Анотація до роботи:

Гаріян Т.В. Клініко-патогенетичне обґрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню перинатальних факторів ризику (атопія в родині, виробничі шкідливості, обтяжений акушерський анамнез, прийом ліків вагітною, соматична патологія, хронічна форма цитомегаловірусної інфекції у вагітної) та визначенню маркерів атопії у новонароджених.

Встановлено, що у дітей групи ризику діагностовано достовірно високий вміст Ig E ((299,09 ± 28,01) МО) в пуповинній крові, що свідчить про вихідну пренатальну сенсибілізацію, яка в наступному у 77,77 % дітей протягом першого року життя маніфестувала ознаками атопічних захворювань. Діагностовано високий рівень Ig E в пуповинній крові, який супроводжувався істотною дестабілізацією процесів обміну сполучної тканини (активація синтезу оксипроліну (Se = 73,42 %), румалонових антитіл (Se = 63,24 %), вираженою активністю запалення (церулоплазмін - Se = 61,29 %)) та дефіциту Ig A в крові, що у 69,24 % дітей групи ризику доводилось клінікою атопічного дерматиту. На підставі проведених досліджень створено та використано констеляційну систему з визначенням діагностичних коефіцієнтів та інформаційної вагомості клініко-лабораторних ознак для прогнозування атопічного дерматиту у дітей першого року життя.

В роботі розроблено та апробовано модифіковані схеми вторинної профілактики атопічної патології, що передбачають забезпечення адекватного режиму харчування матері-годувальниці, раціонального грудного вигодовування з обов’язковим раннім прикладанням до грудей, диференційованого введення фізіологічних добавок та прикормів, нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, а також адекватного гігієнічного догляду за шкірою новонародженого. В разі достовірно високих значень Ig E в пуповинній крові немовлят запропоновано призначення курсу ентеросорбції протягом 5-7 днів у вікових дозах з метою усунення ознак метаболічної інтоксикації та виявлених лабораторних змін.

У дітей дошкільного та шкільного віку з тривалим перебігом атопічного дерматиту діагностовано кальцій-фосфорні порушення метаболізму сполучної тканини, що в 48,64 % випадків супроводжувалися остеопенічним синдромом. Патогенетично обґрунтовано доцільність доповнення комплексної терапії атопічного дерматиту місцевим застосуванням циклоферону у дітей з вираженими шкірними проявами та кальцеміну при наявності остеопенічного синдрому.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального завдання - удосконалення заходів вторинної профілактики атопічних захворювань у дітей раннього віку шляхом цілеспрямованого відбору новонароджених у групи ризику, виділення найбільш інформативних методів лабораторної діагностики - маркерів атопії та запалення з метою доповнення профілактики виявлених порушень.

1. На формування атопії у дітей періоду новонародженості та протягом першого року життя суттєвий вплив здійснюють перинатальні (акушерська патологія у матері, зокрема хронічна форма цитомегаловірусної інфекції (Se=80,00 %); дестабілізація процесів обміну сполучної тканини підвищений рівень Ig E у новонародженого та постнатальні (короткочасне вигодовування грудним молоком 45,10 %, раннє введення в харчовий раціон нових страв (38,50 %) та перехід на штучне вигодовування (60,00 %)) чинники.

2. У новонароджених дітей із групи ризику діагностовано достовірно високий вміст Ig E ((299,09 ± 28,01) МО) в пуповинній крові (р < 0,001), що свідчить про вихідну пренатальну сенсибілізацію, яка в наступному у 77,77 % дітей маніфестувала ознаками атопічних захворювань.

3. Діагностований високий рівень Ig E (р < 0,001) в пуповинній крові супроводжувався істотною дестабілізацією процесів обміну сполучної тканини (активація синтезу оксипроліну (Se = 73,42 %), румалонових антитіл (Se = 63,24 %), вираженою активністю запалення (церулоплазмін – Se = 61,29 %) та дефіциту Ig A в крові (р < 0,05), що у 69,24 % дітей І групи доводилось клінікою атопічного дерматиту.

4. Провідними механізмами розвитку атопічного дерматиту у дітей першого року життя є дестабілізація природніх темпів становлення імунної системи та метаболізму сполучної тканини у плода внаслідок комплексу перинатальних факторів, дія яких посилюється за умови відсутності раціонального вигодовування та догляду за малюком в ранньому віці.

5. Встановлено, що перебіг атопічного дерматиту у дітей шкільного віку супроводжувався порушенням кальцій-фосфорного обміну, котрий у 48,64 % випадків остеопенією різного ступеня тяжкості та в цілому обтяжував перебіг основної патології.

6. Призначення курсу лікування із використанням препарату “Кальцемін” для корекції діагностованого вторинного остеопенічного синдрому у дітей з атопічним дерматитом зменшувало глибину виявлених порушень у 83,15 %. Доповнення комплексної терапії у дітей з атопічним дерматитом місцевим застосуванням 5 % лініменту циклоферону значно зменшувало інтенсивність свербіння шкірних покривів, а також сприяло швидкому регресуванню клінічних проявів захворювання.

7. Своєчасне проведення профілактики формування атопії у дітей, котра передбачає цілеспрямований відбір немовлят до групи ризику, забезпечення раціонального грудного вигодовування, адекватного гіпоалергенного догляду; проведення ентеросорбційного курсу корекції метаболічних зрушень забезпечує зменшення частоти та тяжкості проявів атопічного дерматиту.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. З метою формування груп ризику серед новонароджених рекомендується використовувати запропоновану в роботі прогностичну таблицю.

