Анотація до роботи:

Юр’єв К.Л. Клініко-нейрофізіологічна характеристика функціонального стану рухової системи в осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 — радіобіологія. — Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2002.

Представлені результати клініко-неврологічного і комплексного нейрофізіологічного дослідження функціонального стану рухової системи в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС). В основі рефлекторно-рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС, що клінічно виявляються вестибуло-мозочковими розладами та ознаками легкої пірамідної і екстрапiрамiдної недостатності, лежать характерні структурно-функціональні зміни надсегментарних відділів рухової системи, що реалізуються через порушення фізіологічних низхідних впливів і збудливості сегментарних мотонейронів. Істотну роль в патогенезі рухових порушень відіграють зміна процесів сприймання й обробки сенсорної інформації та периферичні вегетативно-трофічні порушення. Виявлено відмінні нейрофізіологічні характеристики рухової системи в опромінених. Простежено модифікуючий вплив радіаційного чинника на вікову динаміку спінальних рефлексів та прискорення інволюційних процесів в нервовій системі опромінених. Встановлено внесок дози та тривалості опромінення у зміну показників функціонального стану сегментарних і надсегментарних відділів рухової системи.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нервова система людини, рефлекторно-рухові порушення, електронейроміографія, електроенцефалографія, викликані потенціали.

1. У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі щодо оцінки функціонального стану рухової системи в УЛНА на ЧАЕС з нервово-психічними розладами у віддалений період після опромінення, що полягає у розкритті нейрофізіологічних механізмів рухових порушень та їх всебічній клініко-нейрофізіологічній характеристиці, а також визначенні найбільш впливових чинників, що зумовлюють порушення функціонального стану цієї системи. Одержані наукові результати сприятимуть ранній та об’єктивній діагностиці нервово-психічних розладів в УЛНА на ЧАЕС, розробці патогенетично обґрунтованої терапії цієї категорії постраждалих, а також розвитку концепції радіочутливості нервової системи дорослої людини та розширенню уявлень про механізми впливу іонізуючого випромінювання на нервову систему людини.

2. Патологія рухової системи в УЛНА на ЧАЕС у віддалений період після опромінення в дозах понад 0,3 Зв спостерігається в структурі прогредієнтного структурно-функціонального ураження головного мозку — енцефалопатiї. Рухові порушення проявляються легкою пірамідною і екстрапiрамiдною недостатністю та вестибуло-мозочковими розладами. Пірамідні і екстрапірамідні порушення мають «прихований» характер і виявляються при дослідженні симптомів ранньої діагностики та за допомогою сенсібілізованих проб і тестів.

3. Стан сегментарно-периферичного нейромоторного апарату в УЛНА на ЧАЕС за даними ЕНМГ-досліджень характеризується: зниженням амплітуди мязових і невральних викликаних потенціалів; помірними різнонаправленими змінами швидкостей проведення імпульсу по чутливим і руховим волокнам нерва; порушеннями параметрів Н-рефлексу, що відбивають здебільшого зниження збудливості спінальних мотонейронів — підвищенням порога, зниженням амплітуди Н-рефлексу і співвідношення максимальних амплітуд Н-рефлексу і М-відповіді. За наявності змін еферентної і аферентної ланок сегментарного нейромоторного апарату, домінують ЕНМГ-відхилення, що характерні для синдромів центральних рухових розладів — пірамідного, палідарного і атактичного, а також такі, що відбивають значні периферичні вегетативно-трофічні порушення.

4. Серед УЛНА на ЧАЕС виявляються структурно-функціональні порушення надсегментарних відділів рухової системи — понтомезенцефальної ділянки, ядер стріарного комплексу і таламуса, сенсомоторної кори, що за даними комп’ютерної ЕЕГ і викликаних потенціалів характеризуються: переважанням низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ; підвищенням спектральної потужності d- і b-діапазонів і зниженням — a- і q-діапазонів ЕЕГ; зниженням амплітуди, збільшенням латентних періодів і міжпікових інтервалів слухових викликаних потенціалів мозкового стовбура; збільшенням амплітуди, зменшенням латентних періодів і характерними деформаціями зорових викликаних потенціалів на обертання шахового патерна; зниженням амплітуди кіркових компонентів соматосенсорних викликаних потенціалів.

