1. У роботі на основі клінічних та додаткових методів обстеження представлено теоретичне узагальнення і наукове вирішення проблеми – вивчення патогенетичних механізмів гострого порушення мозкового кровообігу ішемічного генезу та розроблено комплексний підхід до лікування з використанням немедикаментозних методів терапії в гострому періоді. 2. При проведенні ТК ДГ виявлено, що ступінь гемодинамічних порушень у хворих корелював з тяжкістю перебігу та типом інсульту. При зменшенні лінійної швидкості кровотоку, збільшенні індексу асиметрії і систоло-діастолічного коефіцієнту у 46,7% хворих з територіальним інфарктом мозку визначалась груба асиметрія показників AV, інверсована судинна реакція. Виявлена прямопропорційна залежність між змінами показників церебрального кровообігу (величиною AV ВСА і AV СМА) та динамікою відновлення м’язевої сили уражених кінцівок (r=0,29, r=0,23, відповідно). 3. За результатами капіляроскопії в динаміці лікування встановлено, що запропонована комплексна терапія сприяла покращенню периферичної гемодинаміки – збільшенню кількості функціонуючих капілярних петель, зменшенню спастичних та спастико-атонічних явищ, венозного застою, відновленню безперервного кровотоку (при малому кортикальному МІ: в основній групі у 70,3% і 54,5% хворих, в контрольній – у 44,4% і 45,5%; при територіальному – у 55,6% і 40%, 50% і 40%, відповідно). 4. При проведенні РВГ під впливом застосованого комплексного лікування у хворих основної групи відбувалось зниження гіпертонусу судин паретичних кінцівок, збільшення їх кровонаповнення та покращення венозного відтоку на уражених верхніх кінцівках з достовірним збільшенням RI до 1,81±0,032 і 1,5±0,052 (в контрольній групі – до 1,69±0,013 і 1,4±0,036, р<0,05) при малому кортикальному МІ; а також до 1,6±0,061 і 1,3±0,033 (1,39±0,061 і 1,19±0,062, р<0,05) – при територіальному, відповідно. 5. За результатами ЕМГ встановлений тісний кореляційний зв'язок між ступенем ураження моторних функцій та рівнем біоелектричної активності м'язів уражених кінцівок (r=0,99). Після проведення запропонованого комплексного відновного лікування спостерігалось збільшення біопотенціалів м’язів уражених кінцівок хворих основної групи порівняно з контрольною. Так, при малому кортикальному МІ відмічалось достовірне збільшення амплітуди біопотенціалів м’язів при максимальному скороченні: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок – до 140,0±0,101 і 109,5±0,103 мкВ (в контрольній групі – до 135,5±0,098 і 100,1±0,095 мкВ, р<0,05); в литковому м’язі – до 108,6±0,101 і 110,0±0,102 мкВ (в контрольній групі – до 105,9±0,092 і 100,1±0,103 мкВ,р<0,05). При територіальному МІ покращення електроактивності паретичних м’язів відбувалось в меншій мірі, ніж при малому кортикальному. 6. Клініко-неврологічні спостереження, динаміка відновлення рухових функцій у постінсультних хворих, дослідження стану церебральної та периферичної гемодинаміки, біоелектричної активності м’язів виявили доцільність і ефективність використання методів ГБО, ГРТ та кінезотерапії в складі комплексної терапії для лікування півкульового ішемічного інсульту як таких, що покращують церебральну гемодинаміку, мікроциркуляцію в кінцівках та сприяють більш повному відновленню рухових функцій порівняно з контрольною групою. Оптимальним є проведення ГБО в 1-й тиждень захворювання, ГРТ – з 10 дня, механотерапії – з 3-5-ї доби захворювання в комплексі з традиційною медикаментозною терапією. 7. Удосконалено метод кінезотерапії для підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах кінцівок, який дозволяє дозувати ступінь навантаження на уражену кінцівку з максимальним наближенням рухів до фізіологічного стереотипу, а також опосередковано збільшити кровообіг в дистальних відділах паретичних кінцівок внаслідок адекватного фізіологічного навантаження. |