2. У ході проведення вторинної профілактики атопічного дерматиту необхідно забезпечити адекватний режим харчування матері-годувальниці; раціональне грудне вигодовування з обов’язковим раннім прикладанням до грудей; диференційоване введення фізіологічних добавок та прикормів (після 6-ти місячного віку); нормалізацію роботи шлунково-кишкового тракту, а також адекватний гігієнічний догляд за шкірою новонародженого. У разі достовірно високих значень Ig E в пуповинній крові немовлят призначати курс ентеросорбції протягом 5-7 днів у вікових дозах.

3. Комплексну терапію атопічного дерматиту у дітей з доцільно доповнювати місцевим застосуванням 5 % лініменту циклоферону двічі на день – почергово на різні уражені ділянки протягом 5 - 7 днів, а також вживанням “Кальцеміну” школярам та дошкільнятам по 1 таблетці двічі на добу протягом 30 днів з наступною перервою в 1 місяць та двома повторними курсами для корекції діагностованого остеопенічного синдрому.

Публікації автора:

1. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Проблема алергії у дітей першого року життя // Перинатологія та педіатрія. – 2005. – № 3/4 (24). – С. 40-41. (Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу та його підготовку до друку.)

2. Банадыга Н.В., Рыбина Т.В. Атопический дерматит з позиции пре- и постнатальных факторов риска аллергии // Современная педиатрия. – 2005. – №3 (8). – С. 70-72. (Здобувач провела аналіз літературних даних, підбір тематичних хворих, статистичну обробку матеріалу та підготовку роботи до друку.)

3. Рибіна Т.В. Залежність порушень мінералізації кісткової тканини від клінічних варіантів перебігу атопічного дерматиту // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – № 6 (33). – С. 63 – 65.

4. Банадига Н.В., Рогальський І.О., Рибіна Т.В. Особливості формування та перебігу атопічних захворювань у дітей в сучасних екологічних умовах // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2. – С. 192 – 193. (Здобувач провела підбір хворих з атопічним дерматитом, провела статистичну обробку отриманих даних та сформулювала висновки фрагменту роботи.)

5. Деклараційний патент на корисну модель 17242 Україна, МПК (2006) А 61 К 38/21. Спосіб лікування хворих на атопічний дерматит дітей / Рибіна Т.В., Банадига Н.В. – № U 200603286; Заявл. 27.03.2006; Опубл. 15.09.2006. – Бюл. № 9. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, підготовку до друку.)

6. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Атопічний дерматит з позиції патології раннього дитинства // Матеріали конгресу педіатрів України “ Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі”. – Київ, 2003. – С.147-148. (Здобувач провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, підготував статтю до друку.)

7. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Динаміка розвитку дітей першого року життя із перинатальними факторами ризику алергії // Матеріали ХLVІІ підсумкової наук.-практ. конф., присвяченої 150-річчю з дня народження академіка І.Я. Горбачевського “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 90 – 91. (Здобувач самостійно провела підбір тематичних хворих, їх клініко-лабораторне обстеження, а також аналіз та статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

8. Банадига Н.В., Рибіна Т.В., Рогальський І.О. Формування груп ризику по атопії серед новонароджених // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку людини”. – Полтава, 2004. – С.4. (Здобувач провела підбір хворих з атопічним дерматитом, статистичну обробку отриманих даних та сформулювала висновки фрагменту роботи).

9. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Вивчення стану мікросередовища дітей з атопічним дерматитом // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С.12-15. (Здобувач провела анкетування батьків, клініко-лабораторне обстеження дітей з атопіним дерматитом та провела статистичну обробку отриманих даних, підготувала матеріал до друку.)

10. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Поширеність остеопатій у дітей на тлі атопічного дерматиту // Український медичний альманах. – 2005. – Т.8, №2 (додаток). – С. 181. (Здобувач проаналізувала вітчизняну та зарубіжну літературу, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, а також підготувала матеріал до друку.)

11. Банадига Н.В., Рибіна Т.В., Дутчак О.М., Клименко Т.Г. Принципи відновного лікування дітей з атопічним дерматитом // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків”. – Одеса, 2005. – С. 125. (Здобувач проаналізувала вітчизняну та зарубіжну літературу, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, а також підготувала матеріали до друку.)

12. Банадига Н.В., Рибіна Т.В., Фтьомова О.Я., Чорна У.Я. Клініко-імунологічні аспекти атопічного дерматиту в дитячому віці // Мат. ХLVIII підсумкової наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 125-126. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, сформулювала висновки.)

13. Рибіна Т.В. Вторинна профілактика алергічних захворювань у дітей як запорука здоров’я // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. “Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї”. – Чернівці, 2005. - С.14.

14. Рибіна Т.В. Залежність метаболічних процесів у сполучній тканині від тяжкості перебігу атопічного дерматиту // Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль, 2005. – С. 93.

15. Рибіна Т.В. Критерії формування груп ризику з розвитку атопічних захворювань шкіри у новонароджених при скринінговому обстеженні // Матеріали ХLІХ підсумкової наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2006. – С. 48 – 50.

16. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Місцеве застосування лініменту циклоферону у дітей при атопічному дерматиті // Матеріали VІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Питання імунології в педіатрії – сучасні підходи до імунопрофілактики та імунотерапії у дітей”. – Київ, 2006. – С. 9. (Здобувач провела підбір, клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих результатів, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).