5. В основі рухової патології в УЛНА на ЧАЕС лежать порушення функціонального стану надсегментарних відділів рухової системи: 1) пригнічення ретикулярної формації стовбура на понтомезенцефальному рівні; 2) роздратування специфічних і асоціативних ядер таламуса; 3) дисфункція ядер стріарного комплексу; 4) пригнічення сенсомоторних ділянок кори. В реалізації розладів рефлекторно-рухової сфери в УЛНА на ЧАЕС істотну роль відіграють порушення (зниження) збудливості спінальних мотонейронів, зумовлене патологічними низхідними впливами. Істотну роль в патогенезі рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС відіграють: зміни процесів сприймання й обробки сенсорної інформації аферентними системами, що справляють контролюючий вплив на діяльність рухової системи; периферичні вегетативно-трофічні порушення, що викликають патологічні процеси в нервових волокнах і м’язах.

6. Відмінними особливостями в УЛНА на ЧАЕС є нейрофізіологічні характеристики надсегментарних відділів рухової системи: за даними спектрального аналізу ЕЕГ — депресія спектральної потужності q-діапазону ЕЕГ; за даними інтегральної характеристики церебральної біоелектричної активності — пригнічення понтомезенцефальних структур разом з іритацією діенцефальних. Виявлені нейрофізіологічні особливості можуть використовуватися як критерії в диференціальній діагностиці енцефалопатій в опромінених осіб.

7. Патофізіологічними механізмами синдрому низькоамплітудної поліморфної ЕЕГ у УЛНА на ЧАЕС є: 1) значне пригнічення ретикулярної формації нижніх відділів стовбура і, в меншому ступені, мезенцефальних структур; 2) стан роздратування таламічних структур; 3) дисфункцiя ядер стріарного комплексу — пригнічення активності хвостатого ядра 4) значне пригнічення активності кіркових нейронів.

8. Радіаційний чинник виявляє модифікуючий вплив на вікову динаміку спінальних рефлекторних механізмів: в осіб молодого віку зі збільшенням дози опромінення спостерігається зниження рефлекторної збудливості спінальних мотонейронів; в середньому віці зі зростанням дози опромінення низька збудливість мотонейронів спинного мозку підвищується (за даними факторного аналізу внесок величини дози опромінення складає відповідно 23% та 35%). Ці феномени відбивають процеси передчасного формування вікової екстрапiрамiдною недостатності та її трансформації в патологічну і свідчать про прискорення в опромінених осіб інволюційних процесів в нервовій системі. Дефіцит функцій екстрапiрамiдної системи в УЛНА на ЧАЕС диктує необхідність віднесення їх до групи ризику розвитку паркінсонізму.

9. Радіаційний чинник впливає на функціональний стан надсегментарних відділів рухової системи. За даними факторного аналізу внесок величини дози опромінення складає 29–45%, тривалості опромінення (роботи в Чорнобильській зоні відчуження) — 12–37%, що підтверджує значну роль у генезі рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС радіаційно зумовлених змін надсегментарних відділів рухової системи.

Публікації автора:

1. Нейропсихиатрические последствия / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Ващенко Е.А., Юрьев К.Л., Зазимко Р.Н., Логановская Т.К., Мищанчук Н.С. // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: В 3 кн. / МЧС Украины, АМН Украины, Научный центр радиационной медицины. — К.: «МЕДЭКОЛ» МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. — Кн. 2: Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. В.Г. Бебешко, А.Н. Коваленко. — С. 154–194.

2. Стан нервової системи, органів чуття та психічного здоров’я персоналу зони відчуження / Нягу А.І., Чупровська Н.Ю., Логановський К.М., Ващенко О.А., Зазимко Р.М., Юр’єв К.Л., Костюченко В.Г., Плачинда Ю.І., Здоренко Л.Л., Міщанчук Н.С., Умовіст Н.М. / Чорнобиль. Зона відчуження: Зб. наук. праць / НАН України / За ред. В.Г. Бар’яхтара, І.Р. Алєксєєнка, В.Г. Бебешка, Д.М. Гродзинського, Г.М. Коваля, Я.І. Серкіза, Л.І. Францевич. — К.: Наукова думка, 2001 . — С. 189–225.

