Анотація до роботи:

Ліхачова Надія Василівна. Клініко-нейросонографічна характеристика новонароджених з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. -Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2001 р.

Робота присвячена питанням ранньої діагностики гіпоксичних та інфекційних уражень ЦНС методом нейросонографіі, а також питанням клінічних проявів данної патологіі у новонароджених з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВР). Розроблені нейросонографічні діагностичні критеріі гострого та підгострого перебігу енцефалітів, менінгоенцефалітів, спричинених TORСН- інфекціями, та гіпоксичних ушкоджень ЦНС у новонароджених з ЗВР. Виділені групи високого ризику щодо смерті, інвалідизаціі. Виявлені особливості перебігу перинатального ушкодження ЦНС у новонароджених з ЗВР в залежності від етіологічного чинника та клініко-нейросонографічних данних відкриває можливості ранної діагностики та лікування. Запропоновані програми ранньої реабілітаціі новонароджених з ЗВР в залежності від етіологічного чинника, що привів до ЗВР.

1.Серед новонароджених великого промислового регіону України – міста Харкова, які мають перинатальну патологію, затримка внутрішньоутробного розвитку діагностується у 32 % дітей: симетрична форма – у 7 %, асиметрична – у 25 %.

2. Синдром ЗВР у новонароджених з внутрішньоутробними ТОRСН інфекціями діагностован тількі при наяності тривалої ФПН.

3. У новонароджених з перинатальним ураженням ЦНС, незалежно від форми ЗВР, за клінічними та нейросонографічними ознаками виділено 3 основні варіанти ураження ЦНС: I варіант - тяжкий перебіг захворювання з клінікою гострого або підгострого менінгоенцефаліту, енцефаліту, зумовленого внутрішньоутробними ТОRСН - інфекціями; II варіант -тяжкий перебіг з гіпоксично-геморагічним та гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, зумовленим тривалим гестозом вагітності; III варіант - середнього ступеня тяжкості перебіг захворювання з переважно гіпоксично – ішемічним ураженням ЦНС, від матерів з фетаплацентарною недостатністю та екстрагенітальною патологією.

4.Основними нейросонографічними діагностичними критеріями внутрішньоутробного менінгоенцефаліту у дітей з ЗВР є : тривало існуюче без динаміки дифузне підвищення ехощільності тканини мозку; наявність множинних кіст різного розміру в паренхімі мозку: наявність субепендимальних кіст, гіпертрофічного артериїту, вентрикуліту, наявність стрічкоподібних фіброзних включень, поодиноких та множинних петрифікатів у талямусах.

Основними нейросонографічними діагностичними критеріями гіпоксичного ураження ЦНС у дітей з ЗВР є : дифузне або локальне підвищення ехощільності тканини мозку, переважно у перивентрикулярних дільницях, дифузна дрібноосередкова зернистість паренхіми мозку, ВШК II, III, IУ ступеню.

5. Несприятливий прогноз розвитку тяжких резидуально- органічних змін в нервовій системі тісно корелює з симетричною формою ЗВР з наявністю нелікованого етіотропними препаратами внутрішньоутробного менінгоенцефаліту, з відсутністю ранньої комплексної реабілітаціі дітей з ЗВР у перші 5-6 місяців життя. Новонароджені з симетричною формою ЗВР, хворі ТОRСН інфекціями – група найбільш високого ризику інвалідизаціі ЦНС.

Летальність новонароджених з ЗВР тісно корелює з симетричною формою ЗВР з наявністю внутрішньоутробного менінгоенцефаліту, з наявністю тяжкого гіпоксично-ішемічного та гіпоксично-геморагічного ураження ЦНС при відсутній адекватній реанімаційній допомозі у пологовому залі.

6.Своєчасно розпочате лікування етіотропними препаратами: зовіраксом, віралексом – при герпетичній та цитомегаловірусній інфекціі, сумамадом, роваміцuном - при токсоплазмозі та використання специфічних імуноглобулінів для внутрішньовенного введення в поєднанні з препаратами інтерферону покращує прогноз щодо виживання та подальшого видужування. Проведення повторних курсів реабілітаційной терапіі з раннім використанням масажу (з другого тижня життя), фізіотерапевтичних методов та фітотерапіі покращує прогноз одужання новонароджених з ЗВР з гіпоксичним ураженням ЦНС.

