препарату рослинного та тваринного походження wobe – mugos E в лікуванні хворих на хронічний продуктивний гайморит // Ліки України.- 2000.- №3 (32).- с. 34-35.

2. Кікоть Ю. В. Досвід використання вобензимних препаратів в терапії хворих на хронічний гнійний гайморит // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2000.- №2.- с.63-64.

3. Волосевіч Л.І., Кікоть Ю.В. Мікробіологічна оцінка ефективності використання поліензимних препаратів протеїназ окремо та в комбінації з антибіотиками // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2000.- №5. – с. 124-128.

4. Веремеєнко К.М., Заболотний Д.І., Голобородько О.П., Карпенко Г.Ф., Волосевіч Л.І., Кікоть Ю.В. Обгрунтування застосування вобензимних препаратів в комплексному лікуванні хворих на хронічний гнійний гайморит // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2001.- №1. – с. 1-8.

5. Веремеєнко К.М., Заболотний Д.І., Кікоть Ю.В., Волосевіч Л.І., Голобородько О.П., Карпенко Г.Ф. Застосування комбінованого ензимного препарату в комплексній терапії хворих на хронічний гнійний гайморит // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2001.- №5. – с. 28-37.

6. Веремеенко К.Н., Кизим А.И., Кикоть Ю.В., Савчук А.Н., Терзов К.А. Влияние полиэнзимных препаратов на систему фибринолиза // Лаб. диагностика. – 2002. – №1. – С. 10 – 12.

7. Заболотный Д.И., Веремеенко К.Н., Кикоть Ю.В., Голобородько О.П., Карпенко Г.Ф., Волосевич Л.И. Применение системной энзимотерапии в оториноларингологии //Системная энзимотерапия. Теоретические основы, опыт клинического применения / Под ред. К.Н. Веремеенко, В.Н. Коваленко.- К.: МОРИОН, 2000.- с. 251-259.

8. Заболотний Д.І., Волосевіч Л.І., Кікоть Ю.В. Бактеріостатичні властивості поліензимних препаратів протеолітичної дії // Матеріали IX з’їзду оториноларингологів України (5-8 вересня 2000 року). – К. – с. 53-54.

9. Веремеєнко К. М., Кікоть Ю.В. Перспективи використання системних ензимних препаратів в лікуванні хворих на хронічні запальні процеси верхніх дихальних шляхів // Нетрадиційні методи діагностики та лікування (Київ, 22 – 23 жовтня 1999 р.): Матеріали III науково–практичної конференції – К. – с.20 – 22.

10. Деклараційний патент № 99105650 (UA) від 10.03.2000. Спосіб лікування хронічного гнійного гаймориту / Заболотний Д.І., Веремеєнко К.М., Кікоть Ю.В.

11. Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту на винахід від 15.02.2002 заявка № 2001075262. Спосіб лікування запальних захворювань навколоносових пазух / Заболотний Д.І., Веремеєнко К.М., Кікоть Ю.В., Голобородько О.П., Карпенко Г.Ф., Кизим О.Й.