Анотація до роботи:

Банніков В.І. Клініко-імунологічні особливості перебігу вагітності у жінок після екстракорпорального запліднення методом донації ооцитів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України». – Київ, 2008.

Робота присвячена питанням перебігу вагітності після екстракорпорального запліднення методом донації ооцитів (ЕКЗ-ДО) та шляхам оптимізації тактики ведення вагітності у цих жінок.

На підставі проведених комплексних досліджень визначені чинники виникнення безпліддя, особливості репродуктивного та соматичного анамнезу у жінок, які звертаються до застосування методу ЕКЗ-ДО.

Визначено особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених після ЕКЗ-ДО.

Виявлено істотні відмінності характеру порушень гормональної функції жовтого тіла та трофобласту в І триместрі у вагітних після ЕКЗ-ДО.

Вперше показано, що повна чужорідність плоду в межах виду викликає додаткову активацію Th2 і відносну вибіркову супресію Th1 типу імунної відповіді, що відповідає загальним сучасним уявленням про механізми розвитку і підтримки вагітності.

Вперше визначено характер морфологічних та імуноморфологічних змін плаценти, в т.ч. особливості апоптозу та фактору некрозу пухлин після пологів з ЕКЗ-ДО.

Розроблено та обґрунтовано практичні рекомендації для медичних установ, які проводять спостереженні вагітності після ЕКЗ-ДО.

У дисертації наведено нові дані щодо вирішення наукової задачі сучасного акушерства – оптимізації тактики ведення вагітності у жінок після лікування безпліддя методом ЕКЗ-ДО на підставі вивчення особливостей репродуктивного та соматичного анамнезу, перебігу вагітності та пологів, визначення імунологічних зрушень, гормонального скрінінгу функції жовтого тіла та трофобласту, морфологічних і імуногістхімічних особливостей плацент.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. Серед вагітних після ЕКЗ-ДО 61,8% жінок мають вік 35 років та старше (в т.ч. 45 років і старше - 22,2% ). Ці жінки мають тривалий термін безпліддя (в 52,7% більш 10 років); невдалі спроби ЕКЗ в анамнезі (41,8% пацієнток мали 3 та більше невдалих спроб). Серед чинників безпліддя у жінок з ЕКЗ-ДО переважають зниження або відсутність функції яєчників (57,1%). У цих жінок відмічаються поширені захворювання серцево-судинної системи (36,4%), ураження печінки та жовчовивідних шляхів (16,4%), патологія щитовидної залози (5,5%), надлишкова маса тіла (7,3%).

2. Вагітність після ЕКЗ-ДО супроводжується більшою кількістю ускладнень, ніж при вагітності із ПЗ. В першому триместрі частота загрози переривання складає 46,7% (в другому - 37,3%). Частота багатоплідної вагітності (двійні) після ЕКЗ-ДО у жінок до 30 років складає 66,7% (II група – 25%). В третьому триместрі серед ускладнень вагітності визначається плацентарна недостатність (11,1%), передчасні пологи (23,4%), преекламсія (27,8%), яка у жінок до 35 років має тенденціюдо росту (30,4%). У вагітних після ЕКЗ-ДО на протязі 3 триместрів відмічається підвищення вище норми рівня біохімічних маркерів, зокрема АлАТ у 19,0%, АсАТ у 5,9%.

3. Імунологічне дослідження свідчить, що у вагітних після ЕКЗ-ДО в першому та другому триместрах рівень Т-хелперів, експресуючих хемокіновий рецептор CXCR3 суттєво не відрізняється, рівень Т-хелперів експресуючих ССR4 підвищується в порівнянні із відповідними показниками вагітних груп ЕКЗ-ВЯ та ПЗ. Має місце підвищення відсоткового вмісту CD4+ T-лімфоцитів з внутрішньоклітинною продукцією цитокінів IFN-g, IL-4 та ТNF- в порівнянні з вагітними груп ЕКЗ-ВЯ та ПЗ. При вагітності після ЕКЗ-ДО має місце відхилення регулярного балансу на користь Т-хелперів 2 типу імунної відповіді. Отримані результати дослідження дозволяють припустити існування додаткового механізму підсилення імунної відповіді опосередкованого Т-хелперами 2 типу, який підтримує збереження вагітності повністю алогеним плодом. Не відмічено впливу віку вагітних на вище зазначені імунологічні показники.

