Анотація до роботи:

Центіло С.В. Клініко-імунологічні особливості урогенітального хламідіозу і його лікування в екологічно несприятливому промисловому регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20. – шкірні та венеричні хвороби. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.

В дисертації представлені результати клініко-лабораторних і імунологічних досліджень у 268 хворих на урогенітальний хламідіоз (УГХ), що мешкали в екологічно сприятливому регіоні – 122 пацієнта і несприятливому промисловому – 146. Були використані наступні методи досліджень: клінічні, інструментальні (уретроскопія), лабораторні (бактеріоскопічні, бактеріологічні), імунологічні (показники клітинного і гуморального імунітету, неспецифічної резистентності), статистичні. При поглибленому клініко-лабораторному і імунологічному обстеженню хворих на УГХ, що мешкають в екологічно несприятливому промисловому регіоні (ЕНПР) виявлено, що перебіг захворювання частіше був хронічним, малосимптомним, з частим розвитком ускладнень і супроводжувався комбінованим імунодефіцитом з порушенням неспецифічної резистентності, клітинного і гуморального імунітету. Найбільш виражені порушення були в Т-клітинній ланці імунітету. Співставлений аналіз особливостей клінічного перебігу УГХ і імунологічних порушень у хворих, що мешкали в екологічно різних умовах, дозволили об’єднати пацієнтів у досліджуємі групи, для котрих розроблена диференційована терапія.

Усім хворим була призначена комплексна терапія з використанням імуностимуляторів (тимоген), біогених стимуляторів, полівітамінів, протеолітичних ферментів, протикандидозних засобів, за показаннями – фізиотерапія. Використовували антибіотики роксітроміцин (рулід), доксициклін і джозаміцин (вільпрафен). Для пацієнтів, що мешкають в ЕНПР запропонована збільшена курсова доза антибіотика макроліда і імуностимулятора, що при незмінних строках лікування сприяє підвищенню його ефективності. В ЕНПР рецидиви УГХ зареєстровані у 15% хворих, що одержували рулід і тимоген у загальноприйнятому курсовому дозуванні і у 4% пацієнтів, яким руліді тимоген призначалися у підвищеному курсовому дозуванні; у 12% хворих, що одержували вільпрафен і тимоген у загальноприйнятому курсовому дозуванні і у 5% пацієнтів, яким вільпрафен і тимоген призначалися у підвищеному курсовому дозуванні.

Після лікування дослідження імунологічної реактивності у хворих на УГХ, що мешкали в ЕНПР і одержували терапію з підвищеними курсовими дозами антибіотика і імуностимулятора, показали, що порушені параметри імунітету у них наближалися до норми.

В дисертації на підставі узагальненого аналізу особливостей клінічного перебігу урогенітального хламідіозу і їх взаємозв’язку з показниками імунного статусу у хворих, які мешкають в екологічно несприятливому промисловому регіоні по новому вирішена задача індивідуалізації комплексної терапії інфекції з урахуванням особливостей екологічних умов навколишнього середовища, що дозволило підвищити ефективність лікування.

1. Комплексне клініко-лабораторне обстеження 268 хворих на урогенітальний хламідіоз виявило наявність монохламідійної інфекції у 62 (22%) пацієнтів, а у 206 (78%) хламідійна інфекція поєднувалась із іншими урогенітальними інфекціями (уреаплазмоз, трихомоніаз, кандидоз), що вказує на домінування уражень мікстмікробного характеру.

2. Клінічним обстеженням хворих на урогенітальний хламідіоз, які мешкають у екологічно сприятливому регіоні, виявлена маніфестність перебігу інфекційного процесу у 100% чоловіків і 85% жінок та безсимптомно – у 15% жінок; а в екологічно несприятливому промисловому регіоні маніфестний перебіг захворювання реєструвався у 69% чоловіків і 61% жінок, а безсимптомний – у 31% чоловіків і 39% жінок. Ці дані свідчать, що екологічно несприятливі умови сприяють торпідному, малосимптомному клінічному перебігу урогенітальних інфекцій.

3. Дослідження показників стану імунітету у хворих на урогенітальний хламідіоз, що мешкають в екологічно несприятливому регіоні, виявило зниження переварюючої здібності нейтрофілів, активності лізоциму та показників Т-ланки клітинного імунітету (зниження відносної кількості, функціональної активності Т-лімфоцитів, зменшення вмісту теофілинрезистентних і збільшення кількості теофілинчутливих Т-клітин). Встановлено також достовірне зниження вмісту Ig класів М, G, А, та діагностичних титрів специфічних антихламідійних антитіл класів А і G у порівнянні з хворими, що проживають в екологічно сприятливму регіоні. З цього витікає, що екологічні умови промислового регіону негативно впливають на стан імунітету, особливо на показники Т-ланки імунітету.

