НОВОЖЕНІНА Людмила Іванівна. Клініко-морфологічні та функціональні особливості вперше виявленої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та обгрунтування методів її лікування. : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2002.
Анотація до роботи:
Новоженіна Л.І. Клініко-морфологічні та функціональні особливості вперше виявленої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та обґрунтування методів її лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Кримський державний медичний
університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України. Сімферополь, 2002.
Дисертація присвячена вивченню особливостей клініко-ендоскопічних, морфо-функціональних проявів вперше виявленої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та її лікуванню з використанням сучасних антисекреторних препаратів, поєднаних з ерадикаційною терапією. Встановлені атиповість та ослаблення маніфестності проявів, домінування синдрому диспепсії над больовим. На підвищення уразливості слизової оболонки гастродуоденальної зони, наявність геморагічного компонента, почастішання утворень ерозій, гіперпластичних та поверхневих змін, наростання метаплазії гастроцитів, інфільтрації лімфоцитами, лімфофолікулами суттєво впливає персистенція, ступінь обсіменіння, розширення ареалу заселення Helicobacter pylori слизової оболонки корпусно-фундального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки.
При вперше виявленій виразковій хворобі дванадцятипалої кишки відмічається підвищена продукція соляної кислоти в базальну та стимульовану фази шлункової секреції. Ефективність використання блокаторів шлункової секреції визначають добовим моніторуванням рН та виділенням періодів латентної та ефективної дії препаратів.
При Helicobacter pylori-позитивній формі доцільно вживати антисекреторні препарати, поєднані з потрійною ерадикаційною терапією, при Helicobacter pylori-негативних – антисекреторні препарати та даларгін.
Виявлення частоти, особливостей проявів, характерних морфо-функціональних змін в гастродуоденальній зоні, розробка методів діагностики сприяє можливості прогнозування, обґрунтуванню комплексного лікування вперше виявленої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.
Вперше виявлена виразкова хвороба дванадцятипалої кишки характеризується атиповістю (в 38,8% випадків), ослабленою маніфестністю больового (15,7%) і перевагою диспепсичного (23,1%) синдромів, функціональними розладами стравоходу (62,0%), шлунка та дванадцятипалої кишки (61,1%), запізнілістю діагностики, помірною резистентністю до традиційного лікування.
У хворих на вперше виявлену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в слизовій оболонці антрального відділу шлунка визначається обсіменіння НР (66,7%) переважно середнього та максимального ступеня з тенденцією до розширення ареалу заселення в тіло шлунка (33,9%) і дванадцятипалу кишку (52,4%), виявляється підвищена уреазна активність, наростання токсигенності і здатності до продукції специфічних антитіл, зв'язаних з Ig G, що виявляються високими титрами і корелюють зі ступенем обсіменіння, змінами системного імунітету.
Особливостями ендоскопічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки є наявність запально-дистрофічних уражень (в основному середнього (48,1%) та максимального (27,8%) ступеня вираженості) з переважною локалізацією в пілоробульбарній зоні, почастішанням геморагічного компоненту та виникненням хронічних ерозій (14,8%), наявністю явищ гіперплазії і проявів атрофії. Важливою особливістю вперше виявленої виразки є відсутність деформації пілоробульбарної зоні.
Специфічними змінами в слизовій оболонці є наявність дистрофії, “м'якого” хелікобактерного запалення, поліморфноклітинної інфільтрації, перевага лімфоцитів, утворення лімфофолікулів і їх міграція в тіло шлунка та дванадцятипалу кишку.
При НР-позитивних формах вперше виявленої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки визначається зростання хибної атрофії, дистрофії, пілоричної метаплазії, збільшення бокаловидних клітин; при НР-негативних – на перший план виступає запалення, дистрофія покрівно-ямкового епітелію, ослаблення регенераторного заряду, зниження функції слизоутворення і посилення функції парієтальних клітин тіла шлунка.
Особливостями кислотоутворюючої функції шлунка є наростання продукції соляної кислоти в базальну (у 47,2% хворих) і, особливо, в стимульовану (97,3%) фази шлункової секреції, що корелює з вираженістю гіперплазії парієтальних клітин, ступенем обсіменіння НР, патоімунними зрушеннями. Пацієнтів, не чутливих до антисекреторних препаратів, зареєстровано не було.
