Анотація до роботи:

Афанасьєв І.В. Клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності при гіперфункції щитоподібної залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – Акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.

. Дисертація присвячена вивченню механізмів розвитку ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок з гіперфункцією ЩЗ. Установлено, що гіперфункція ЩЗ у вагітних істотно збільшує частоту розвитку хронічної плацентарної недостатності за рахунок порушення гормонопродукуючої функції ФПК. Доведено, що хронічна плацентарна недостатність є наслідком порушення дозрівання ворсинчастого хоріону на тлі погіршення його васкуляризації, посилення інволютивних і склеротичних процесів. Виявлені особливості стану процесів ПОЛ та АОС захисту організму

У результаті проведених досліджень запропоновано комплекс клінічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження, який дозволяє на ранніх термінах вагітності дати оцінку порушенням основних ланок патогенетичного ланцюга при гіперфункції ЩЗ.

Доведена доцільність призначення до комплексної терапії препарату ''Мілдронат'' з метою нормалізації ендокринної функції ЩЗ та ФПК, підвищення активності біооксидантів, поліпшення васкуляризації й метаболізму ворсинчастого хоріону плаценти.

Додаткова комплексна терапія дозволяє зменшити частоту й тяжкість ускладнень перебігу вагітності та поліпшити стан новонароджених.

У дисертації наведено нове рішення актуальної наукової задачі, суть якої полягає у поліпшенні перебігу та наслідків вагітності у жінок з гіперфункцією ЩЗ на підставі вивчення гормонально-метаболічних і морфологічних порушень, розробки методу їх корекції.

1. Перебіг вагітності при гіперфункції ЩЗ супроводжується високою частотою ПН(23,6%), загрози викидня (40%), дистресу плода (16,4%), прееклампсії (16,4%) та передчасних пологів (7,3%).

2. У вагітних з гіперфункцією ЩЗ адекватна тиреостатична терапія веде до поліпшення загального самопочуття й зменшення симптоматики тиреотоксикозу аж до повної нормалізації основних гемодинамічних параметрів, але не зменшує тією ж мірою частоту ускладнень вагітності та пологів, порушень стану новонародженого.

3. Гіперфункція ЩЗ під час вагітності супроводжується виразним порушенням функції фетоплацентарного комплексу, про що свідчить знижений вміст у крові

естрадіолу (1,87 ± 0,19 нмоль/л), естріолу (11,3 ± 1,90 нмоль/л), прогестерону (9,87 ± 0,34 нмоль/л), ПЛ (2,26 ± 0,52 мг/л) і підвищений рівень ХГ (15845 ± 23 мМ0/мл) у другій половині вагітності.

4. У ґенезі ускладнень перебігу вагітності у жінок з гіперфункцією ЩЗ провідну роль відіграють мембранодестабілізуючі процеси та їхні реалізуючі фактори. Серед механізмів дестабілізації клітинних мембран значне місце належить процесам пероксидації мембранних ліпідів, абсолютному та відносному дефіциту активності першої ланки АОС захисту організму.

5. Гіперфункція ЩЗ під час вагітності призводить до розвитку хронічної плацентарної недостатності (23,6%) внаслідок порушення дозрівання ворсинчастого хоріона на тлі погіршення його васкуляризації, посилення інволютивних і склеротичних процесів. Водночас відбуваються адаптаційно-пристосувальні процеси у формі посилення проліферативної активності епітеліального компонента ворсинчастого хоріону плаценти.

6. Активація процесів ПОЛ і недостатність АОС захисту організму у жінок з гіперфункцією ЩЗ, які отримували тільки тиреостатичну обумовлюється збереженням підвищеного рівня Т4 і вказує на необхідність використання препаратів антиоксидантної та метаболічної дії.

7. Додаткове призначення вагітним з гіперфункцією ЩЗ розробленого метаболічно-антиоксидантного комплексу (мілдронат, -токоферолу ацетат, есенциальні фосфоліпіди) підвищує ефективність базисної тиреостатичної терапії, веде до поліпшення перебігу та перинатальних наслідків вагітності. В основі лікувально-профілактичного впливу розробленого комплексу лежить виразний позитивний вплив на васкуляризацію, метаболізм, процеси дозрівання та інволюції плаценти, нормалізація балансу перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, поліпшення гормональної функції фетоплацентарного комплексу.

Публікації автора:

1. Афанасьев И.В.. Влияние комплексного лечения на морфологию плаценты у беременных с тиреотоксикозом // Ультразвукова перинатальна діагностика. – 2002 – №15. – С. 31– 35.

2. Афанасьєв І.В., Кравченко П.В. Ускладнення вагітності та пологів у жінок з порушеною функцією щитовидної залози // Вісник наукових досліджень. – 2002 – №2(26) додаток – С 18-19.( Автор визначив мету дослідження, провів узагальнення результатів дослідження)

3. Паращук.Ю.С., Афанасьєв І.В. Стан ендокринної функції фетоплацентарного комплексу у вагітних з тиреотоксикозом // Вісник наукових досліджень. – 2004 – №2(35) – С. 220 – 221.(Автор визначив мету дослідження, виконав набір матеріалу, обробку та інтерпретацію матеріалу)

4. Морфологические изменения в плаценте у женщин с гиперфункцией щитовидной железы / В.А.Питько., И.В.Афанасьев, А.И.Ткачев. О.А.Логинова. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико – биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – т. 142, часть II – С. 244.(Автор виконав набір, обробку та інтерпретацію матеріалу)

5. Афанасьєв І.В., Паращук.Ю.С. Морфо-функціональна характеристика плаценти у вагітних з тиреотоксикозом // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – 2006. – №720 – С. 14-16. (Автор виконав набір матеріалу, аналіз отриманих даних)

6. Афанасьев И.В. Течение беременности и родов у женщин с гиперфункцией щитовидной железы // Збірник наукових праць Асоціації акушерів – гінекологів України – 2000. – С.428 – 430.