Анотація до роботи:

Дьоміна К.Ю. Клініко-імуногістохімічна характеристика бічних кіст шиї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України. – Полтава, 2007.

Дисертація присвячена питанням діагностичних заходів, які дозволяють шляхом співставлення клініко-лабораторних характеристик встановити взаємозв'язок між морфологічними та імуногістохімічними особливостями будови стінок бічних кіст шиї в залежності від їх різновидів. Розроблено алгоритм діагностичних заходів та лікування хворих на бічні кісти шиї, обґрунтована можливість прогнозування їх несприятливого клінічного перебігу та виникнення рецидивів після лікування в залежності від нозологічної форми. У результаті проведеного морфологічного та імуногістохімічного дослідження стінки кістозних утворень отримані нові результати про розподіл, локалізацію HLA-DR⁺, CD3⁺, CD4⁺, CD8⁺, CD20⁺ імуноцитів у межах епітелію, субепітеліального шару та оболонки. Використаний новий сучасний метод імуногістохімічного дослідження із використанням моноклональних антитіл надав можливість уперше визначити стан локального адаптивного імунітету стінки кіст бічної ділянки шиї. Отримані дані обстеження хворих з бічними кістами шиї дозволяють довести залежність морфологічних та імуногістохімічних особливостей будови стінки від їх клініко-лабораторних характеристик, а вивчення стану адаптивного імунітету слід використовувати для диференційної діагностики з включенням діагностично-лікувального алгоритму до комплексної терапії цієї категорії хворих та встановлення остаточного діагнозу в складних та сумнівних випадках.

На підставі вивчення клінічних проявів, визначення морфологічної будови і розподілу клітинних факторів імунітету в тканинах стінки кісти у хворих на кісту бічної ділянки шиї розроблений та науково обґрунтований алгоритм комплексної діагностики захворювання, що дозволяє оптимізувати лікування.

1. Установлено, що в бічній ділянці шиї найчастіше локалізується бранхіогенна кіста шиї – 29,7%, рідше – епідермоїдна (26,9%) та дермоїдна (26,9%) кісти, найменша частота встановлена для кіст слинних залоз – 16,5%. Злоякісне переродження кістозного утворення діагностовано в 4,5%, а рецидиви після оперативного втручання - у 2,9% від усіх хворих і стосувалося це лише бранхіогенних кіст шиї.

2. За відсутності виразних відмінностей у клінічних проявах бічних кіст шиї основними характеристиками при візуальній та цитологічній оцінці пунктату бранхіогенної кісти була наявність рідини біло-жовтого кольору та злущених епітеліоцитів; для епідермоїдної – наявність жовто-білої желеподібної рідини, що включала кристали холестерину і клітини плоского епітелію; для дермоїдної кісти – замазкоподібний уміст із наявністю великої кількості кристалів жирних кислот; для кісти слинної залози характерна прозора рідина жовтуватого кольору з включенням клітин залозистого епітелію.

3. Отримані результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження біоптатів стінок кіст бічної ділянки шиї показали відмінності в гістологічній будові та показниках локального імунітету:

3.1. Для бранхіогенної кісти шиї:

поєднання багаторядного циліндричного і багатошарового неороговіваючого плоского епітелію з ШИК-позитивною реакцією в поверхневому шарі епітеліального пласта з утворенням численних епітеліальних гребінців в епітеліальних та субепітеліальних шарах; подібність будови субепітеліального шару стінки з організованою лімфоїдною тканиною;

представництво в епітелії усіх досліджених імуноцитів; гермінативні центри подібні до організованих лімфоїдних тканин із відповідною закономірністю розміщення HLA-DR⁺, СD4⁺, СD20⁺ клітин у субепітеліальному відділі; значна інфільтрація оболонки HLA-DR⁺ клітинами.

3.2. Для епідермоїдної кісти:

внутрішню поверхню кісти вистилає багатошаровий плоский епітелій з ознаками паракератозу та позитивним забарвленням на глікоген у субепітеліальному відділі;

в епітелії представництво усіх із досліджених імуноцитів; виразна або помірна презентація в субепітелільному відділі HLA-DR⁺, CD3⁺, CD4⁺, CD8⁺, CD20⁺ імуноцитів; інфільтрація сполучнотканинної капсули HLA-DR⁺ клітинами, наявність поодиноких CD3⁺, CD8⁺ клітин.

