Анотація до роботи:

Когут О.В. Клініко-імунологічні особливості мікст-інфекцій групи TORCH у новонароджених. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена проблемам діагностики клінічних, імунологічних особливостей мікст-інфекцій групи TORCH у новонароджених. Дана оцінка методам лабораторної діагностики мікст-інфекцій. Встановлено, що діагностика мікст-інфекцій потребує використання не менше двох лабораторних тестів (молекулярно-біологічного, серологічного) в декількох біологічних середовищах організму одночасно. Виділено особливості перебігу генералізованих, церебральних і вісцеральних форм. Визначено особливості імунологічних реакцій: перебіг мікст-інфекцій на фоні імунної недостатності різного ступеня важкості. Математично прогнозовано найбільш імовірні закінчення мікст-інфекцій.

Комплексне вивчення клінічних, лабораторних прояв і особливостей імунологічних реакцій при мікст-інфекціях групи TORCH дозволило запропонувати діагностичні критерії даної патології.

Також розроблені та запропоновані для впровадження формули оцінки тяжкості ураження імунної системи у новонароджених з мікст-інфекціями. Визначено групи ризику несприятливого перебігу захворювання та інвалідизації хворих з мікст-інфекціями.

1. У дисертації наведено нове рішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні ранньої діагностики мікст-інфекцій групи TORCH у новонароджених на основі розробки критеріїв ранньої діагностики з урахуванням варіантів асоціацій збудників, особливостей клінічних прояв, характеру і тяжкості імунологічних порушень.

2. Питома вага хворих з мікст-інфекціями групи TORCH серед новонароджених, госпіталізованих з підозрою на внутрішньоутробні інфекції до перинатального центру м. Харкова, склала 60 %. Генералізовану форму діагностовано у 22 %, церебральну у 25 %, вісцеральну у 53 % хворих.

3. Доведено пряму залежність між природою етіологічного фактора та особливостями клінічного перебігу захворювань. Найбільш тяжкий перебіг є характерним для хворих з генералізованою формою, викликаною збудниками вірусної етіології в асоціаціях з мікоплазмовою та хламідійною. Тяжкий перебіг захворювання мали новонароджені з церебральною формою інфекційного процесу, у яких вірусні асоціації діагностовано в 100 % спостережень. Серед дітей з вісцеральною формою найбільш часто мікоплазмово-хламідійна асоціація була причиною розвитку пневмонії (50 %).

4. Генералізована форма у новонароджених з мікст-інфекціями мала перебіг у двох варіантах: перший – з розвитком генералізованої форми на першу – другу добу життя, другий – середньотяжкий стан при народженні з розвитком генералізованої форми на 3 – 4 добу життя. Летальність при першому варіанті перебігу склала 100 %, при другому – 50 %. Серед новонароджених з генералізованою та церебральною формами інфекційного процесу, у лікворі методом ПЛР верифіковані ДНК вірусної природи.

5. У новонароджених з мікст-інфекціями діагностовано імунну недостатність різного ступеня важкості. Тяжкий ступінь імунної недостатності притаманний новонародженим з генералізованими формами, де в асоціаціях присутня вірусна інфекція. Середній ступінь імунної недостатності діагностовано у новонароджених з церебральною та вісцеральною формами інфекційного процесу, викликаного різними асоціаціями збудників, у тому числі вірусними. Легкий ступінь імунної недостатності виявлено у новонароджених з мікст-інфекціями, де в асоціаціях відсутня вірусна інфекція. На основі одержаних трьох дискримінантних функцій можна здійснити оцінку імунного статусу за показниками (CD3, CD19, IgG).

6. Основними критеріями ранньої діагностики мікст-інфекцій можуть розглядатися анамнестичні показники – мертвонародження, вік матері 30 – 32 роки, ерозія шийки матки в гінекологічному анамнезі, материнсько-плодова інфекція за даними ультразвукового скринінгу, клінічні – наслідки внутрішньоутробного енцефаліту на фоні внутрішньоутробної пневмонії, внутрішньоутробний енцефаліт, внутрішньоутробна пневмонія, параклінічні – наявність ДНК збудника інфекцій групи TORCH в декількох біологічних середовищах організму. Діагноз встановлюється на підставі клінічних симптомів і позитивних результатів декількох діагностичних методів. Негативні результати ІФА при наявності клінічних симптомів і позитивної ПЛР не спростовують діагноз у ранньому неонатальному періоді.

7. Групу високого ризику розвитку несприятливого перебігу захворювання склали діти, народжені в тяжкому стані у вигляді глибокого пригнічення ЦНС і дихальної недостатності з розвитком генералізованої форми інфекційного процесу і тяжкого ступеня імунної недостатності з госпіталізацією на першу добу життя до відділення реанімації та інтенсивної терапії, що сприятиме прискоренню верифікації TORCH інфекцій та використанню терапії ex uvantibus до одержання результатів лабораторного дослідження.

8. Групу ризику розвитку інвалідизації серед новонароджених з мікст-інфекціями склали діти з церебральною формою у вигляді гострого або під гострого енцефаліту, а також діти з генералізованою формою на фоні імунної недостатності середнього ступеня тяжкості, які вижили. Це може бути використано для розробки індивідуального плану лікування і ранньої реабілітації зазначеного контингенту дітей.

Публікації автора:

1. Течение внутриутробных условно венерических болезней у новорожденных, леченных в отделении реанимации и интенсивной терапии // Матеріали II Конгресу Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології "Плід як частина родини". – Харків – 2000. – С.216 – 220. у співав. з. Ліхачовою А.С., Басилайшвілі О.В., Ліхачовою Н.В. Автором проведено добір хворих та їх клінічне обстеження, здійснено статистичну обробку матеріалу.

2. Клинико-иммунологическая характеристика новорожденных с внутриутробной микоплазменной инфекцией // Експериментальна і клінічна медицина. – 2001. – №1.– С.108 – 111. – у співавт. з Ліхачовою А.С. Автором проведено клінічне спостереження за новонародженими з внутрішньоутробними інфекціями, інтерпретовано одержані результати.

3. Клинико-иммунологические особенности течения внутриутробных инфекций у новорожденных // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – №4. – С.83 – 86. – у співавт. з Ліхачовою А.С. Автором проведено добір хворих та їх клінічне обстеження, здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

4. Особенности течения внутриутробных TORCH-инфекций у новорожденных отделения реанимации и интенсивной терапии // Імунологія та алергологія. – 2001. – №4. – С.28. – у співав. з Ліхачовою А.С. Автором проведено добір хворих, їх клінічне обстеження, дослідження методами ПЛР та ІФА. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнено результати.

5. Особливості перебігу внутрішньоутробних специфічних моно- та мікст-інфекцій серед новонароджених реанімаційного відділення // Матеріали підсумкової наукової конференції молодих вчених "Нові технології в медицині". – Харків – 2002. – С.24 - 25.

6. Особенности течения заболевания у новорожденных с внутриутробными специфическими моно- и микст-инфекциями // Медицина сегодня и завтра. – 2003. – №1. – С.83 – 86.