3. Nyagu A.I., Loganovsky K.N., Yuryev K.L. Psychological condequences of nuclear and radiological accidents: delayed neuropsychiatric effects of the acute radiation sickness following Chernobyl // Follow-up of delayed health consequences of acute accidental radiation exposure. Lessons to be learned from their medical management / IAEA-TECDOC-1300, IAEA, WHO. — Vienna: IAEA, 2002. — P. 27–47.

4. Диагностические критерии пострадиационной энцефалопатии в отдаленный период острой лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Ващенко Е.А., Костюченко В.Г., Зазимко Р.Н., Плачинда Ю.И., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Антипчук Е.Ю., Здоренко Л.Л. — К.: Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Ассоциация «Врачи Чернобыля», 1998. — 48 с.

5. Концепция патогенеза нервно-психических расстройств при хронической лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Плачинда Ю.И., Ващенко Е.А., Зазимко Р.Н., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Антипчук Е.Ю. // Укр. вісник психоневрології. — 1996. — Т. 4, № 5(12). — С. 79–81.

6. Психоневрологическая характеристика лиц, перенесших острую лучевую болезнь / Нягу А.И., Халявка И.Г, Логановский К.Н., Плачинда Ю.И., Юрьев К.Л., Логановская Т.К. // Проблеми Чорнобильської зони відчуження. — К.: Наукова думка. — 1996. — Вип. 3. — С. 175–190.

7. Пострадиационная энцефалопатия в отдаленный период острой лучевой болезни / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Ващенко Е.А., Костюченко В.Г., Зазимко Р.Н., Плачинда Ю.И., Юрьев К.Л., Логановская Т.К., Здоренко Л.Л. // Укр. мед. часопис. —1997. — № 2(2). — С. 33–44.

8. Юрєв К.Л. Патофізіологічні механізми рефлекторно-рухових порушень в осіб, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи // Укр. мед. часопис. — 1999. — № 4(12). — С. 137–140.

9. Нейропсихиатрическая эффективность монотерапии сермионом в высоких дозах (30–60 мг в сутки) у облученных пациентов с энцефалопатией / Нягу А.И., Логановский К.Н., Юрьев К.Л., Петрова И.В., Бомко М.А. // Укр. мед. часопис. — 1999. — № 5(13). — С. 6–17.

10. Психофизиологические последствия облучения / А.И. Нягу, К.Н. Логановский, К.Л. Юрьев, Л.Л. Здоренко // Int. J. Rad. Med. — 1999. — Vol. 2, № 2. — P. 3–24.

11. Юрьев К.Л. Особенности спинальных механизмов реализации двигательных нарушений у облученных вследствие Чернобыльской катастрофы с точки зрения возрастных изменений // Укр. мед. часопис. — 2000. — № 6(20). — С. 107–113.

12. Loganovsky K.N., Yuryev K.L. EEG patterns in persons exposed to ionizing radiation as a result of the Chernobyl accident: Part 1: Conventional EEG analysis // J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. — 2001. — Vol. 13, № 4. — P. 441–458.

13. Юрьев К.Л. Современные представления о структурно-функциональной организации двигательной системы человека // Укр. мед. часопис. — 2002. — № 4(30). — С. 35–38.

14. Юрьев К.Л. Нейрофизиологическая характеристика функционального состояния экстрапирамидной системы у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Тез. докл. науч.-практ. конф. «Чернобыль и здоровье населения» — Т. 3. — Киев. — 1994. — С. 197–199.

15. Юрьев К.Л. Клинико-нейрофизиологическая характеристика функционального состояния ствола мозга у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Материалы Междунар. конф. «Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле» / Под ред. А.И. Нягу. — К.: Хрещатик. — 1995. — С. 84.

