Анотація до роботи:

Кушніренко А.Г. Клініко – експериментальне обгрунтування використання мінімально інвазивного штучного направленого перелому при лікуванні деформацій довгих кісток. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено вдосконаленню існуючої системи хірургічного лікування деформацій довгих кісток. Вивчені зусилля, необхідні для виконання штучного направленого перелому діафізу довгої кістки. Запропоновано оригінальну методику виконання мінімально інвазивного штучного направленого перелому, при якому зберігається внутрішньокісткове кровопостачання. Проведені гістологічні та цитологічні дослідження репаративного остеогенезу після штучного направленого перелому. В експерименті на тваринах встановлено, що після виконання штучного направленого перелому в раньому періоді в грануляційній тканині регенерату переважають остеобласти, в кістковому мозку інтенсифікується процес еритропоезy. Регенерат формується, в основному, в ендостальній та інтермедіарній зонах. Має місце кісткостворення в ранні строки. Розроблено інструментарій для виконання ШНП. Клінічна апробація запропонованих нововведень при хірургічному лікуванні 21 хворого з деформаціями довгих кісток призвела до суттєвого, статистично значимого покращення результатів лікування. Основні результати праці знайшли впровадження в клініці.

Проблема виправлення деформацій кінцівок є надзвичайно актуальною та нагальною у наш час. Використання мінімально інвазивних втручань є перспективним напрямком в лікуванні цієї групи хворих за рахунок збереження внутрішньокісткового кровопостачання, цілісності шкіряних покривів і навколокісткових м'яких тканин, у яких розташовані судини, кровопостачаючі кістку. Це забезпечує надійний захист зони регенерації від вторинних ускладнень у вигляді інфекції, а також обумовлених недоліком трофічних і енергетичних факторів. В результаті розробленого методу штучного направленого перелому можна одержувати піднадкістничний перелом, після якого практично цілком зберігається первинна структура кісткового мозку і ендостальних судин, які кровопостачають кістку, що є, в даному випадку, однією з особливостей умов місцевого характеру, у яких протікає наступний процес регенерації кісткової тканини. Це означає також, що при стабільній фіксації кісткових відламків, у зоні перелому повинні оптимально функціонувати специфічні механізми, властиві кістковій тканині, відновлення її структурної цілісності, активність яких знаходиться в прямій залежності від ступеня оксигенації вогнища ушкодження – визначального фактора формування кісткової тканини на різних структурних рівнях. Крім того, збереження цілісності судин in situ після ушкодження та у процесі регенерації повинне забезпечувати можливість швидкої мобілізації і міграції клітинних елементів з інших відділів кісткового мозку, розташованих як в оперованій, так і в інтактній кістках, у зону регенерації і безпосередньо приймати участь у формуванні регенерату. Наявність такої участі мігруючих клітинних елементів кісткового мозку має місце в самі ранішні періоди формування кісткового регенерату після перелому, що щадить судини, в умовах стабільної фіксації кісткових відламків. На відміну від існуючих методів виконання штучного перелому довгої кістки, які не передбачають збереження судинної мережі в зоні перелому, вперше розроблена нова технологія виконання направленого перелому довгої кістки при лікуванні деформацій кісток у вигляді мінімально інвазивного втручання, яке дозволяє виконувати перелом з направленою площиною на діафізі та метадіафізі довгої кістки з максимальним збереженням внутрішньокісткової судинної мережі, кісткових та м'яких тканин.

За рахунок використання штучного направленого перелому значно зменьшуються терміни фіксації і стабілізації і, тим самим, реабілітації хворих з деформаціями довгих кісток. Проведені автором експериментальні дослідження грунтовно довели велике значення збереження внутрішньокісткових структур, що є принциповим питанням для подальшого якістного процесу остеорегенерації. Клінічні дослідження в групі хворих повністю підтвердили ефективність запропонованої технології виконання направленого перелому.

