В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового та практичного завдання – підвищення ефективності лікування хворих з герпетичною інфекцією порожнини рота на підставі клініко-експериментального обгрунтування доцільності комбінованого застосування вітчизняного протизапального препарату з противірусними властивостями амізону та пробіотика біфіформу в комплексній схемі лікування. 1. Розповсюдженість герпесу порожнини рота серед населення досить висока і становить 26,07±6,02 випадків на 100 тис. населення, при чому найбільш високі показники відмічені у м. Вінниці та Вінницькому районі - 45,07±15,20 та 84,5±15,7 випадків на 100 тис. населення відповідно. Показник розповсюдженості герпесу порожнини рота в 25 районах Вінницької області коливається в межах від 3,97±0,70 до 50,70±3,41 на 100 тис. населення. 2. Серед всіх звернень в спеціалізований кабінет лікування захворювань СОПР та в структурі захворюваності на стоматит у дітей ГГС посідає перше місце (49,80±1,14 % та 66,92±2,79 % випадків відповідно). Найвища частота ГГС у віці 1-2 роки – 51,62 %, РГС – у віці 7-14 років (41,17 %). Не відмічені розбіжності частоти випадків ГГС та РГС в залежності від статі. Найбільша кількість випадків ГГС та РГС спостерігається восени та влітку (ГГС – 31,66 %, РГС – 29,4 % - восени, ГГС – 27,84 %, РГС – 28,1 % - влітку). 3. В експерименті in vivo встановлена висока лікувальна ефективність комбінованого застосування амізону та біфіформу. На моделі генітального герпесу мурчаків комбіноване застосування 3 % амізонової мазі та біфіформу майже повністю запобігає виникненню специфічної симптоматики. 4. Застосування запропонованого методу лікування герпесу порожнини рота призводить до скорочення тривалості загально-інфекційного синдрому до 2,25±0,84 діб (p<0,05), періоду висипань до 3,24±0,74 діб (p<0,05), періоду епітелізації до 5,75±1,35 діб (p<0,05), загальна тривалість захворювання скорочується на 2 доби та становить 11,20±2,75 діб (p<0,05). Рецидиви захворювання в перші 8 місяців спостереження в основній групі встановлені у 21,7 % хворих та у 54,5 % - в контрольній групі (p<0,05). Тривалість безрецидивного періоду в основній групі становить 7,61±0,77 місяці, в контрольній групі – 4,73±3,06 місяці (p<0,05). 5. Включення амізону та біфіформу в схему лікування забезпечує відновлення стану мікроекології порожнини рота до збалансованого рівня на 5-7 добу лікування: частота виділення St. аureus зменшується в 4 рази і визначається в 11,1 % випадків, St. pyogenes – в 5 разів, E. coli, Ps. aeruginosa, C. albicans та неферментуючі грам-негативні бактерії не визначаються. 6. Встановлено ефективний вплив амізону на процеси регенерації герпетичних вогнищ, що, при порівнянні з відомим методом, підтверджується виявленням в цитограмах поверхневих біопсій гіпертрофованих клітин у меншої кількості хворих на 3 добу (36,67 %) та відсутністю їх на 6 добу. Достовірне зменшення відносної кількості нейтрофілів та збільшення відносної кількості лімфоцитів та моноцитів, зникнення дегенеративно змінених клітин спостерігається на 2-3 доби раніше при лікуванні запропонованим методом. 7. При лікуванні хворих з герпесом порожнини рота запропонованим методом відбувається стимуляція активного інтерфероноутворення. На 3 добу рівень титру -ІФН більший в порівнянні з контрольною групою в 2,24 рази і становить 36,8±11,4 од.акт./мл (p<0,05). На 7-9 добу при застосуванні амізону на відміну від контрольної групи показник титру -ІФН знаходиться в межах норми (9,2±2,8 од.акт./мл., p<0,05) і свідчить про більш швидке закінчення запального процесу. 8. Розроблена схема комплексного лікування хворих з герпесом порожнини рота, що полягає в застосуванні амізону та біфіформу, має високу ефективність та скорочує тривалість хвороби на 2 доби, збільшує міжрецидивний період на 2-3 місяці (p<0,05). |