В лікуванні вперше виявленої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка, вибір і призначення разових та добових доз антисекреторних препаратів базуються на врахуванні латентного періоду, ефективного часу дії і ступеню інгібіції продукції соляної кислоти. При наявності НР-асоційованих виразок ці препарати необхідно поєднувати з потрійною ерадикаційною терапією, що сприяє прискореній інволюції основних клінічних проявів (в 100% випадків), репарації виразкового дефекту (84,8%) і ерадикації НР (81,8%); при НР-негативних формах обґрунтовано призначення антисекреторних та протизапальних препаратів в поєднанні з даларгіном.
Публікації автора:
Особливості клінічних та ендоскопічних проявів виразкової хвороби на ранньому етапі її формування // Медичні перспективи. - 2001. - №3. - С.47-53.
Квамател в лечении и профилактике заболеваний пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 1999. - Вип.29. - С.57-60. (В соавт. с Гриценко В.И., Щербининой М.Б., Будзаком И.Я.).
Особистий внесок здобувача (70%) полягає в клінічному підборі матеріалу, проведенні
дослідження та аналізу одержаних результатів.
Оцінка кислотоутворюючої функції шлунка при ерозивних та виразкових дефектах слизової оболонки гастродуоденальної зони // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип.30. - С.254-259. (У співавт. з Гриценко В.І., Будзаком І.Я., Щербиніной М.Б.).
Особистий внесок здобувача (65%) полягає в клінічному підборі матеріалу, проведенні лабораторного дослідження та аналізу одержаних результатів, підготовці статті до друку.
Результати лікування гастродуоденальних виразок інгібіторами протонної помпи в поєднанні з потрійною антихелікобактерною терапією // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип.31. - С.303-309.
Результаты скринингового выявления патологии органов пищеварительной системы // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб. науч. работ, посвященный 100-летию городской клинической больницы №2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО. - Харьков, 2000. - С.138.
Оптимизация подходов лечения впервые выявленной дуоденальной язвы // Гастроэнтерологические аспекты врачебной практики: Тез. докл. Всерос. науч. конф. с междунар. участием. - СПб., 1999. - С.59. (В соавт. с Диденко Т.В., Гриценко И.И., Березницким В.Я., Степановым Ю.М.).
Особистий внесок здобувача (55%) полягає в клінічному підборі, обстеженні хворих, аналізі одержаних результатів.
Особенности морфологического состояния слизистой оболочки желудка у больных с впервые выявленной язвой // Гастроэнтерологические аспекты врачебной практики: Тез. докл. Всерос. науч. конф. с междунар. участием. - CПб., 1999. - С.110. (В соавт. с Гриценко И.И., Степановым Ю.М., Диденко Т.В.).
Особистий внесок здобувача (80%) полягає в наданнi ідеї, клінічному підборі, обстеженні хворих, проведенні аналізу одержаних результатів.
Иммунный статус и кислотообразующая функция желудка у пациентов с пептической язвой желудка // Гастробюллетень. - 2001. - №2-3. - С.98. (В соавт. с Щербининой М.Б., Кудрявцевой В.Е.).
Особистий внесок здобувача (75%) полягає в клінічному підборі хворих, проведенні лабораторного дослідження та аналізу одержаних результатів.
Роль различных штаммов пилорических хеликобактерий в формировании иммунного ответа больных с гастродуоденальными изъязвлениями //Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб. науч. работ, посвященный 100-летию городской клинической больницы №2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО. - Харьков, 2000. - С.120. (В соавт. с Гриценко И.И., Кудрявцевой В.Е., Диденко Т.В., Григоренко Е.И.).
Особистий внесок здобувача (55%) полягає в клінічному підборі матеріала, проведенні лабораторного дослідження та аналізу одержаних результатів.
Спосіб оптимізації лікування кислотозалежних захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки препаратом ланзап: Інформ. лист. Вип.3. - Дніпропетровськ, 2000. - 1с. (У співавт. з Гриценко І.І., Григоренко О.І., Діденко Т.В., Гриценко В.І.).
Особистий внесок здобувача (55%) полягає в клінічному підборі хворих, проведенні лабораторного дослідження та аналізу одержаних результатів.
