Анотація до роботи:

Помазан В.О. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування антибактеріальної терапії при фиброзно-кистозной мастопатії і раку молочної залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2004.

Дисертація присвячена актуальній проблемі оптимізації лікування фіброзно-кістозної мастопатії і раку молочної залози, шляхом обґрунтування доцільності антибактеріальної терапії, спрямованої на поліпшення безпосередніх результатів лікування і профілактику раку молочної залози.

Обґрунтована антибактеріальна терапія дозволила одержати більш виражений безпосередній ефект від лікування, домогтися ефекту в більш короткий термін, знизити число гнійно-запальних ускладнень у післяопераційному періоді, у хворих на рак молочної залози – зменшити число пізніх ускладнень лікування (лімфостаз, бешихове запалення), змінюється тяжкість лімфостазів убік більш легких форм.

Підставою для вивчення ефективності антибактеріальної терапії послужили мікробіологічні дослідження вмісту кіст, відділяючого сецернуючих проток і пухлинної тканини.

Дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної онкології – адекватному лікуванню супутнього запалення при фіброзно-кістозній мастопатії і раку молочної залози. Проведене дослідження дозволило обгрунтувати показання до антибактеріальної терапії при мастопатії і раку молочної залози, що призвело до покращання безпосередніх результатів лікування даної патології.

1.Осередки патології (вміст кіст, відділяюче сецернуючих проток, пухлинна тканина) при фіброзно-кістозній мастопатії та раку молочної залози в кожної 4-5 хворої (23,0%) містять патогенну й умовно патогенну мікрофлору, котра характеризується високою щільністю бактеріального забруднення, яке перевищує порогове значення, що свідчить про підвищений ризик розвитку запалення. Бактеріальне забруднення не пов'язано з забором матеріалу, тому що виділені з поверхні шкіри штами, їх видовий склад не збігаються з такими, виділеними з осередків патології.

2. Запальний процес у тканинах молочної залози при фіброзно-кістозній мастопатії та раку молочної залози може не мати клінічних проявів, але змінює рівень активності ферментів вуглеводного і нуклеїнового обміну, величину параметрів динамічної міжфазної тензіометрії, морфологічну картину цитограм. Змінення цих параметрів можна використовувати для діагностики запалення при даних захворюваннях з метою проведення адекватної антибактеріальної терапії.

3. Супутній запальний процес при фіброзно-кістозній мастопатії підтримує процеси проліферації. Як усякий проліферативний процес, проліферативний фіброаденоматоз є підвищеним фактором ризику для розвитку раку. Тому цілеспрямовану обґрунтовану антибактеріальну терапію у сполученні з патогенетичним лікуванням фіброзно-кістозної мастопатії треба вважати методом, спрямованим на профілактику раку молочної залози.

4. Включення в комплекс патогенетичного лікування фіброзно-кістозної мастопатії антибіотиків, показанням для призначення яких служили клітинні елементи запалення в цитограмі, змінення рівня активності лактатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тимідинфосфорилази, аденозиндезамінази, а також параметри динамічного поверхневого натягу, дозволяють покращити результати лікування хворих з даною патологією. Більш виражений ефект отриманий при лікуванні кісти, рецидиви якої були тільки у 8,3% хворих, котрі одержували антибактеріальну терапію, у той час як у хворих, які не одержували антибіотики, рецидиви мали місце у 21,3% (р < 0,05).

5. Сполучення неоад’ювантної внутрішньоартеріальної регіонарної антибактеріальної терапії з поліхіміотерапією при лікуванні місцево-розповсюдженого раку молочної залози дозволяє вже після другого курсу лікування у 95,5% хворих розцінювати пухлину, як резектабельну, без антибактеріальної терапії - тільки в 60,3% (р < 0,05). Максимальний ефект при лікуванні без антибіотиків припадає на 4 курс поліхіміотерапії.

Антибактеріальна терапія дозволяє поліпшити післяопераційні функціональні результати: лімфостаз верхньої кінцівки I ступеня був у 18,2%, II ступеня – у 4,5%, хворих з III ступенем лімфостазу не було. У хворих без антибактеріального лікування, відповідно – 2,9%, 20,6%, 11,8% (р < 0,05).

6. Обґрунтована превентивна антибактеріальна терапія у хворих із запальним компонентом, установленим на підставі цитоморфологічного, біохімічного і тензіометричного досліджень, дозволяє знизити число гнійно-запальних ускладнень після оперативних втручань на молочній залозі до 2,0% при фіброзно-кістозній мастопатії і до 3,1% при раку молочної залози.

7. Вибір антибактеріальних препаратів повинен ґрунтуватися на чутливості мікрофлори до антибіотиків. При відсутності такої можливості необхідно використовувати антибіотики широкого спектра дії, з урахуванням того, що найбільш висіюваними штамами є бактерії роду стафілококів.

