Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


866. Ярова Катерина Костянтинівна. Клініко-патогенетична характеристика гломерулонефриту у дітей на фоні сучасних методів лікування (клініко-експериментальне дослідження): дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004. : табл.



Анотація до роботи:

Ярова К.К. “Клініко-патогенетична характеристика гломерулонефриту у дітей на фоні сучасних методів лікування” (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню вмісту інозитолфосфатів (ІФ), фосфоліпідів, енергозабезпечення та перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) при гломерулонефриті (ГН) у дітей та в експерименті. В умовах моделювання автоімунного ГН у щурів 1, 3 и 6 місяців отримано результати, що свідчать про наявність вікових особливостей змін фосфоліпідного обміну та енергозабезпечення клітин нирок, які були максимально виражені у тварин 1 та 3 місяців при більших компенсаторних можливостях у щурів в віці 1 місяця. Виявлення однакової спрямованості змін обміну ІФ в ниркових гомогенатах та клітинах периферійної крові при експериментальному ГН дозволило запропонувати вивчення складу ІФ лейкоцитів для характеристики метаболічних процесів в нирках при ГН у дітей. Виявлені зміни в обміні фосфоінозитидів при всіх варіантах перебігу ГН у дітей (максимально при нефротичному синдромі з гематурією та гіпертензією, нефротичному синдромі, нефритичному синдромі, у дітей раннього віку та старше 11 років) та при експериментальному ГН у щурів різного віку (підвищення рівнів фосфатидилінозиту в плазмі крові, ІФ в лейкоцитах крові у дітей, в клітинах крові та нирок у щурів) свідчать про їх активну участь в розвитку та перебігу захворювання, можуть служити показниками активності імунозапального процесу в нирках. Встановлено взаємозв`язок змін фосфоінозитидного обміну з тяжкістю та активністю гломерулонефриту у дітей та ступенем мембранних порушень, достовірні кореляції між показниками фосфоліпідного обміну, ПОЛ та системи імунітету. Обґрунтовано застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту в поєднанні з антиоксидантами (на підставі виявлення впливу їх на показники обміну ІФ та ПОЛ) в комплексній терапії ГН у дітей.

  1. В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні взаємозв`язку змін фосфоінозитидного обміну зі ступенем мембранних порушень, енергодефіциту, тяжкістю та активністю гломерулонефриту у дітей та при експериментальному гломерулонефриті у щурів різного віку. Обґрунтовано застосування в комплексній терапії гломерулонефриту у дітей інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та мембраностабілізаторів, що дозволило зменшити порушення обміну інозитолфосфатів та інтенсифікацію активності перекисного окислення ліпідів.

2. При всіх клініко-лабораторних варіантах гострого гломерулонефриту у дітей (максимально при нефротичному синдромі з гематурією та гіпертензією, нефротичному синдромі, нефритичному синдромі, у дітей раннього віку та старше 11 років) і при експериментальному гломерулонефриті у щурів різного віку (максимально в віці 1 та 3 місяців) виявлені зміни в обміні фосфоінозитидів (підвищення рівнів фосфатидилінозиту в плазмі крові, інозитолфосфатів в лейкоцитах крови у дітей, а також інозитолфосфатів в клітинах нирок та крові у щурів), що свідчить про їх активну участь в розвитку та перебігу захворювання.

3. Отримані результати дослідження фосфоліпідного спектру клітинних мембран, складу інозитолфосфатів клітин крові та нирок, внутрішньоклітинної концентрації кальцію, показників енергетичного обміну в умовах експериментального гломерулонефриту у щурів різного віку свідчать про тісний зв`язок порушень структурно-функціональної організації клітинних мембран та змін складу інозитолфосфатів з розвитком метаболічних та енергетичних порушень в нирках та клітинах крові.

4. Виявлені вікові особливості фосфоліпідного та фосфоінозитидного обмінів у щурів, які були максимально виражені у тварин 1 та 3 місяців при більших компенсаторних можливостях у щурів в віці 1-місяця. Односпрямованість змін вмісту інозитолфосфатів клітин нирок і крові у тварин всіх вікових груп свідчить про можливість вивчення фракційного складу інозитолфосфатів лейкоцитів для характеристики метаболічних процесів у нирках при гломерулонефриті у дітей.

