Анотація до роботи:

Дементьєва О.В. Клініко-лабораторне обґрунтування антигомотоксичної терапії червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 109 хворих на червоний плескатий лишай. Виявлено взаємозв’язок між клінічним перебігом різних форм червоного плескатого лишаю та показниками, що свідчать про порушення в ендокринному та імунному статусі.

Розроблені та обґрунтовані схеми використання антигомотоксичних препаратів в комплексній терапії хворих на червоний плескатий лишай слизової оболонки порожнини рота.

На підставі отриманих даних встановлено, що використання антигомотоксичних препаратів в комплексній терапії червоного плескатого лишаю призводить до нормалізації показників ендокринної та імунної систем, а також, впливаючи на основні патогенетичні ланки червоного плескатого лишаю, призводять не тільки до ліквідації запального компоненту, але і до розсмоктування ділянок кератозу на слизовій оболонці порожнини рота, збільшують відсоток позитивних результатів; сприяють тривалій та стійкій ремісії.

У дисертаційній роботі вирішено актуальну стоматологічну задачу – підвищення ефективності лікування хворих на червоний плескатий лишай шляхом використання антигомотоксичних препаратів (Траумель С, Мукоза композитум, Тиреоіда композитум, Гепар композитум, Галіум-Хель), які впливають на основні патогенетичні ланки розвитку захворювання, дають високий проти рецидивний ефект, добре переносяться хворими, не мають побічної дії.

1. Розвиток червоного плескатого лишаю супроводжується патологією різних органів та систем, серед яких переважають захворювання шлунково-кишкового тракту (81,6 %), ураження печінки (47,7 %), серцево-судинна патологія (33,9 %), цукровий діабет (11,0 %), стреси (46,8 %).

2. Клінічна картина при всіх формах червоного плескатого лишаю визначається тривалістю захворювання. При тривалому захворюванні від 1 до 4 років діагностуються переважно типова (61,6 %) та ексудативно-гіперемічна (60,7 %) форми. При більш тривалому перебігу зростає частота агресивних форм: ерозивно-виразкова (43,8 %) та гіперкератотична (43,5 %).

3. Клінічна симптоматика різних форм червоного плескатого лишаю розвивається на тлі вираженої дисфункції ендокринної системи. Визначальними показниками дисбалансу ендокринної системи є підвищення кортизолу (на 20,0–74,3 %), серотоніну (на 44,4-102,8 %), зменшення ТТГ (23,3-45,8 %). По рівню дисбалансу клінічні форми розташовуються у такій послідовності: гіперкератотична - типова – ерозивно-виразкова – ексудативно-гіперемічна.

4. Клінічний перебіг червоного плескатого лишаю супроводжується зниженням вмісту СD3, CD4+, CD8+, збільшенням кількості ауто-РОК та “О”-лімфоцитів (найбільш виражених при ерозивно-виразковій і гіперкератотичній формах – на 45,5% и 65,2% відповідно), підвищенням СD19 і дисімуноглобулінемією.

5. Розроблено комплексний патогенетично обґрунтований метод лікування хворих з різними формами червоного плескатого лишаю, який включає антигомотоксичні препарати: Траумель С, Мукоза композитум, Тиреоіда композитум, Гепар композитум, Галіум-Хель. Ефективність запропонованого методу лікування підтверджується позитивною динамікою клініко-лабораторних досліджень через 3, 6, 12 та 18 місяців, швидкою ліквідацією запального компоненту у 87,5% хворих з ексудативно-гіперемічною і 89,5% з ерозивно-виразковою формами захворювання, розсмоктуванням ділянок кератозу в 92,9% – при типовій формі; в 87,5% – при ексудативно-гіперемічній формі; в 84,2% – при ерозивно-виразковій формі і в 83,3% – при гіперкератотичній формі.

6. Ефективність розробленого метода лікування підтверджується нормалізацією показників ендокринного та імунного статусу: зменшенням вмісту кортизолу, серотоніну; збільшенням ТТГ; підвищенням CD3, CD4+ та CD8+; зменшенням “О”-лімфоцитів і ауто-РОК, CD19, нормалізацією імуноглобулінів основних класів (А, М, G).

7. Розроблено профілактичний курс лікування для попередження виникнення або подальшого прогресування червоного плескатого лишаю, який доцільний перед хірургічним, ортопедичним та терапевтичним втручанням, а також на етапах диспансерного спостереження.

Публікації автора:

1. Дементьева Е.В. Влияние антигомотоксической терапии на клинико-иммуннологические показатели у больных красным плоским лишаем слизистой оболочки полости рта // Вісник стоматології. – 2000. – № 3. – С. 6-8.

2. Баранник Н.Г., Дементьєва Е.В. Клинико-эндокринологические критерии эффективности антигомотоксической терапии у больных красным плоским лишаем // Сб. наукових праць ЗДІУЛ за матеріалами 61-ї підсумкової науково-практ. конференції. – Запоріжжя, 2000. – С. 9. Здобувачу належить обґрунтування методик дослідження, проведення клінічних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання статті.

3. Баранник Н.Г., Синицин Р.Г., Дементьєва Е.В. Применение кластерного анализа для оценки показателей состояния иммунной системы и метаболических процессов у больных красным плоским лишаем слизистой оболочки полости рта // Вісник стоматології. – 2001.- № 2. – С.10-14. Участь здобувача полягає в проведенні клінічних випробувань, обробці і аналізі одержаних даних, написанні статті.

4. Дементьєва Е.В. Антигомотоксическая терапия красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта //Вісник стоматології. – 2001. – № 5. – С.34-35.

5. Деклараційний патент 61397 А Україна, А61К45/00. Спосіб лікування червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота / Бараннік Н.Г., Дементьєва О.В.; (UA).- № 2003010664; Заявл.27.11.2003; Опубл. 17.11.2003, Бюл. № 11. Дисертантом проведено збір матеріалу, визначальною є участь у розробці, описі винаходу та оформленні до друку.

6. Баранник Н.Г., Дементьєва Е.В.Современные подходы к вопросу комплексного лечения красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта // Сб. наукових праць ЗДІУЛ за матеріалами 63-ої науково-практ. конференції. – Запоріжжя, 1998. – С. 43. Здобувачу належить обґрунтування методик дослідження, проведення клініко-лабораторних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання статті.

7. Баранник Н.Г., Дементьєва О.В. Клинико-лабораторное обоснование антигомотоксической терапии при лечении красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта // Сб.научных трудов ХГМУ посвященной 75-летию со дня рождения Ю.Ф. Григорчука. – Харьков, 2003.- С.78-82. Здобувачу належить проведення клініко-лабораторних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання статті.

8. Бараннік Н.Г., Дементьєва Е.В., Манухіна О.М., Кокарь О.А. Антигомотоксична терапія у хворих на червоний плескатий лишай // Сб. наукових матеріалів VII Міжнародної конференції студентів та молодих учених. – Тернопіль, 2003. – С.51-52.Роль здобувача полягає в проведенні клінічних випробувань, аналізі одержаних даних, написанні статті.

9. “Етиологія, патогенез, клініка та лікування червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота”/ Бараннік Н.Г, Манухіна О.М., Дементьєва О.В та ін. // Методичні рекомендації – Київ, 2004.- 24 с. Підготовлені з рівною часткою науково-практичної участі кожного.