4. Доведено, що у хворих на урогенітальний хламідіоз, які мешкають в екологічно несприятливому регіоні, внаслідок суттєвих імунологічних порушень частіше виникають ускладнення, зокрема залучення в запальний процес внутрішніх статевих органів та залозистого аппарату уретри. Це обумовлює необхідність розробки методики комплексної індивідуалізованої терапії для відповідної категорії хворих.

5. Розроблено і впроваджено в клінічну практику удосконалений метод лікування хворих на урогенітальний хламідіоз, що мешкають в екологічно несприятливому регіоні, який передбачає збільшення разових доз прийому етіотропних препаратів, зокрема антибіотиків групи макролідів, а також проведення імуногстимулюючої терапії. Запропонований метод дозволяє підвищити ефективність лікування хворих хламідійною урогенітальною інфекцією та знизити частоту рецидивів.

6. Доведено, що застосування розробленого методу лікування хворих на урогенітальний хламідіоз, які мешкають в екологічно несприятливому промисловому регіоні, сприяло більш суттєвій нормалізації показників імунологічної реактивності організму у порівнянні з загальноприйнятими методами терапії.

Публікації автора:

1. Центило С.В. Клинико-иммунологические аспекты хламидийной инфекции в экологически неблагоприятном регионе // Журнал дерматологии и венерологии.– 1999.-№2 (8).-С.105-107.

2. Центило С.В. Сравнительный анализ эффективности различных методов лечения урогенитального хламидиоза // Дерматовенерология, косметология, сексопатология.-Дніпропетровськ.-№2 (3).-2000.-С.171-172.

3. Айзятулов Р.Ф., Центило С.В. Некоторые показатели неспецифической резистентности у больных хламидиозом в экологически неблагоприятном регионе в комплексной терапии с применением рулида // Дерматовенерология, косметология, сексопатология.-Дніпропетровськ.-№1 (4).-2001.-С.173-175.

4. Айзятулов Р.Ф., Центило С.В. Рулид в комплексной терапии хламидиоза // Актуальные вопросы дерматовенерологии. Научно-практический сборник. - Днепропетровск-Хмельницкий, 1996. - С. 139.

5. Центило С.В. Сравнительная характеристика некоторых методов лечения хламидиоза // Актуальные проблемы медицины Донбасса. Тезисы докладов научной конференции.- Донецк, 1996.

6. Центило С.В. Клинико-социальные аспекты больных хламидийной инфекцией // Актуальные проблемы медицины Донбасса. Тезисы докладов научной конференции.-Донецк, 1996.

7. R.F. Ayzyatulov, S.V. Centylo, V.G. Slopov, T.I. Shevchenko. Rulid in complex treatment of chlamydial infections // Third europian chlamydia meeting. Final program. September 11-14, 1996, Vienna, Austria.-Р. 301.

8. R.F. Ayzyatulov, S.V. Centylo, V.G. Slopov, T.I. Shevchenko, T.D. Bahteeva. Some clinical features of chlamydial infection // FEMS Workshop human chlamydial infections. Final program and proceedings. May 12-16, 1997, Izmir, Turkey.-Р.6.

9. R.F. Ayzyatulov, S.V. Centylo, V.G. Slopov, T.I. Shevchenko, R.A. Grachev. Treatment of chlamydiosis in conditions of large industrial region // FEMS Workshop human chlamydial infections. Final program and proceedings. May 12-16, 1997, Izmir, Turkey.-Р. 12.

10. Айзятулов Р.Ф., Центіло С.В., Кирієнко Л.В. Деякі особливості неспеціфічної резистентності і кліткового імунітету у хворих на хламідіоз // Тези доповідей VII Українського з’їзду дерматовенерологів (7-9 вересня).-Київ.-1999.-С.144.

11. Центило С.В. Клинико-иммунологические аспекты хламидийной инфекции в экологически неблагоприятном регионе // Збірник організаційно-методичних, лікувально-профілактичних і офіційних матеріалів по боротьбі із захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Під редакцією Р.В. Богатирьової.- “ФАКТ”, Київ-Харків.-1999.- С.253-255.

12. Айзятулов Р.Ф., Центило С.В. Сравнительная характеристика эффективности лечения женщин больных хламидиозом в экологически неблагоприятном регионе // Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии.-1999.-С.67.

13. Центило С.В. Особенности клеточного иммунитета у больных урогенитальным хламидиозом в экологически неблагоприятном промышленном регионе // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. – Донецьк.-2001.-Т.1, №1.-С.16-25.

14. Центило С.В. Некоторые аспекты неспецифической резистентности у больных урогенитальным хламидиозом, проживающих в экологически неблагоприятном промышленном регионе // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. – Донецьк.-2001.-Т.1, №1.-С.149-158.