Анотація до роботи:

Лисенко Т.П. Клініко-гормональні особливості синдрому полікістозних яєчників у хворих зі сполучнотканинною дисплазією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.

У дисертаційній роботі представлені клініко-гормональні особливості синдрому поликістозних яєчників (СПКЯ), який поєднується з ознаками генетично детермінованої патології - сполучнотканинної дисплазії (СТД).

На основі соматогенетичного дослідження із синдромологічним аналізом показано, що дана категорія хворих відрізняється від хвороби полікістозних яєчників (ХПКЯ) комплексом ознак, що включають анамнестичні дані, фенотипічні особливості, у тому числі антропометричні показники.

Установлено також, що хворі СПКЯ зі СТД мають істотні порушення гормонального гомеостазу, які визначають формування хронічного ановуляторного синдрому. Головними з них є гіперпролактинемія, гіперандрогенія, гіпоестрогенія, а також підвищення глюкокортикоїдної активності кори надниркових залоз.

Відзначено, що клиновидна резекція яєчників, проведена хворим із симптомокомплексом СТД з приводу їх полікістозу, не вносить істотних змін у характер гормональних порушень. Даний факт дозволяє вважати, що при СПКЯ зі СТД хірургічне лікування не показане.

Визначені патогенетично обґрунтовані принципи консервативного лікування хворих СПКЯ зі СТД, адекватні їх клініко-гормональним особливостям.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, яка полягає в розробці, патогенетичного обґрунтування та впровадження нового підходу до діагностики та лікування СПКЯ у хворих з ССТД, що дозволило підвищити ефективність терапії гормональних порушень та репродуктивні функції у жінок.

1. Соматогенетичне дослідження із синдромологічним аналізом забезпечило виділення нового варіанту вторинного полікістозу яєчників, що відноситься до генетично детермінованої патології. Ним є синдром полікістозних яєчників, що поєднується із симптомокомплексом дисплазії сполучної тканини.

2. Виділений варіант полікістозу яєчників, маючи клінічну спільність з проявами типової форми СПКЯ або ХПКЯ, відрізняється від нього комплексом ознак, що характеризують дані анамнезу, особливості зовнішнього фенотипу (інфантильний морфотип), у тому числі й антропометричні, а також наявність малих аномалій розвитку і підтвердження фахівцями (терапевтом або генетиком) діагнозу синдрому сполучнотканинної дисплазії.

3. У хворих з СПКЯ і ССТД відмічаються значні відхилення гормонального статусу, що позначається гіпоестрогенією, гіперандрогенією, гіперпролактинемією, дисгонадотропією та посиленням андрогенної та глюкокортикортикоїдної функції наднирок.

4. Наявність вищевказаних клінічних ознак та особливостей гормонального статусу у хворих з СПКЯ і ССТД дає можливість на основі дифереціально діагностичних критеріїв в кожному конкретному випадку встановити варіант патогенетичної форми ПКЯ і визначити найбільш оптимальний напрямок лікувальної тактики (консервативної або хірургічної).

5. Для хворих з СПКЯ і ССТД хірургічний варіант лікування не дає позитивного ефекту, бо після клиноподібної резекції яєчників у них на відміну від прооперованих хворих з ХПКЯ, зберігаються значні порушення гормонального статусу у вигляді гіперандрогенії, гіпоестрогенії, гіперпролактинемії та дисбалансу гонадотропних гормонів.

6. Адекватним для групи хворих з СПКЯ і ССТД є патогенетично обумовлений, комплексний консервативний метод лікування, спрямований на корекцію властивих їм гормональних порушень.

7. Для жінок з СПКЯ і ССТД лікувальний комплекс повинен включати поряд з антиандрогенами, що знижують продукцію тестостерону і надниркових стероїдів, та засобів , що подавляють гіперпролактинемію, також дієту з підвищеним вмістом колагену, мікроелементів та аскорбінової кислоти, а також терапію властиву даній категорії хворих, тобто з ССТД.

Публікації автора:

1. Лысенко Т.П. Некоторые гинекологические аспекты гипермобильного синдрома. //Пробл. мед. науки та освіти.-Х., 2001. -№4. -С.87-89.

2. Лысенко Т.П., Грищенко О.В. Генерализованная гипермобильность суставов и синдром гиперандрогении. //Пробл. екол. та мед. генетики і клін. імунології. –К.-Л.-Х., 2001. –№ 4, -С.30-35.

(Автору належить обстеження жінок з гіпермобільним синдромом.)

3. Лысенко Т.П. Особенности ведения больных СПКЯ с учетом синдромологического анализа // Актуал. пробл. акушерства та гінекол., клін. імунології та мед. генетики. – К.-Л., 2002.- № 8.-С.92-97.

4. Лысенко Т.П., Грищенко О.В Лечебная тактика при синдроме поликистозных яичников в сочетании с соединительнотканной дисплазией //Медицина сегодня и завтра.-Х., 2003.-№ 2.- С. 115-118.

(Автору належить розробка схем лікування).

5. Грищенко О.В. Лысенко Т.П. Некоторые гинекологические аспекты гипермобильного синдрома у девушек. //Нейрогормон. регуляція функції жіночої репродук. системи у періоді її становлення в нормі та при патології: Матеріали симпоз. –Х., 2001. –С.109-114.

(Автору належить вивчення позасуглобних проявів гіпермобільного синдрому поєднанного з полікістозом яєчників).

6. Попова С.С., Лисенко Т.П. Фенотипический полиморфизм синдрома поликистозных яичников. //Ендокрінологія. –Х., 2001. –Т.6, дод. –С.243.

(Автором проведено соматогенетичне дослідження з синдромологічним аналізом).

7. Попова С.С., Лисенко Т.П. Некоторые эндокринные аспекты синдрома дисплазии соединительной ткани. //Патоген. аспекти фармакотерапії ендокрин. захворювань: Матеріали наук.-практич. конф., присвяч. 150-річчю з дня народження акад. В.Я.Данилевського. –Х., 2002. -С.96-97.

(Автору належить обстеження жінок з гірсутизмом та ознаками СТД).

Анотація.