Анотація до роботи:

Салтикова Г.В. Клініко-морфологічні особливості перебігу захворювань верхнього відділу травного каналу у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук із спеціальності

14.01.10 – педіатрія.– Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню структури захворювань верхнього відділу травного каналу в дитячому віці, особливостей клінічного перебігу, визначенню стану кислотопродукції та інфікуванню Н.pylori дітей з різними нозологічними формами гастриту і гастродуоденіту. В роботі також дослідженно особливості гістологічних та ультраструктурних змін слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки при різних формах гастриту та гастродуоденіту. Визначена частота нозологічних форм у дитячому віці залежно від їх віку та статі, а також особливості змін з боку вегетативної нервової системи, які залежать переважно не від виду патології, а від віку дитини. Відмічена необхідність ретельного вивчення стану кислотопродукції при захворюваннях гастродуоденальної зони, особливо у дітей з базальною нормоцидністю. Встановлені особливості графічного зображення результатів рН-метрії, що наочно характеризують певні функціональні порушення і спрощують аналіз стану кислотопродукції у дитини. Визначена залежність гістологічних та ультраструктурних змін СОШ при неатрофічному гастриті від тривалості захворювання та наявності інфікування дитини Н.pylori. Виявлені ультраструктурні особливості змін СОШ у дітей з гіпертрофічним гастритом.

На основі отриманих результатів проведено деякі клініко – морфологічні паралелі та на підставі висновків сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення якості діагностики гастриту та гастродуоденіту у дітей.

У роботі проведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення проблеми підвищення якості діагностики захворювань верхнього відділу травного каналу у дітей шляхом уточнення клініко-морфологічних особливостей їх перебігу, визначення стану кислопродукції та інфікування Н.рylori.

1. Поширеність і структура захворювань верхнього відділу травного каналу у дітей мають вікову та статеву залежність. Так, у дітей віком 10—14 років захворювання верхнього відділу травного каналу зустрічаються в 2,5 раза частіше, а в їх структурі переважають поверхневий дифузний гастрит (31%), поверхневий гастродуоденіт (12,2%), гіпертрофічний гастрит (11,4%), антральний гастрит (3,93%), катаральний езофагіт (1,29%), поєднаний з гастроезофагеальним рефлексом. При цьому вказані захворювання в 1,3 раза частіше спостерігаються у хлопчиків, за винятком атрофічного гастриту, який у 3,7 раза переважав серед дівчаток.

2. Виявлено особливості клінічних проявів та перебігу захворювань верхнього відділу травного каналу, які залежать від віку, морфологічних змін та стану кислотопродукції. Зокрема, у дітей віком 6-10 років нерідко відсутні патологічні зміни слизової оболонки за наявності клінічних проявів захворювання верхнього відділу травного каналу. Безбольовий перебіг хвороби був характерним для гіпертрофічного гастриту. Синдром диспепсії найчастіше проявлявся при гіпертрофічному гастриті (88,8%) та поверхневому гастродуоденіті (87,5%). Проявом диспепсії у дітей майже при всіх формах патології частіше була відрижка повітрям, ніж печія, і лише при гіпертрофічному гастриті печія і відрижка турбували дітей з однаковою частотою (55,5%).

3. Аналіз результатів базальної кислотності у дітей, хворих на хронічний гастрит і гастродуоденіт, показав, що у переважної більшості їх перебіг відбувається на тлі підвищеної та нормальної кислотопродукції (відповідно у 52 і 41% хворих) і лише у 7% хворих базальна кислотність була зниженою. При цьому гіперацидний стан базальної секреції більше характерний для дітей пубертатного періоду (14-16 років), тоді як у дітей препубертатного періоду (11-13 років) з гастритом та гастродуоденітом гіперацидність і нормоцидність зустрічаються з однаковою частотою. Зниження апетиту не є характерною ознакою гіпоацидності, оскільки серед 25% дітей з поверхневим гастритом із зниженням апетиту тільки у був гіпоацидний стан шлунка, а в групі дітей з ерозивним бульбітом, у яких при рН-метрії гіпоацидності не виявлено, у 33,8% апетит був знижений через страх виникнення болю.

4. Стан кислотопродукції у дітей, хворих на хронічний гастрит і гастродуоденіт, визначається характером морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Так, для антрального та поверхневого гастриту характерним був стан нормоцидності (у 50 та 43,7% відповідно), а моторні порушення у вигляді ДГР, які можуть бути причиною виникнення антрального гастриту, були виявлені у 50% хворих. Порушення моторики діагностовано у 25% хворих на поверхневий гастрит і включали як ДГР, так і ГЕР, причому останній у 6,25% хворих поєднувався з рефлюкс–езофагітом. Для поверхневого гастродуоденіту характерним був стан гіперацидності (56,2%), тоді як нормоцидність зустрічалась у 43,4% дітей. При ерозивному бульбіті гіперацидний стан виявлений у переважної більшості дітей (82,5%), а гіпоацидного стану та порушень моторики в цій групі не встановлено.

5. У 45 -81,5% дітей, хворих на хронічний гастрит і гастродуоденіт, спостерігається інфікування Н.рylori, причому його частота залежить від характеру морфологічних особливостей слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Зокрема, при ерозивному бульбіті Н.рylori виявляється у 100% хворих, тоді як при гіпертрофічному гастриті– у 44,5%.

