Анотація до роботи:

Бессікало Т.Г. Клініко-лабораторні та еколого-гігієнічні аспекти епідермальної алергії у дітей із бронхіальною астмою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10-педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Симферополь, 2004.

Дисертація присвячена актуальній проблемі педіатрії – науковому обґрунтуванню оптимізації способів діагностики і лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією до епідермальних алергенів котів і собак на підставі вивчення поширеності і клініко-імунологічних особливостей разом із медико – екологічними дослідженнями.

В роботі вперше встановлені поширеність епідермальної сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, роль спільного проживання з тваринами і інших факторів ризику у формуванні і перебігу бронхіальної астми з сенсибілізацією до епідермальних алергенів, способи й інформативність різноманітних методів діагностики епідермальної алергії.

Представлена можливість проведення специфічної імунотерапії епідермальними алергенами котів і собак у лікуванні бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією цими алергенами. Проведене клініко-імунологічне обґрунтування цього способу лікування. Розроблені схеми проведення і оцінки ефективності специфічної імунотерапії епідермальними алергенами у даної групи хворих.

В практику охорони здоров’я впроваджені розроблені практичні рекомендації з діагностики, лікування і профілактики епідермальної алергії у дітей на основі представленого клініко-анамнестичного обґрунтування. Також впроваджені схеми лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією епідермальними алергенами котів і собак, які дозволяють диференційовано і індивідуально підходити до підбору терапії.

В дисертації приведене теоретичне обґрунтування і вирішення задачі оптимізації способів діагностики і лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибізацією до епідермальних алергенів котів і собак на основі оцінки поширеності, аналізу анамнестичних і клініко-лабораторних особливостей і виявлення факторів ризику виникнення епідермальної сенсибілізації у дітей, хворих на бронхіальну астму, жителів антропогеографічної зони півдня України.

1. Епідермальні алергени посідають одне із провідних місць у структурі причин сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, мешканців м. Запоріжжя. Серед епідермальних алергенів переважають алергени котів і собак, сенсибілізація до яких виявлена у 56,6% хворих.

2. Сенсибілізація до епідермальних алергенів котів і собак у 93,9% випадків є складовою частиною комбінованої полівалентної сенсибілізації; у 17,4% хворих на бронхіальну астму має місце схильність до формування поєднаної сенсибілізації алергенами котів і собак, а у 15,9% –ще до одного епідермального алергену. Епідермальні алергени не володіють здатністю до перехресної алергії, що вказує на їх імуногенну різницю.

3. Для формування епідермальної сенсибілізації у дітей контакт із тваринами у побуті необов’язковий, а наявність тварин у помешканні не впливає на його акарологічний стан. Утримання котів і собак достовірно збільшує частоту виникнення супутніх алергічних захворювань.

4. Факторами ризику розвитку епідермальної сенсибілізації алергенами котів і собак є обтяжена щодо алергії спадковість, атопічний дерматит на першому році життя, наявність колекторів пилу у помешканні (особливо таких, як подушки із пір’я та вовняні ковдри), прибирання приміщення без застосування пилососу.

5. Особливістю бронхіальної астми із сенсибілізацією до епідермальних алергенів котів і собак є переважно середньоважкий перебіг захворювання, часте поєднання з алергічним ринітом і наявність патологічних реакцій на контакт із тваринами і їх господарями. Бронхіальна астма характеризується відсутністю сезонності загострень, напади астми у дітей із епідермальною сенсибілізацією виникають достовірно частіше і є тривалішими.

6. Сенсибілізація епідермальними алергенами котів і собак не викликає якісних змін у імунному статусі хворих дітей, тому показники його не можуть використовуватися для діагностики даного виду сенсибілізації.

7. У дітей, хворих на бронхіальну астму з епідермальною сенсибілізацією, за даними клініко-катамнестичних досліджень специфічна імунотерапія алергенами котів і собак курсовим прискореним методом у поєднанні із базисною терапією є ефективним і безпечним методом лікування.

Публікації автора:

1. Бессікало Т.Г. Імунологічні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією до епідермальних алергенів котів та собак // зб. наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. – 2003. - вип. Х. - С. 190-195;

2. Бессікало Т.Г. Можливості специфічної імунотерапії епідермальними алергенами у дітей, хворих на бронхіальну астму // Астма та алергія. – 2003. - №1(5) – С. 62-65;

3. Бессикало Т.Г. Эпидермальные аллергены жилища человека //Актуальні проблеми сучасної медицини”. – 2002. - т.2, вип.2(4). – С. 7-10;

4. Бессікало Т.Г. Роль епідермальних алергенів у сенсибілізації дітей // зб. наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2001. - вип.10, книга 2. - С. 257-261;

5. Бессикало Т.Г., Недельская С.Н., Кизилова И.А., Шевченко Е.А., Педан В.Б. Эффективность лечения эпидермальными аллергенами детей с атопической бронхиальной астмой // зб. наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. – 1999. - вип.5. - С. 13-16.

6. Недельська С.М., Бессікало Т.Г. «Епідермальні алергени та їх роль у сенсибілізації дітей із бронхіальною астмою» («Перинаталогія та педіатрія», №1. – 2003р., С. 39-41, м. Київ).

7. Недельская С.Н., Бессикало Т.Г. “Частота распространения эпидермальной аллергии среди детей, больных бронхиальной астмой, жителей г. Запорожья” (мат. наукових праць І з’їзду алергологів України, м. Київ, 2002р., С. 116-117).

8. Недельська С.М., Бессікало Т.Г. “Можливості та ефективність специфічної імунотерапії кліщовими та епідермальними алергенами дітей, хворих на бронхіальну астму” (тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Львівської міської дитячої клінічної лікарні “Актуальні питання педіатрії та дитячої хірургії”, м. Львів, 2003р., С.59-60).