16. Psychophysiological effects of chronical irradiation as a result of the Chernobyl disaster / A. Nyagu, K. Loganovsky, E. Vaschenko, K. Yuriev // Book of extended synopsis of International Conference «One decade after Chernobyl». — Vienna: EC, IAEA, WHO. — 1996. — P. 347–348.

17. Pathogenesis of psycho-neurologic disorders associated with chronic radiation exposure / Nyagu A.I., Loganovsky K.N., Chuprovskaja N.Yu., Kostyuchenko V.G., Plachinda Yu.I., Vaschenko Ye.A., Zazimko R.N., Yuriev K.L., Loganovskaja T.K., Antipchuk Ye.Yu. // Book of Abstracts of International Conference on Radiation and Health. — Beer Sheva, Israel. — 1996. — P. 92.

18. Central mechanisms of visual afferentation in patients with consequences of acute radiation sickness as a result of the Chernobyl accident / A.I. Nyagu, K.N. Loganovsky, K.L. Yuriev, T.K. Loganovskaja // NATO Advanced Research Workshop on Ocular Radiation Risk Assessment in Populations Exposed to Environmental Radiation Contamination. — Kiev. — 1997. — P. 41.

19. Юрьев К.Л. Электронейромиографические корреляты рефлекторно-двигательных нарушений у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Матеріали ювілейної наук. конф. молодих учених «Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильської катастрофи», присвяченої 10-річчю Наукового центру радіаційної медицини, Київ, 2–4 жовтня 1996 р. — К.: Науковий центр радіаційної медицини АМН України. — 1997. — С. 83–85.

20. Юрьев К.Л. Патофизиологические механизмы двигательных нарушений у лиц, подвергавшихся воздействию ионизирующих излучений в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Материалы 2-й Междунар. конф. «Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы» / Под ред. А.И. Нягу, Г.Н. Сушкевича. — К.: Чернобыльинтеринформ. — 1998. — С. 424.

21. Юрьев К.Л. Механизмы формирования синдрома «плоской» ЭЭГ у лиц, подвергавшихся воздействию ионизирующих излучений в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Материалы 2-й Междунар. конф. «Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы» / Под ред. А.И. Нягу, Г.Н. Сушкевича. — К.: Чернобыльинтеринформ. — 1998. — С. 422.

22. Диагностические критерии энцефалопатий у облученных лиц / Нягу А.И., Логановский К.Н., Чупровская Н.Ю., Костюченко В.Г., Ващенко Е.А., Юрьев К.Л., Плачинда Ю.И., Зазимко Р.Н., Антипчук Е.Ю., Логановская Т.К., Здоренко Л.Л., Петрова И.В., Пынько П.Ф., Дроздова Н.В. // Материалы 2-й Междунар. конф. «Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы» / Под ред. А.И. Нягу, Г.Н. Сушкевича. — К.: Чернобыльинтеринформ. — 1998. — С. 322.

23. Юрьев К.Л. Возрастные особенности спинальных рефлекторных механизмов у облученных в результате Чернобыльской катастрофы // Матеріали I Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті акад. В.В. Фролькіса (Київ, 31 березня – 1 квітня 2000 р.). — К.: Ін-т геронтології АМНУ. — 2000. — С. 125–128.

24. Psychopathology and brain asymmetry following irradiation / A.I. Nyagu, K.N. Loganovsky, K.L. Yuryev, L.L. Zdorenko / Abstracts 10th World Congress of the International Organization of Psychophysiology (IOP), 8–13 February, 2000, Sydney (Australia). — Int. J. Psychophysiol. — 2000. — Vol. 35, № 1. — P. 71.

25. Postradiation Encephalopathy as a Result of Acute Radiation Sickness / Nyagu A., Loganovsky K., Vaschenko Ye., Yuriev K., Kostyuchenko V., Chuprovskaya N., Loganovskaya T., Plachinda Yu., Zazimko R., Zdorenko L., Antipchuk Ye., Petrova I. // Book of abstracts of Seventh Conference of Nuclear Sciences & Applications, Cairo, Egypt, 6–10 February, 2000. — 2000. — RHH.2., P. 107–108.