3.3. Для дермоїдної кісти:

наявність придатків шкіри в субепітеліальних шарах стінки; слабо виражена позитивна ШИК-реакція в тканинах сальної залози;

в епітелії ділянки рясного представництва HLA-DR⁺, СD3⁺, СD4⁺, СD8⁺, СD20⁺ імуноцитів, які чергуються з зонами, вільними від них; нерівномірний перерозподіл їх у субепітеліальному шарі; відсутність імуноцитів у сполучній тканині капсули.

3.4. Для кісти слинної залози:

стінка вислана багатошаровим плоским епітелієм із ознаками паракератозу та ШИК-позитивною реакцією в епітеліальному пласті; субепітеліально розміщується зона круглоклітинної інфільтрації, наявність осередків ацинарних залозистих клітин з ознаками дистрофії;

в епітелії кісти представлені нечисленні HLA-DR⁺, CD3⁺ та CD8⁺ імунні клітини; субепітеліальний відділ інтенсивно інфільтрований HLA-DR⁺, CD3⁺, CD4⁺, CD8⁺ й CD20⁺ клітинами. Навколо ацинарних клітин згруповані HLA-DR⁺, CD3⁺, CD8⁺; сполучнотканинна капсула не інфільтрована імуноцитами.

4. В якості критерію для диференційної діагностики та встановлення остаточного діагнозу в складних випадках вирішальним моментом являється імуногістохімічне дослідження.

5. В алгоритм діагностичних дій по відношенню до бічних кіст шиї обов'язкове включення ультразвукового дослідження, прицільної тонкоголкової пункції під контролем ультразвукового дослідження, цитологічне та біохімічне дослідження пунктату.

Публікації автора:

1. Дьоміна К.Ю. Клинико-морфологическая характеристика боковых кист шеи лимфоэпителиального генеза // Світ медицини та біології. – Полтава, 2005. – № 1. – С. 80-86.

2. Дьоміна К.Ю. Експериментальне обґрунтування чинників розвитку бічних кіст шиї лімфоепітеліального ґенезу // Український стоматологічний альманах. – 2006. – №2. – С. 5-8.

3. Митченок В.І., Дьоміна К.Ю. Дифференциальная диагностика боковых кист шеи бранхиогенного и лимфоэпителиального генеза по эхографическим показателям // Зб. наук. пр. Інституту стоматології КМАПО
ім. П. А. Шупика. – Київ, 2004. – Вип. 1. – С. 162-163. (Особистий внесок – провідна участь у зборі матеріалів дослідження, їх обробці та оформленні статті до друку).

4. Ткаченко П.І., Дьоміна К.Ю., Шинкевич В.І., Кайдашев І.П. Імуногістохімічні дослідження у диференційній діагностиці кіст бічної ділянки шиї // Проблеми екології та медицини. – 2006. – Т. 10, №3-4. – С. 2-7. (Особистий внесок – провідна участь у зборі матеріалів дослідження, їх обробці та оформленні статті до друку).

5. Пат. 21611 Україна, МПК А61В17/24. Спосіб лікування бокових кіст шиї, що нагноїлися: Деклараційний патент України на корисну модель 21611 Україна, МПК А61В17/24 / П.І. Ткаченко, О.Д. Зубов, К.Ю. Дьоміна (UA). - № u200611287; Заявл. 26.10.2006; Опубл. 15.03.2007. – Бюл. №3. (Особистий внесок – проведення патентно-інформаційного пошуку, аналіз даних, апробація способу в клінічних умовах, підготовка матеріалів для патентування).

6. Митченок В.І., Дьоміна К.Ю., Панькевич А.І. Эхография в диагностике боковых кист шеи лимфоэпителиального генеза // Вопр. эксперим. и клинич. стоматологии. – Харьков, 2004. – Вып. 7. – С. 119-120.

7. Митченок В.І., Дьоміна К.Ю. Клініко-лабораторна характеристика бокових кіст шиї лімфоепітеліального ґенезу // Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 2004. – С. 365-366.

8. Дьоміна К.Ю. Структурна організація середньо-шийних лімфатичних вузлів людини у другій половині плідного періоду // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української стоматологічної академії. – 2005. – Т. 5, Вип. 4(12). – С. 58-59.