8. Одержані результати дозволили впровадити антибактеріальну терапію при мастопатії і раку молочної залози в практику роботи онкологічних і загальнохірургічних клінік, які займаються даною патологією.

Публікації автора:

1.Борзенко Б.Г., Помазан В.О., Горбачев А.А., Верхова О.А., Скоробогатова З.М., Швец Т.А. Возрастные особенности метаболизма предшественников ДНК у больных мастопатией // Вопросы медицинской химии. – 1997. – Т.43, Вып.4. – С.267-271. Автором дана оцінка активності ферментів метаболізму тимідину й аденозину в тканинах, сироватці і лімфоцитах здорових жінок і хворих на мастопатію різного віку.

2.Борзенко Б.Г., Верхова О.О., Помазан В.О., Горбачов А.А., Охтень А.О., Леоненко Е.М. Метаболізм аденозину та тимідину в організмі здорових та хворих на мастопатію жінок різного віку // Український біохімічний журнал. – 1999. – Т.71, №3. – С.86-89. Автором виявлені зміни метаболізму тимідину й аденозину в організмі здорових жінок і хворих на мастопатію у віці 46-60 років, що можна використати при проведенні скринінгу.

3.Помазан В.О. Микрофлора содержимого кист и сецернирующих молочных желез при мастопатии у женщин // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2000. – Т.4, №2. – С.242-244. Автором вивчені мікробіологічні характеристики (видовий склад, щільність бактеріального обсіменіння) у вмісті кіст і відділяючому проток при мастопатії.

4.Седаков И.Е., Помазан В.О. Возможности послеоперационной регионарной химиотерапии в комплексном лечении рака молочной железы // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2000. – Т.9, №4. – С.538-540. Автором показана можливість використання внутрішньої грудної артерії для проведення регіонарної поліхіміотерапії і регіонарної антибактеріальної терапії для профілактики запальних процесів у рані.

5.Яковец Ю.И., Трухин Д.В., Помазан В.О. Применение метода динамической межфазной тензиометрии для диагностики лучевых реакций при сочетанной лучевой терапии рака женских половых органов // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2000. – Т.9, №4. – С.507-510. Автором досліджена можливість застосування методу для ранньої діагностики запальних ускладнень сполученої променевої терапії.

6.Помазан В.О. Регіонарна антибактеріальна терапія в комплексному лікуванні раку молочної залози // Галицький лікарський вісник. – 2002. - №3. – С.228-229. Автором вивчена патогенна мікрофлора пухлинної тканини, обгрунтована доцільність проведення антибактеріальної терапії у комплексному лікуванні раку молочної залози.

7.Помазан В.О., Трухін Д.В. Рання діагностика запального компоненту при фіброзно-кістозній мастопатії // Галицький лікарський вісник. – 2002. - №3. – С.229-230. Автором доведено, що метод динамічної міжфазної тензіометріїї кістозної рідини доцільно використовувати у комплексній оцінці наявності запального компонента при фіброзно-кістозній мастопатії.

8.Помазан В.О. Антибиотикотерапия в комплексном лечении рака молочной железы // Зб. наук. праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів. – 2003. – Вип.64. – С.325-327. Автором проаналізовані результати проведеної антибіотикотерапії при раку молочної залози.

9.Семикоз Н.Г., Помазан В.О. Микрофлора при мастопатии и раке молочной железы // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2003. – Т.7, №2. – С.243-247. Автором проведено дослідження мікрофлори при захворюваннях молочної залози, їх взаємозв’язок з проліферативними процесами.

10.Помазан В.О., Семикоз Н.Г. Микрофлора пунктата кисты и отделяемого протоков молочной железы // Злоякісні новоутворення: Зб. наук. робіт. – Київ, 2002. – Вип.2. – С.109-110.

11.Borzenko B.G., Verkhova O.A., Skorobogatova Z.M., Skorobogataya T.G., Shvetz T.A., Pomazan V.O. AGE-dependent displacement of DNA metabolism during mastopathy in women, as one of the endogenous factors of the oncological risk // Pathophysiology. –1998. – Vol.5. – P.141.

12.Помазан В.О. Микрофлора кист молочных желез // II съезд онкологов стран СНГ: Матер. Съезда. – Украина, Киев. – 2000. – С.921.

13.Помазан В.О. Регионарная антибактериальная терапия в комплексном лечении рака молочной железы // Х з`їзду онкологів України: Матер. з`їзду. – Крим-Ялта. – 2001. – С.198.

14.Помазан В.О., Трухин Д.В. Применение метода динамической межфазной тензиометрии для диагностики воспалительного компонента при фиброзно-кистозной мастопатии // Х з`їзду онкологів України: Матер. з`їзду. – Крим-Ялта. – 2001. – С.198-199.

15.Скочиляс Т.Л., Помазан В.О. Цитоморфологическая характеристика дренажной жидкости после мастєктомии по поводу рака молочной железы // Азербайджанский журнал онкологии и смежных наук. – 2003. – Т.10, №1. –С.109.