26. Neuropsychiatric Disorders Associated with Chronic Radiation Exposure / Nyagu A., Loganovsky K., Kostyuchenko V., Vaschenko Ye., Chuprovskaya N., Plachinda Yu., Yuriev K., Zazimko R., Loganovskaya T., Antipchuk Ye., Petrova I. and Zdorenko L. // Book of abstracts of Seventh Conference of Nuclear Sciences & Applications, Cairo, Egypt, 6–10 February, 2000. — 2000. — Post 1.11., P. 87–88.

27. Юрьев К.Л. Патофизиологические механизмы двигательных нарушений у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Тезисы докл. 3-й Междунар. конф. «Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований». — Int. J. Rad. Med., Special Issue. — 2001. — Vol. 3, № 1–2. — P. 324.

28. Юрьев К.Л. Особенности спинальных механизмов реализации двигательных нарушений у облученных вследствие Чернобыльской катастрофы с точки зрения возрастных изменений // Тезисы докл. 3-й Междунар. конф. «Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований». — Int. J. Rad. Med., Special Issue. — 2001. — Vol. 3, № 1–2. — P. 324.

29. Yuryev K.L. Low-voltage polymorph electroencephalogram in irradiated persons: the mechanisms of its forming // Тезисы докл. 3-й Междунар. конф. «Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований». — Int. J. Rad. Med., Special Issue. — 2001. — Vol. 3, № 1–2. — P. 141–142.

30. Yuryev K.L. Movement disturbances in persons exposed to ionising radiation as a result of the Chernobyl accident: Pathophysiological mechanisms // Abstracts 7th World Congress of Biological Psychiatry, 1–6 July, 2001, Berlin. — World J. Biol. Psychiatry. — 2001. — Vol. 2, Suppl. 1. — P. 235S–236S.

31. Yuryev K.L. Low-voltage polymorph EEG in irradiated persons: Mechanisms of the formation // Abstracts 7th World Congress of Biological Psychiatry, 1–6 July, 2001, Berlin. — World J. Biol. Psychiatry. — 2001. — Vol. 2, Suppl. 1. — P. 83S–84S.

32. Loganovsky K.N., Yuryev K.L. Conventional EEG analysis in persons exposed to ionizing radiation as a result of the Chernobyl accident // Abstracts 7th World Congress of Biological Psychiatry, 1–6 July, 2001, Berlin. — World J. Biol. Psychiatry. — 2001. — Vol. 2, Suppl. 1. — P. 236S.

33. Loganovsky K.N., Yuryev K.L. Quantitative EEG abnormalities related to the absorbed dose in patients who had acute radiation sickness following the Chernobyl accident // Abstracts of the 11th World Congress of Psychophysiology, July 29 – August 3, 2002, Montreal, Quebec, Canada. — Int. J. Psychophysiol. — 2002. — Vol. 45, № 1–2. — P. 155.

Юр’єв К.Л. Клініко-нейрофізіологічна характеристика функціонального стану рухової системи в осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 — радіобіологія. — Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2002.

Представлені результати клініко-неврологічного і комплексного нейрофізіологічного дослідження функціонального стану рухової системи в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС). В основі рефлекторно-рухових порушень в УЛНА на ЧАЕС, що клінічно виявляються вестибуло-мозочковими розладами та ознаками легкої пірамідної і екстрапiрамiдної недостатності, лежать характерні структурно-функціональні зміни надсегментарних відділів рухової системи, що реалізуються через порушення фізіологічних низхідних впливів і збудливості сегментарних мотонейронів. Істотну роль в патогенезі рухових порушень відіграють зміна процесів сприймання й обробки сенсорної інформації та периферичні вегетативно-трофічні порушення. Виявлено відмінні нейрофізіологічні характеристики рухової системи в опромінених. Простежено модифікуючий вплив радіаційного чинника на вікову динаміку спінальних рефлексів та прискорення інволюційних процесів в нервовій системі опромінених. Встановлено внесок дози та тривалості опромінення у зміну показників функціонального стану сегментарних і надсегментарних відділів рухової системи.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нервова система людини, рефлекторно-рухові порушення, електронейроміографія, електроенцефалографія, викликані потенціали.