Публікації автора:

1.Лихачева А.С., Лихачева Н.В. Клинико-нейросографическая характеристика тяжелых перинатальных поражений ЦНС у новорожденных //Український вісник психоневрологіі. –1997.-Т.5, вип 3 (15).- С.82-82.

Автору належать виконання та аналіз нейросонографічного обстеження дітей з тяжкими ураженнями ЦНС.

2. Лихачева А.С., Лихачева Н.В., Санина Е.В. Клинико-нейросонографические варианты поражения ЦНС у новорожденных, родившихся с внутриутробной цитомегаловирусной инфекцией //Український вісник психоневрологіі. –1997.-Т.5, вип 3 (15).- С.82-84.

Автору належить проведення усіх нейросонографічних обстежень та виділення особливих нейросонографічних критеріев ЦМВ інфекціі у новонароджених.

3. Лихачева Н.В. Нейросонографические особенности острого и подострого менингоэнцефалита у новорожденных с синдромом задержки внутриутробного развития, больных внутриутробной герпетической инфекцией //Ультразвукова перинатальна діагностика. – Харків, 2000.-№13 -С.72-73.

4.Лихачева Н.В. Синдром задержки внутриутробного развития у новорожденных // Медицина сегодня и завтра. Харьков, 2000.- № 1 –С.50 –53.

5.Лихачева А.С., Лихачева Н.В., Санина Е.В. Клинико-нейросонографическая характеристика новорожденных с синдромом задержки внутриутробного развития // Перший Конгрес Української асоціаціі спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології : Матеріали тез “Плід як паціент”. Харків, 2000.- С.22.

Автору належить проведення усіх нейросонографічних обстежень та частини клінічних досліджень у новонароджених з ЗВР.

6.Лихачева Н.В. Синдром задержки внутриутробного развития плода у новорожденных с внутриутробной вирусной инфекцией //Внутрішньоутробні (вроджені) інфекціі новонароджених : Матеріали 1 Конгресу неонатологів України. Харків, 1998. –С. - 55-58.

7.Клименко Т.М., Санина Е.В., Лихачева Н.В., Сердцева Е.А. Клиническая и нейросонографическая характеристика синдрома повышенной нервно-рефлекторной возбудимости у новорожденных : Матеріали 1 Конгресу неонатологів України. Харків, 1998. –С. 50-53.

Автору належить проведення всіх нейросонографічних обстежень та частини клінічних досліджень у новонароджених з синдромом підвищеної нервно-рефлекторної збудженості.

8.Лихачева А.С., Лихачева Н.В. Болезни сердца у новорожденных, родившихся с синдромом задержки внутриутробного развития // Наукова конф. Асоціаціі сердцево-судиних хірургів України за участю асоціаціі педіатрів України (Київ,1998;6) : Збірник наукових праць. – Київ, 1998. – С. 142-143. Автору належить проведення всіх ехокардіографічних обстежень та частини клінічних досліджень у новонароджених з ЗВР.

9. Лихачева А.С., Когут А.В., Басилайшвили О.В., Лихачева Н.В. Течение внутриутробных условно венерических болезней у новорожденных, леченных в отделении реанимации и интенсивной терапии // Другий Конгрес Української асоціаціі спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології : Матеріали тез “Плід як частина родини”. Харків, 2000, травень.- С.216-219.

Автору належить нейросонографічні критеріі гострого та підгострого перебігу вроджених специфічних інфекцій, які дігностовані в реанімаційному відділенні.

10. Ліхачова А.С., Ліхачова Н.В. Кварацхелия Т.М. та ін. Ценность клинических и эхографических данных у новорожденних с врожденными пороками сердца // Матеріали науково-практичної конференціі “Профілактика, діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених” – Київ, 2001, квітень. С.51-53.

Автору належить проведення всіх ехокардіографічних обстежень та частини клінічних досліджень у новонароджених з ВПС.

11.Сердцева О.А., Ліхачова Н.В. Обучение методике определения гестационного возраста и физического развития у новорожденных детей // Матеріали науково-методичної конференціі “Роль современных методов диагностики и лечения в подготовке лечебних кадров” – Харків, 2001, листопад. С. 59-59.

Автору належить розробка методики визначення симетричної та асиметричної форми ЗВР.