Анотація до роботи:

Осипенко О.Д. Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексної терапії краурозу вульви. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню та новому вирішенню наукового завдання – уточненню гормонального статусу, загальної та місцевої імунологічної реактивності хворих на крауроз вульви, розробка на цій основі нового методу консервативного лікування.

Проведено комплексне, з використанням кольпоскопії, вульвоскопії, цитологічного дослідження мазків, бактеріоскопії виділень, визначення рівня статевих гормонів в сироватці крові, імуноглобулінів крові та вагінального слизу, обстеження 103 жінок з краурозом вульви.

На основі комплексного вивчення місцевих та системних змін в організмі розкрито нові сторони механізму розвитку краурозу вульви, доведено, що захворювання супроводжується зменшенням рівня IgG, IgA та підвищенням рівня IgM у сироватці крови, значним зниженням рівня SІgA вагінального слизу.

На підставі порівняння клінічної ефективності різних схем лікування краурозу вульви доведено доцільність використання препаратів з імуномодулюючою дією (на прикладі препарату СолкоТриховак) у комплексній терапії захворювання.

Створений та впроваджений комплекс лікувальних заходів, що включає препарат СолкоТриховак, дозволяє підвищити ефективність та скоротити терміни лікування, знизити частоту рецидивів захворювання.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасної гінекології – уточнення особливостей ендокринного статусу та визначення імунної реактивності у хворих на крауроз вульви, обґрунтування, опрацювання та впровадження у практику удосконаленого методу лікування недуги, спрямованого на скорочення термінів лікування та зменшення частоти рецидивів захворювання.

1. Крауроз вульви розвивається переважно у жінок у пізньому клімактеричному періоді (60-80 років), однак трапляється й у жінок у передклімактерії (45-55 років), які серед пацієнток ДЛОУ зустрічається у 60%.

2. Чинниками ризику до розвитку краурозу вульви є перенесені (за анамнезом) захворювання ендокринної системи (щитовидної залози), алергічні захворювання, патологія печінки, кишковика, шкіри, ранній початок клімактеричного періоду.

3. У хворих на крауроз вульви відзначають, залежно від ступеню тяжкості захворювання, порушення гормонального балансу, що виявляє себе пониженням рівня естрадіолу та прогестерону в сироватці крови.

4. Крауроз вульви супроводжується пониженням рівня IgG, IgA та підвищенням рівня IgM у сироватці крови, значним зниженням рівня SІgA вагінального слизу.

5. Згідно з поглибленням атрофії та кератозу, що їх виявляємо засобами вульвоскопії, у жінок з краурозом вульви збільшено ступінь патологічних змін у кольпоцитологічних мазках з одночасним заміщенням нормальної мікрофлори піхви на патологічну.

6. Застосування препарату СолкоТриховак у комплексній терапії краурозу вульви забезпечує більш прискорене усування об'єктивних ознак та суб'єктивних скарг пацієнток, підвищення місцевої імунної реактивності, покращення кольпоцитологічних показників та збільшення тривалості ремісії у 1,5-2 рази.

Публікації автора:

1. Імунологічні аспекти в лікуванні краурозу вульви // Український медичний альманах – 2000. – Том 3. - № 1. – С. 131-133.

2. Крауроз вульвы. Диагностика и лечение больных // Doctor. - 2001. – 4(8). – С. 72-74.

3. Комплексне лікування хворих на крауроз вульви з використанням препарату СолкоТриховак // Український медичний альманах. – 2001. – Том 4. - № 3. – С. 127-131 (співавт.: А.Г.Ципкун; збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку) .

4. Стан місцевої імунологічної реактивності у жінок у менопаузальному періоді, хворих на крауроз вульви // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. - № 1. – Додаток. – С. 183.

5. Метод лечения крауроза и зуда вульвы // Наука и производство – здравоохранению: Тезисы докладов. – Часть ІІ (г.Киев, 8-10 октября 1990 г.). – Киев: Ассоциация «Интермедтех», 1990. – С. 56-57.

6. Обґрунтування застосування імуностимулятора – суспензії інактивованих лактобацил у лікуванні краурозу вульви // Ліки України. – 2002. - № 9. – С. 22-23.