Проведеними дослідженнями обгрунтовано суттєве зменшення строків фіксації, зрощення і перебування хворих в стаціонарі після штучного направленого перелому.

1. Існуючі методики виконання остеотомій, які використовуються при лікуванні деформацій довгих кісток, мають ряд недоліків та потребують вдосконалення, щоб відповідати сучасним вимогам до мінімальної інвазивності оперативних втручань. Перспективним напрямком в лікуванні деформацій кінцівок може бути розробка методик, направлених на зменшення інфекційних ускладнень та методик, зберігаючих кровопостачання кістки, періосту та оточуючих м'яких тканин сегменту кінцівки, яка підлягає коррекції.

2. Розроблений нами інструментарій дозволив реалізувати нову методологію виконання мінімально інвазивного штучного направленого перелому .

3. В експерименті на тваринах встановлено, що після виконання розробленого нами методу в ранньому періоді в грануляційній тканині регенерату переважають остеобласти, а в кістковому мозку інтенсифікується процес еритропоезу. Регенерат формується, в основному, в ендостальній та інтермедіарній зонах. Має місце кісткостворення в більш ранні строки – на 7-у добу регенерат представлений новоутвореними кістковими трабекулами

4. Моделювання штучного направленого перелому на трупах довело, що обертаючі зусилля, які необхідні для виконання перелому, значно менші, ніж згинаючі. Це дозволяє вважати використання обертаючих зусиль більш доцільним при виконанні мінімально інвазивного штучного направленого перелому при лікуванні деформацій кісток.

5. Аналіз результатів хірургічного лікування 45 хворих з деформаціями довгих кісток достовірно довів ефективність запропонованої методики виконання мінімально інвазивного штучного направленого перелому при їх лікуванні. Застосування розробленої методики у 21 хворого дозволило одержати позитивні результати лікування у всіх випадках. Методика виконання мінімально інвазивного штучного направленого перелому сприяє збереженню кровопостачання кістки, періосту та мяких тканин, обмежуючи можливість вторинних ускладнень. Впровадження її в практичну діяльність дозволяє досягти зменшення строків фіксації в апараті зовнішньої фіксації та строків перебування хворих у стаціонарі.

Публікації автора:

1. Литвин Ю.П., Кушниренко А.Г. Наш опыт применения закрытой остеоклазии как способа лечения дефектов, деформаций и псевдоартрозов костей верхних конечностей //Вісн. ортопедії, травматології та протезування.-2001.- №2.- С.51-52.

Дисертант приймав участь в обстеженні хворих (80%), виконував аналіз статистичних даних, приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), а також у практичному її впровадженні (7 операцій).

2. Литвин Ю.П., Кушниренко А.Г. Реконструктивные минимально-инвазивные операции при лечении ложных суставов и переломов шейки бедра //Вісн. ортопедії, травматології та протезування.-2001.- №4.- С.68-70.

Дисертант приймав участь в обстеженні хворих (70%), виконував аналіз статистичних даних, приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), а також у практичному її впровадженні (12 операцій).

3. Литвин Ю.П., Кушниренко А.Г. Способ остеоклазии //Ортопедия, травматология и протезирование.-2001.-№4.-С. 57-58.

Дисертант приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), приймав участь в обстеженні хворих (80%).

4. Кушніренко А.Г. Особливості використання мінімально-інвазивних операцій на стегні //Медичні перспективи.-2001.-Т4, №4.-С.34-36.

5. Кушніренко А.Г. Мінімальна інвазивність оперативних втручань як запорука успіху в лікуванні хворих з наслідками політравми у вигляді дефектів, деформацій та псевдоартрозів довгих кісток //Зб. наук. праць Української військово-медичної академії.-К., 2002.- С.637-641.

6. Литвин Ю.П., Кушніренко А.Г. Експериментально-клінічні дослідження репаративного остеогенезу після штучного направленого перелому //Медичні перспективи.- 2002.-Т..5,№ 3.- С.97-99.