5. Значне підвищення рівнів малонового діальдегіду і дієнових кон`югат при нормальному або зниженому вмісті тіолових сполучень, виявлене при всіх синдромах гострого гломерулонефриту у дітей та найбільше виражене при нефротичному синдромі з гематурією та гіпертензією, нефротичному синдромі, нефритичному синдромі, дають змогу стверджувати, що при гострому гломерулонефриті відбувається черезмірна активація реакцій вільно-радикального окислення при недостатності і/або виснаженні факторів антиоксидантної системи.

6. Встановлення численних вірогідних кореляцій між показниками фосфоліпідного обміну, інозитолфосфатів лейкоцитів крові, перекисного окислення ліпідів та системи імунітету вказує на тісний взаємозв`язок цих систем при гострому гломерулонефриті у дітей, характер якого (взаємозв'язку) може визначати різницю в клінічних проявах захворювання.

7. Збереження підвищеного сумарного вмісту інозитолфосфатів лейкоцитів крові поряд з триваючою активацією реакцій перекисного окислення ліпідів навіть в періоді нормалізації клініко-лабораторних показників гломерулонефриту свідчить про пролонгацію мембранних порушень в нирках і обґрунтовує необхідність пошуку оптимальних схем призначення мембраностабілізуючої терапії.

8. Використання в комплексній терапії гломерулонефриту у дітей інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл) дозволяє завдяки покращанню системної та внурішньониркової гемодинаміки зменшити деструкцію цитомембран, активацію фосфоінозитидного обміну, знизити активність перекисного окислення ліпідів і, тим самим, підвищити ефективність застосування антиоксидантів.

Публікації автора:

1. Одинец Ю.В., Яровая Е.К., Горбач Т.В. Возрастные особенности фосфолипидного спектра клеточных мембран, инозитолфосфатов, энергообеспечения клеток, перекисного окисления липидов и уровня внутриклеточного кальция у крыс при экспериментальном гломерулонефрите //Врачебная практика. – 2001. - №2. – С.9-19. (Здобувач приймав участь в статистичній обробці та аналізі результатів експериментальних даних, підборі літературних джерел).

  1. Яровая Е.К. Перекисное окисление липидов и фосфолипиды плазмы крови у детей, больных острым гломерулонефритом //Врачебная практика. – 2001. - №5. – 52-61.

  2. Яровая Е.К. Фосфолипидный спектр лейкоцитов и плазмы крови у детей с острым гломерулонефритом //Український терапевтичній журнал. – 2002. – Т.4, №2.- С.53-58.

  3. Одинець Ю.В., Горбач Т.В., Ярова К.К. Зміни складу ліпідів мембран та енергозабезпечення клітин при гломерулонефриті у дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - №6. – С.71-72. (Здобувач приймав участь в статистичній обробці та аналізі результатів експериментальних даних, підборі літературних джерел)

  4. Одинець Ю.В., Ярова К.К. Роль і місце мембраностабілізуючої терапії в лікуванні гострого гломерулонефриту у дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. - №2. – С.64. (Здобувач приймав участь в аналізі клінічних та лабораторних даних різних варіантів перебігу гломерулонефриту на фоні лікування, проводив підбір та аналіз літературних джерел щодо ролі мембраностабілізуючої терапії в лікуванні гломерулонефриту).

  5. Яровая Е.К. Патогенетическое обоснование современных методов в реабилитации детей с гломерулонефритом: назначение ингибиторов АПФ для предотвращения хронизации процесса //Матеріали Української науково-практичної конференції "Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків". Харків. – 2002. – С.206-209.

  6. Одинец Ю.В., Яровая Е.К. Спектр фосфолипидов плазмы и лейкоцитов крови у детей с острым гломерулонефритом //Материалы І Всероссийского конгресса "Современные технологии в педиатрии и детской хирургии". Москва. – 2002. – С.224. (Здобувач проводив дослідження спектру фосфоліпідів та інозитолфосфатів у дітей з гломерулонефритом, статистичну обробку даних та їх аналіз).