6. При дослідженні біоптатів слизової оболонки шлунка дітей з різними формами гастриту визначені як спільні риси запалення, так і особливості морфологічних змін в слизовій оболонці. Ці зміни залежать від тривалості захворювання, форми гастриту та наявності інфікування хворого Н.pylori. При поверхневому гастриті тривалістю понад 3 роки гістологічно виявляються явища початкової атрофії.

7. Гіперплазія слизової оболонки шлунка не завжди зумовлена гіперплазією залоз шлунка, що призводить до збільшення кислотопродукції, а розвивається переважно за рахунок плазмоклітинної інфільтрації власної пластинки слизової оболонки шлунка, інтенсивного синтезу імуноглобулінів, а також внаслідок збільшення розмірів епітелію в результаті нагромадження зрілого мукоїду, змін елементів цитоскелета та внутрішньоклітинного набряку.

Публікації автора:

1. Салтикова Г.В., Корнійчук В.В., Бурий А.Н., Чорна І.С. Вивчення кислотопродукції шлунка у дітей із захворюваннями верхнього відділу травного каналу // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2001.- №5. - С.44-47.(дисертантка брала участь в організації і проведенні дослідження з визначення стану кислотопродукції, самостійно проаналізувала результати та оформила їх у вигляді статті).

2. Салтикова Г.В., Чайковський Ю.Б., Стеченко Л.О., Куфтирева. Т.П. Клініко-морфологічні паралелі хронічних гастритів у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія - 2004.- № 6. - С.27-31.(дисертанткою самостійно було проведено повне клінічне обстеження дітей, взяття та фіксація біопсійного матеріалу, а також аналіз одержаних результатів і оформленя їх у вигляді статті).

3. Салтикова Г.В., Стеченко Л.О., Чайковський Ю.Б., Куфтирева Т.П. Ультраструктурні особливості слизової оболонки шлунка у дітей з різними формами гастриту // Вісник морфології. - 2004.-10(2).- С.327-329. (дисертантка приймала участь у проведенні ФЕГДС, самостійно здійснювала взяття та фіксацію біопсійного матеріалу, проаналізувала одержані результати та оформила їх у вигляді статті).

4. Майданник В.Г., Салтыкова Г.В., Корнийчук В.В., Иваха Н.Н. Структура патологии верхнего отдела пищеварительного канала у детей по данным эндоскопического исследования // Материалы VІІ конгресса педиатров России “Детская гастроентерологія настоящее и будущее”. - М., 2002. - С.171.(підбір матеріалу та ретроспективний аналіз результатів ФЕГДС виконано самостійно).

5. Салтикова Г.В., Бурый А.Н. Состояние кислотопродукции желудка у детей с заболеваниями верхнего отдела пищеварительного канала // Материалы VІІ конгресса педиатров России “Детская гастроэнтерология настоящее и будущее.” - М., 2002. - С.258. (дисертантка брала участь в організації і проведенні дослідження з визначення стану кислотопродукції, самостійно проаналізувала результати та підготувала до друку).

6. Майданник В.Г., Салтикова Г.В., Корнійчук В.В. Деякі клініко-ендоскопічні особливості перебігу захворювань верхнього відділу травного каналу у дітей // Матеріали наук.-прак. конф.- Тернопіль, 2004. - С.106 –111.(дисертанткою самостійно було проведено повне клінічне обстеження дітей та співставлено результати ФЕГДС і клінічних проявів захворювання).

7. Корнійчук В.В., Хайтович М.В., Андрашко Н.Ю., Салтикова Г.В. Ураження шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей з вегетосудинними дисфункціями за даними фіброгастродуоденоскопії // Педіатрія, акушерство та гінекологія - 1999.- №4.- С.110.(дисертантка підібрала хворих та проаналізувала результати даних КІГ у дітей з гастритом і гастродуоденітом).

8. Староконь Л.В., Янко Г.В., Салтикова Г.В., Корнійчук В.В. Клініко-морфологічні особливості перебігу гіпертрофічного гастриту у дітей // Матеріали ХІ студент. наук. конф.- К., 2004.- С.78-79.(дисертантка приймала участь у проведенні ФЕГДС, самостійно здійснювала взяття та фіксацію біопсійного матеріалу, проаналізувала одержані результати).

9. Лелюшкіна Л.А., Салтикова Г.В., Корнійчук В.В. Взаємозв’язок гастроезофагального рефлюксу і вегетативного гомеостазу у дітей // Матеріали ХІ студент. наук. конф., К., 2004. - С. 76-77.(дисертантка підібрала хворих з ГЕР та проаналізувала результати даних КІГ у цих дітей).

10. Салтикова Г.В, Стеченко Л.О., Чайковський Ю.Б., Куфтирева Т.П. Клініко-морфологічні особливості перебігу поверхневого гастриту у дітей // Матеріали 11-го з’їзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”,-К., 2004.-С.168-169. (дисертанткою самостійно було проведено повне клінічне обстеження дітей, взяття та фіксація біопсійного матеріалу, а також аналіз одержаних результатів і оформленя їх у вигляді тез).