Анотація до роботи:

Герасун О.Б. Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2007.

На підставі обстеження хворих на ХГВ та HBsAg-позитивний цироз печінки (130), встановлено, що на частку HBeAg-негативного HBV DNA-позитивного варіанта інфекційного процесу припадає 33,3% ХГВ та 55,2% ЦП (р<0,02).

За нашими даними, зараження первинно мутантним по core-гена штамом HBV може відбуватися не більше ніж у 2% хворих на ГГВ.

Вплив вторинної імуносупресії на розвиток мутацій HBV досліджували у групі хворих на ХГВ з тХНН, корегованою програмним гемодіалізом. Вираженого впливу набутої імуносупресії на розвиток HBeAg-негативності не встановлено.

Під час вивчення впливу противірусної терапії на формування HBeAg-негативності встановлено прямий зв’язок між активністю препарату та його мутагенним ефектом.

Клінічний перебіг ХГВ у HВeAg-негативних HBV DNA-позитивних хворих вирізнявся схильністю до спонтанної нормалізації рівня АлАТ, меншою активністю запально-некротичних процесів у печінці зі збереженням темпів розвитку фіброзу та частішим виникненням кріоглобулінемії.

Дослідження особливостей імунопатогенезу HBeAg-негативного HBV DNA-позитивного ХГВ показало, що інверсія HBeAg супроводжується зменшенням сенсибілізації імуноцитів до HBeAg та HBсAg.

Розроблено новий метод визначення сенсибілізації до HBeAg та HBсAg за інтенсивністю синтезу -ІНФ та ФНП- у культурі лейкоцитів периферійної крові.

У дисертації теоретично узагальнено та по-новому вирішено наукову задачу з вивчення поширеності, особливостей клініки та імунопатогенезу НВeAg-негативного НВV DNA-позитивного ХГВ; досліджено вплив противірусної терапії на формування НВеАg-негативності зі збереженням реплікації НВV DNA та розглянуто особливості формування позапечінкових проявів у хворих з відсутністю НВеАg. Розроблено новий метод вивчення сенсибілізації до антигенів HBV за синтезом -ІНФ та ФНП- у культурі лейкоцитів периферійної крові; показано, що ХГВ з інверсією НВеАg є принципово новою формою інфекційного процесу.

1. Інверсія HBeAg на HBeAb є закономірним етапом розвитку ХГВ і виявляється в 72,2% хворих; у 38,9% спостережень це зумовлено переходом до інтегративної форми ХГВ (HBeAg “-”, НВV DNA “-”), в 33,3% – формуванням НВеАg-негативної НВV DNA-позитивної форми ХГВ.

2. НВеАg-негативний НВV DNA-позитивний варіант інфекційного процесу виявляється у третини нелікованих хворих на ХГВ (33,3%) та у понад половини нелікованих хворих на HBsAg-позитивний ЦП (55,2%), що свідчить про значну поширеність у регіоні дослідження мутантного по pre-core/core штаму НВV.

3. Противірусна терапія ХГВ сприяє інверсії HBeAg зі збереженням реплікації НВV DNA; існує прямий зв’язок між противірусною та мутагенною активністю препаратів альфа-інтерферону. З непегільованих препаратів альфа-інтерферону розвиткові НВеАg-негативності зі збереженням реплікації НВV DNA найчастіше сприяє Інтрон-А (21,4%), лаферон викликає інверсію НВеАg у 9,1% хворих; лікування індуктором ендогенного інтерферону – циклофероном не призводить до pre-core/core мутації. Комбінована терапія (інтерфероном та аналогом нуклеозидів – зеффіксом) запобігає розвиткові мутації НВV.

