Анотація до роботи:

Власенко Н.В. Клініко-ендоскопічна і цитоморфологічна характеристика та удосконалення лікування рецидивуючого і хронічного бронхіту у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10.-“Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанням удосконалення методів діагностики та лікування РБ і ХБ у дітей на підставі вивчення особливостей перебігу ендобронхіту та цитоморфологічних змін у слизовій оболонці бронхів.

Встановлено критерії трансформації РБ у ХБ та наявність ознак існування перехідних форм цих захворювань.

Доведено необхідність більш широкого застосування бронхоскопії у комплексі діагностичного обстеження, що дозволяє чітко встановити зміни в трахеобронхіальному дереві та наявність ендобронхіту.

Показано особливості перебігу ендобронхіту при РБ і ХБ у дітей, а також окремі патогенетичні механізми їх формування на основі бактеріологічного дослідження бронхоальвеолярної рідини та цитоморфологічних характеристик слизового прошарку бронхів.

Виявлено, що розвиток запальних змін у слизовій оболонці бронхіального дерева при ХБ більш глибокий, ніж при РБ, а наявні дистрофічні зміни у клітинах війкового епітелію є підгрунтям хронізації бронхолегеневої патології.

На основі патогенетичних особливостей формування ендобронхіту удосконалено методи лікування РБ та ХБ у дітей, що дає можливість оптимізувати лікувальний процес при цій патології.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у вивченні особливостей перебігу ендобронхіту та цитоморфологічних змін у слизовій оболонці бронхів при РБ і ХБ у дітей в період загострення запального процесу та удосконалений метод їх лікування.

1. У дітей при РБ та ХБ слизова оболонка зіву колонізується, переважно, асоціацією різних видів стафілококів і стрептококів, але при ХБ частіше (66,0 %), ніж при РБ (27,0 %), виявляються бактеріально-вірусні асоціації (переважно аденовірусні). Для бронхіального секрету вказаних форм бронхіту також характерне більш часте інфікування не монокультурами, а асоціацією грампозитивної і грамнегативної бактеріальної мікрофлори.

2. Період загострення запального процесу при РБ у дітей характеризується: малопродуктивним кашлем, частотою загострення 2-3 рази на рік, наявністю катарального та катарально-гнійного ендобронхіту, повною або частковою компенсацією функції зовнішнього дихання, функціональними розладами регіонального кровотоку легень та початком формування пневмосклерозу при гнійних формах ендобронхіту.

3. Для ХБ у дітей більш притаманні такі ознаки, як наявність постійно продуктивного кашлю, вологих різнокаліберних хрипів, частоти загострень 4-5 і більше разів на рік, а також глибокі запальні зміни слизової бронхів у вигляді гнійного та катарально-гнійного ендобронхіту з розвитком пневмосклерозу, декомпенсації або часткової компенсації функції зовнішнього дихання з переважанням змішаного типу вентиляційної недостатності, органічних розладів регіонального кровотоку легень та значне зниження дренажної і евакуаторної функцій із застоєм бронхіального секрету у дрібних бронхах.

4. Використання браш-біопсії слизової оболонки бронхів при РБ та ХБ у дітей в плані верифікації діагнозу є високоінформативним, мало травматичним методом дослідження і доступним для проведення в амбулаторних умовах.

5. У дітей з РБ та ХБ спостерігаються дегенеративні процеси в слизовій оболонці бронхів, які визначають глибину розвитку ендобронхіту. Ступінь вираженості цих змін може бути критерієм трансформації легких форм ендобронхіту у більш тяжкі його форми, про це свідчить достовірна різниця цитоморфологічного складу слизового прошарку бронхів при дифузних катаральних та локалізованих катарально-гнійних формах ендобронхіту.

6. Виявлені характерні цитоморфологічні особливості перебігу ендобронхіту, а саме: при ХБ у дітей на відміну від РБ достовірно збільшується частка дистрофічно зміненого війкового епітелію. Критерієм діагностики хронізації процесу є зменшення кількості нормальних клітин війкового епітелію нижче 20 %, а збільшення дистрофічно змінених клітин (>80,0 %) є підґрунтям віднесення дітей з РБ до перехідної форми – групи ризику по розвитку ХБ.

7. При РБ та ХБ у дітей в період загострення запального процесу спостерігається збільшення кількості нейтрофілів, а також виявляється дісасоціація клітинних популяцій бронхіального епітелію за рахунок збільшення келихоподібних клітин та зменшення кількості клітин війкового епітелію.

8. Комплексний метод лікування дітей у період загострення РБ та ХБ з комбінованим застосуванням муколітика – типу лазолван, у вигляді інгаляції та перорального прийому, дозволяє покращити цитоморфологічний стан слизової оболонки бронхів, зменшити клінічні прояви ендобронхіту.

Публікації автора:

1. Сучасні підходи до діагностики, профілактики рецидивуючих і хронічних бронхітів у дітей. – Київ, 2003. – 122 с. (Співавт. Ю.Г. Антипкін, Л.П. Арабська, О.А. Смірнова, І.А. Ласкаржевська, С.Г. Бартенєв, Н.О. Радченко, С.І. Толкач, Н.В. Савицька). Участь у написанні 25 % посібника, літературно оформила фрагмент роботи.

2. Мікробний пейзаж дихальних шляхів і кишечного тракту у дітей з захворюваннями органів дихання і шляхи його оптимізації //Перинатологія та педіатрія.-2000.-№4-С.32-34. (Співавт. А.Ф. Мозолевський, Н.А. Радченко, Т.А. Лисяна, С.Г. Бартєнєв). Набір бронхологічного матеріалу та статистична його обробка, оформлення статті.

3. Ендоскопічні та цитоморфологічні критерії діагностики рецидивуючого та хронічного бронхіту у дітей //Перинатологія та педіатрія. -2003.-№ 2.- С.27-30 (Співавт. Ю.Г. Антипкін, Н.В. Кошулько). Ендоскопічне обстеження дітей, обробка статистичного матеріалу, оформлення статті.

4. Клініко-морфологічний ефект дії лазолвану в інгаляціях на стан слизової бронхів у дітей з рецидивуючим та хронічним бронхітом //Здоров’я жінки. -2003.-№1.-С.83-85.

5. До питання діагностики перехідних форм рецидивуючого бронхіту у дітей. //Перинатологія та педіатрія. -2003.-№ 3.- С.26-27 (Співавт. Ю.Г. Антипкін, Л.П. Арабська). Ендоскопічне обстеження дітей, обробка статистичного матеріалу, оформлення статті.

6. Влияние комплексной терапии на клинику гнойного эндобронхита у детей. //9 Национальный конгресс по болезням органов дыхания Москва-1999.- LXII.5. - С.405.

7. Вплив комплексної терапії на санацію бронхіального дерева у дітей з гнійним ендобронхітом. //Матеріали науково-практичної конференції “Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії”. Київ-2000. Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№3. -С. 59.

8. Шляхи покращення диспансеризації дітей з хронічними та рецидивуючими бронхітами з урахуванням функціональних та цитоморфологічних показників обстеження. //Матеріали науково-практичної конференції “Профілактика та реабілітація найбільш поширеніших захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації.” Київ-2002. Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.-№1.-C.66.

9. Комплексний підхід до реабілітації дітей, хворих на хронічний бронхіт. //Матеріали науково-практичної конференції “Профілактика та реабілітація найбільш поширеніших захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації.” Київ-2002. Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.-№1. -С.53. (Співавт. Ю.Г.Антипкін, М.І. Величко, І.А. Ласкаржевська; проведено вивчення оцінки ефективності реабілітації у дітей, хворих на ХБ).