Дисертант приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), проводив статистичну обробку матеріалу, а також у практичному впровадженні методики оперативного втручання (32 операції - 90 %).

7. Литвин Ю.П., Палієнко Л.О., Кушніренко А.Г. Дослідження репаративного остеогенезу після штучного направленого перелому в експерименті //Ортопедия, травматология и протезирование.-2002.-№4.-С.72-79.

Дисертант проводив роботу з експериментальними тваринами, приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), а також у практичному її впровадженні (15 операцій на тваринах - 100 %).

8. Пат. 36990А Україна, МКІ А61Б17/00. Спосіб лікування медіальних переломів шийки стегна: Пат. 36990А Україна, МКІ А61Б17/00 /Ю.П. Литвин, А.Г.Кушніренко, О.Д.Гетьман., А.Г.Кушніренко. - № 2000031301; Заявл. 06.03. 2000; Опубл. 15.04.2001, Бюл.№3.- 5с.

Автор приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), а також у практичному її впровадженні (4 операції).

9. Пат. 36991А Україна, МКІ А61Б17/00. Спосіб закритої остеоклазіі: Пат. 36991А Україна, МКІ А61Б17/00 /Ю.П. Литвин, А.Г.Кушніренко. - № 2000031302; Заявл. 06.03 2000; Опубл. 15.04.2001, Бюл.№3.- 5с.

Автор приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), а також у практичному її впровадженні (4 операції).

10. Пат. 40791А Україна, МКІ А61Б17/00. Спосіб закритої остеоклазіі: Пат. 40791А Україна, МКІ А61Б17/00 /А.Г.Кушніренко.- № 2000031300; Заявл. 06.03.2000; Опубл. 15.08.2001, Бюл.№7.- 4с.

11. Типичные ошибки при применении метода ЧКДО по Илизарову /Сабсай А.В., Филюк В.Ф., Кушниренко А.Г., Топка О.В., Передерко И.Г. //Франція та Україна, наук.-практ. досвід у контексті діалогу національних культур.1997р.: Тез. доп.-Дніпропетровськ: Поліграфіст,1997.- Т.2, Ч.3.- С.103-104.

Дисертант приймав участь в обстеженні хворих (70%), виконував аналіз статистичних даних, проводив підбір літературних джерел (50%).

12. Система, методы и отдалённые результаты восстановительного лечения инвалидов с осложнённой травмой конечностей /Филюк В.Ф., Сергиени Е.В., Кушниренко А.Г., Сабсай А.В., Михайловская Л.В. //Франція та Україна, наук.-практ. досвід у контексті діалогу національних культур.1997р.: Тез. доп.-Дніпропетровськ: Поліграфіст,1997.- Т.2, Ч.3.-С.114.

Дисертант приймав участь в обстеженні хворих (60%), виконував аналіз статистичних даних, а також проводив підбір літературних джерел (80%).

13. Стабильный остеосинтез в лечении больных с ложными суставами костей конечностей методом Илизарова /Филюк В.Ф., Сергиени Е.В., Сабсай А.В., Кушніренко А.Г., Топка О.В. //Франція та Україна, наук.-практ. досвід у контексті діалогу національних культур.1997р.: Тез. доп.-Дніпропетровськ: Поліграфіст,1997.- Т.2, Ч.3.-С.115.

Дисертант самостійно провів аналіз 70% літературних джерел, приймав участь у написанні статті.

14. Литвин Ю.П., Кушниренко А.Г., Чабаненко И.П. Применение закрытой остеоклазии при лечении дефектов, деформаций и псевдоартрозов длинных трубчатых костей /Симпоз. с международным участием: «Эндопротезирование крупных суставов».- М., 2000.- С.585.

Дисертант приймав участь в обстеженні хворих (70%), виконував аналіз статистичних даних, приймав участь у розробці методики оперативного втручання (50%), а також у практичному її впровадженні (30 операцій).