Анотація до роботи:

Ніконова В.В. Клініко-гемодинамічні варіанти ремоделювання серця у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2003.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню методів ранньої діагностики ремоделювання серця у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) на основі вивчення функціонального стану міокарду, клініко-гемодинамічних показників та вегетативного статусу. Обстежено 138 підлітків чоловічого статі у віці 14-17 років із ПАГ. 30 підлітків з цієї групи пройшли повторне обстеження через 1 рік. Контрольну групу склали 30 практично здорових підлітків того ж віку.

У підлітків на етапах формування ПАГ виділені чотири типа ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ): перший – нормальна геометрія ЛШ (22.2 %), при якому адекватність кровообігу забезпечується підвищенням функціональних можливостей міокарду у відповідь на залучення в процес судинного русла; другий – гіпертрофія задньої стінки ЛШ (6,5 %), супроводжується розвитком діастолічної дисфункції міокарду на фоні нормокінетичного типу кровообігу; третій – дилатація ЛШ (51,9 %) розвивається переважно у зв`язку з наявністю соедінітельнотканної дісплазії, а компенсація геодинаміки відбувається за рахунок гіперкінетичного варіанту кровообігу; четвертий - сполучення гіпертрофії МШП із дилатацією ЛШ (19,4 %) відбувається у відповідь на виражену гіперкінезію з неадекватною реакцією судинного тонусу. Поряд з ремоделюванням лівого серця, відбувається формування змін ї в правих його відділах (35,2 %).

Дилатація ЛШ та сполучення гіпертрофії МШП із дилатацією ЛШ виявляються найбільш патологічними, тому що зміни з боку серця у них супроводжуються підвищенням рівня реніну та атерогенними змінами ліпідного спектру. Нормальна геометрія ЛШ, для якої характерно залучення в процес периферійного судинного русла, супроводжується активацій системи ПОЛ, та антиоксидантного захисту.

Таким чином, у підлітків на етапах становлення ПАГ відбувається ремоделювання серця, яке з`являється під впливом різних факторів та яке характеризується різними морфо-функціональними взаємозв’язками.

1. В дисертації запропоноване нове рішення наукової задачі, яке полягає в удосконалюванні методів ранньої діагностики ремоделювання серця у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією, на підставі вивчення морфо-функціонального стану міокарда і клініко-гемодинамічних особливостей серцево-судинної системи.

2. У підлітків на етапах формування ПАГ виділені чотири типи ремоделювання лівого шлуночка: перший - нормальна геометрія ЛШ (22,2 %), при якому адекватність кровообігу забезпечується підвищенням функціональних можливостей міокарда у відповідь на залучення в процес судинного русла; другий – гіпертрофія задньої стінки ЛШ (6,5 %), що супроводжується розвитком діастоличної дисфункції міокарда на фоні нормокінетичного типу кровообігу; третій - дилятація ЛШ (51,9 %) яка виникає переважно у зв'язку із наявністю сполучнотканинної дисплазії, а компенсація гемодинаміки відбувається за рахунок гіперкінетичного варіанта кровообігу; четвертий - сполучення гіпертрофії МШП із дилятацією ЛШ (19,4 %) відбувається у відповідь на виражену гіперкінезію серця з неадекватною реакцією периферичного судинного русла.

3. Встановлено, що поряд з ремоделюванням лівого серця, відбувається формування змін і в правих його відділах (35,2 %), яке характеризується розвитком дилятації порожнини правого шлуночка і розширенням його вихідного тракту.

4. Стан вегетативної нервової системи у підлітків із ПАГ характеризується переважанням симпатичної її ланки у осіб із гіпертрофією задньої стінки ЛШ, а значна активація парасимпатичної частини ВНС переважає у підлітків в групах із нормальною геометрією ЛШ, дилатацією ЛШ та сполученням гіпертрофії МШП з дилатацією ЛШ.

5. Два типа перебудови серця у підлітків із ПАГ - дилатація ЛШ і сполучення гіпертрофії МШП із дилятацією ЛШ є найбільш патологічними, тому що зміни з боку серця супроводжуються підвищенням рівня реніну та атерогенними змінами ліпідного спектру.

6. Характер кореляційних зв'язків, їх щільність і якість, при кожнім з типів ремоделювання у підлітків із ПАГ, встановлені в результаті системного аналізу, свідчать про різні патогенетичні елементи, які впливають як на структурно-функціональну перебудову серця, так і гемодинаміку в цілому.

7. Спостереження в динаміці за типами ремоделювання у підлітків із ПАГ свідчить про стійкий їхній характер (нормальна геометрія ЛШ, дилятація ЛШ, сполучення гіпертрофії МШП із дилятацією ЛШ). Лише один варіант перебудови - ізольована гіпертрофія задньої стінки ЛШ – є найбільш нестійким.

Публікації автора:

1. Взаимосвязь показателей общей гемодинамики с параметрами сердца у подростков с первичной артериальной гипертензией // Врачебная практика. – 2001. - № 4. – с. 64-67.

2. Характеристика изменений миокарда у подростков с первичной артериальной гипертензией // Український медичний альманах. – 2001. - Том 4, № 6. – с.24-26. У співавторстве з Л.Ф. Богмат, Т.С. Введенською. Автором здійснено добір матеріалу, обробку та медико-статистичний аналіз, підготовлено результати до друку.

3. Влияние вегетативной нервной системы на развитие гипертензивного сердца у подростков с первичной артериальной гипертензией // Экспериментальная и клиническая медицина. – 2002. - № 1. – с. 105-108. У співавторстві з Л.Ф. Богмат. Автором приймав участь в дослідженні варіабельності серцевого ритму, вивчав літературні джерела, проводив статистичну обробку та оформлення статті.

4. Клинико-гемодинамические варианты перестройки сердца у подростков с первичной артериальной гипертензией // Врачебная практика. – 2002. - № 4. – с. 16-20. У співавторстві з Л.Ф. Богмат. Автор вивчав морфо-функціональний стан міокарду у підлітків із ПАГ в залежності від типу перебудови ЛШ, проводив обробку та узагальнення матеріалу.

5. Изменение геометрии сердца и показателей общей гемодинамики у подростков с первичной артериальной гипертензией // Тез. доп. на III Укр. конф. молод. вчених, присвяч. пам`яті акад. Фролькіса В.В. – Київ, 2002. – с.142-143.

6. Ремоделирование сердца у подростков с первичной артериальной гипертензией // Тез. доп. на конф. молод. вчених. ХДМУ. – Харків, 2001. – с. 9.

7. Частота и варианты ремоделирования сердца у подростков с первичной артериальной гипертензией // Тез. доп. VI міжнарод. медич. конгрес. студентів та молод. вчених. – Тернопіль, 2002. – с.163.