4. Клінічний перебіг НВеАg-негативного НВV DNA-позитивного ХГВ, порівняно з НВеАg-позитивним ХГВ, характеризується монотоннішим перебігом із тенденцією до нормалізації активності АлАТ, частішим розвитком кріоглобулінемії з хронічною нирковою недостатністю та системним васкулітом, зокрема з акроціанозом; у хворих на НВеАg-негативний НВV DNA-позитивний ХГВ у тканині печінки менше виражені запально-некротичні зміни, але частіше наявні ознаки портальної гіпертензії та інтенсивніший фіброз печінки.

5. Інверсія НВеАg у хворих на ХГВ супроводжується поступовим зменшенням сенсибілізації не тільки до НВеАg, але й до НВсАg. Вміст -ІНФ та ФНП- у супернатанті культури лейкоцитів, що стимульована HBeAg або НВсАg, характеризує рівень сенсибілізації лімфоцитів до антигенів НВV.

Публікації автора:

1. Герасун О.Б. HBeAg-негативний HBV DNA-позитивний хронічний гепатит В: особливості діагностики та ефективність лікування // Сучасні інфекції. – 2003. – № 3. – С. 22–24.

2. Герасун О.Б. Актуальні аспекти специфічної діагностики хронічного гепатиту В // Практична медицина. – 2004. – №1.– С. 63–66.

3. Герасун Б.А., Ворожбит О.Б, Герасун О.Б., Бірка Ю.І., Тичка І.Б., Русин О.І. Гепатити В та С у хворих, які лікуються програмним гемодіалізом // Інфекційні хвороби. – 2006. – №2. – С. 24–27 (повністю виконано частину роботи, яка стосується гепатиту В).

4. Герасун О.Б. HBeAg-негативний HBV DNA-позитивний хронічний гепатит В: клініко-патогенетичні аспекти // Практична медицина. – 2006. – №5.– С. 65–70.

5. Чоп`як В.В., Герасун О.Б. Патогенез хронічного гепатиту В: механізми тривалої персистенції HBV // Імунологія та алергологія. – 2006. – №3. – С. 39–43 (збирання матеріалу, узагальнення та аналіз даних).

6. Герасун А.Б. Репликативная форма HBeAg-отрицательного хронического гепатита B (по данным исследования в западном регионе Украины) // Мир вирусных гепатитов. – 2006. – № 1. – С. 18–20.

7. Ворожбит О.Б., Герасун Б.А., Телегін Д.Є., Герасун О.Б. Підходи до лікування тяжких геморагічних васкулітів у хворих на хронічні вірусні гепатити // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (16–17 травня 2002 року, м. Дніпропетровськ). – Тернопіль. – «Укрмедкнига». – 2002. – С. 37–38 (збирання клінічного матеріалу, клінічне обстеження хворих, статистичне оброблення результатів).

8. Ворожбит О.Б., Герасун О.Б., Грицко Р.Ю. Серологічний профіль маркерів гепатиту В у зв'язку з можливістю мутантного впливу HBV (Деякі клінічні приклади та міркування) // Матеріали науково-практичної конференції та пленуму Асоціації інфекціоністів України (14–15 травня 2003 року, м. Івано-Франківськ). – Тернопіль. – «Укрмедкнига». – 2003. – С. 36–38 (збирання клінічного матеріалу, виконання основних лабораторних досліджень, інтерпретація результатів).

9. Герасун О.Б., Ворожбит О.Б., Річняк Т.Г., Герасун Б.А., Тичка І.Б., Кондрат П.С., Бірка Ю.І. Гепатити В та С у хворих з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності // Матеріали нaуково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (5–6 травня 2004 року, м. Тернопіль). – Тернопіль. – «Укрмедкнига». –2004. – С. 39–40 (повністю виконано частину роботи, що стосується гепатиту В).

10. Герасун О.Б.Поширення і структура HBeAg-негативного хронічного гепатиту В // Матеріали VII з’їзду інфекціоністів України (27–29 вересня 2006 року, м. Миргород). – Тернопіль. – «Укрмедкнига». – 2006. – С. 26-27.