Анотація до роботи:

Юрчик О. М. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування імуномодуляторів та ензимотерапії у вагітних з хламідійною інфекцією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця, Київ, 2008.

Дисертація присвячена удосконаленню методів комплексного лікування внутрішньоутробного інфікування плода хламідійною інфекцією. Проведений ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода дав можливість ефективніше прогнозувати акушерські та перинатальні захворювання, на ранньому етапі – загрозу переривання вагітності, що дозволило провести профілактику цього ускладнення та попередити передчасні пологи. На основі комплексного клініко-лабораторного дослідження уточнено і доповнено існуючі уявлення про особливості перебігу хламідійної інфекції у вагітних жінок, вплив її на організм матері і плода. Клінічно доведено, що перебіг хламідіозу у вагітних характеризується безсимптомним та латентним перебігом, невиразною клінічною симптоматикою, формуванням мікст-інфекцій у 80% вагітних. При дослідженні показників загального імунітету у вагітних з мікст-інфекціями спостерігаються більш суттєві зрушення з боку імунної системи, особливо це стосується гуморального імунітету, що дозволяє визначити високий ризик розвитку ускладнень як для організму матері, так і для плода. На основі отриманих результатів нами розроблено та клініко-патогенетично обгрунтовано високу ефективність комплексного лікування внутрішньоутробного інфікування плода із застосуванням антибактеріального препарату «Вільпрафен», системної ензимотерапії «Вобензим», гомеопатичного препарату «Ехінацея композитум», які ефективно усувають клінічні і мікробіологічні прояви запального процесу, покращують перебіг вагітності за рахунок зменшення загрози переривання в І та ІІ триместрах вагітності та передчасних пологів порівняно з базисною терапією. Таким чином встановлено, що розроблений лікувальний комплекс більш ефективно, ніж традиційне лікування нормалізує порушені показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту з модуляцією клітинного та гуморального імунітету та ендогенної інтоксикації.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає в тому, що на основі ретроспективного аналізу історій пологів проаналізовано найдоступніші показники стану перебігу вагітності та пологів, формування перинатальної патології, розвитку внутрішньоутробного інфікування плода у вагітних з хламідійною інфекцією. Це дало можливість запропонувати новий метод лікування внутрішньоутробного інфікування плода з використанням імуномодуляторів, системної ензимотерапії та антибактеріального препарату «Вільпрафен», який дозволяє зменшити кількість ускладнень вагітності, стану плода, пологів та післяпологового періоду на тлі урогенітального хламідіозу.

Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. На основі проведеного ретроспективного аналізу ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода хламідійної етіології, встановлено взаємозв’язок між частотою виявлення хламідіозу та ускладненим перебігом і наслідками вагітності, які відображались загрозою її переривання в І – ІІ триместрах, передчасним розривом плодових оболонок в 37,2%, розвитком передчасних пологів в 26,8%.

2. Проведені обстеження дозволили виділити певні фактори ризику, характерні для жінок з хламідійною інфекцією: вік 20-25 років, застосування небар’єрних методів контрацепції та наявність більше одного статевого партнера, хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів та сечовивідної системи в анамнезі, безпліддя або викидні. Наявність таких ознак у жінки є підставою для обстеження її з метою виявлення хламідійної інфекції.

3. Перебіг хламідіозу у вагітних характеризується безсимптомним та латентним перебігом, невиразною клінічною симптоматикою, формування мікст-інфекцій у 80% вагітних.

4. У вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням змішаної етіології достовірно виражені порушення активації перекисного окислення ліпідів з депресією основних факторів антиоксидантного захисту: відновленого глутатіону, церулоплазміну та СОД порівняно з вагітними жінками, у яких діагностовано лише моноінфікування хламідіями.

5. Під час дослідження показників загального імунітету у вагітних з мікст-інфекціями спостерігаються більш суттєві зрушення з боку імунної системи, особливо це стосується гуморального імунітету, що дозволяє визначити високий ризик розвитку ускладнень як для організму матері, так і для плода.

6. Комплексне лікування внутрішньоутробного інфікування хламідійної етіології із застосуванням антибактеріального препарату «Вільпрафен», системної ензимотерапії «Вобензим», гомеопатичного препарату «Ехінацея композитум» ефективно усуває клінічні і мікробіологічні прояви запального процесу, покращує перебіг вагітності за рахунок зменшення загрози її переривання в І та ІІ триместрах і передчасних пологів порівняно з базисною терапією.

7. Розроблений лікувальний комплекс більш ефективно, ніж традиційне лікування нормалізує порушені показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту з модуляцією клітинного та гуморального імунітету та ендогенної інтоксикації.

Публікації автора:

1. Юрчик О. М., Гуменна І.Є. Ретроспективний аналіз перебігу пологів оперативних та через природні родові шляхи, у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом // Шпитальна хірургія.—2005. – №6. – С. 145-148.(Провів аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку)

2. Хміль С. В., Юрчик О.М. Клініко-анамнестичні особливості хламідіозу у вагітних жінок та ефективність комплексної терапії // Український журнал дерматології та венерології. – 2006. – №. 1.– С. – 88-92. (Провів аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку)

3.Хміль С. В., Юрчик О.М. Роль порушень системи перекисного окислення ліпідів у патогенезі внутрішньоутробного інфікування плода при хламідійній інфекції//Вісник наукових досліджень. -2005. -№2. – С. 80-82. (Провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

4. Хміль С. В., Юрчик О.М. Особливості реакції імунної системи у вагітних жінок з хламідійною інфекцією //Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. - №3. – С. 163-166. (Провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

5. Хміль С. В. Юрчик О. М. Клініко-анамнестичні особливості хламідіозу у вагітних жінок та ефективність комплексної терапії//Вісник наукових досліджень. – 2005. - №4.- с. 91-93 (Провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

6. Хміль С. В.,Юрчик О. М. Клініко-анамнестичні особливості хламідіозу та ефективність комплексної терапії вагітних// Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб. – (матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України). м. Тернопіль – 2005. - с. 222-223. (Провів аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку)

7. Кhmil S. Yurchick O. // The events of the year in gynecology and obstetricfs. 1-st Euro-Asian Congress/ - Санкт- Петербург, 2004. - (Провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку).

8. Юрчик Олег, Лавренюк Катерина, Беденюк Неля, Іщук Ірина. Невиношуваність плода при внутрішньоутробному інфікуванні хламідійною інфекцією.//Матеріали 8 Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. . – Тернопіль, 2004 – с.271. (Провів клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготував роботу до друку).