4. У вагітних після ЕКЗ-ДО до 14-16 тижнів вагітності має місце абсолютна та відносна гіперестрогенія. В першому триместрі темпи збільшення вмісту естрадіолу в крові у динаміці розвитку вагітності швидше, ніж прогестерону. Вагітність після ЕКЗ-ДО не впливає на загальновизнані та гормональні маркери уроджених вад плода: концентрація РАРР-А в крові незначно підвищується, а показники ХГЛ та вільного естріолу не змінюються в порівнянні з відповідними показниками у вагітних із ПЗ.

5. В плацентах після ЕКЗ-ДО мають місце морфологічні прояви плацентарної недостатності (46,2%), зниження експресії PCNA в епітелії та стромі ворсинок; зниження eкспресіяї СD-31 в ендотеліальних клітинах; підвищення експресії TNF-a в мембранних структурах цитоплазми фібробластів строми ворсин та в клітинах ендотелію. Отримані дані свідчать про високий ступінь компенсаторних реакцій при вагітності після ЕКЗ-ДО.

Публікації автора:

1. Современный подход к ведению беременных после экстракорпорального оплодотворения // Перинатология и педиатрия. – № 1 (25). – 2006. – С. 137–141 (співавт.: Л.Е. Туманова, А.В. Левицкая). – Аналітичний огляд літератури.

2. Донація ооцитів в програмах допоміжних репродуктивних технологій // Здоровье женщины №3 (27). – 2006. – С. 131–134 (співавт.: В.М. Зінченко,
   О.М. Мозкова). – Збір клінчного матеріалу та його аналіз, підготовка до друку.

3. Перебіг першої половини вагітності та динаміка гормональних показників після екстракорпорального заплідненя з донацією ооцітів // Педіатрия акушерство та гінекологія №1 (419). – 2007. – С. 87–91 (співавт.: З.Б. Хомінська, Л.Є. Туманова). – Аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

4. Кровоток в артериях пуповины после ЭКО и селективной редукции эмбрионов // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ «Інтермед, – 2005. – С 398–401 (співавт.: Л.Е. Туманова, Е.П. Рябенко). – Збір клінічного матеріалу, зокрема у жінок після ЕКЗ без редукції ембріонів та його аналіз.

5. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент від жінок з екстракорпоральним заплідненням // Світ медицини та біології. – № 2. – 2008. – С. 94–96 (співавт.: Т.Д. Задорожна, О.І. Єщенко, Л.Є. Туманова). – Збір клінчного матеріалу для проведення морфологічних та імуногістохімічних досліджень, участь у підготовці до друку.

6. Особенности иммунной регуляции при беременности аллогенным плодом // Журнал Академії медичних наук України № 3 (том 14), 2008. – С. 541–549. (співавт.: В.П. Чернышов, И.А. Судома, Л.Е. Туманова). – Збір клінічного матеріалу для проведення імунологічних досліджень, участь у підготовці до друку.

7. Immune regulation in human IVF-pregnancy with semi-allogenic and allogenic fetuses // American Journal of Reproductive immunology. Volume 57, Number 6, 2007. – P. 433 (співавт.: Victor Chernyshov, Larisa Tumanova, Irina Sudoma). – Збір клінічного матеріалу для проведення імунологічних досліджень, участь у підготовці до друку.

8. Th1 and TH2 in Human IVF pregnancy with Allogenic Fetuses // American Journal of Reproductive immunology № 59, 2008. – Р. 352–358 (співавт.: Victor Chernyshov, Larisa Tumanova, Irina Sudoma). – Збір клінічного матеріалу для проведення імунологічних досліджень, участь у підготовці до друку.