Анотація до роботи:

Позур Н.З. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препаратів літію та мікрохвильової резонансної терапії у хворих на хронічний гастродуоденіт. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2003.

У дисертаційній роботі представлені результати дослідженнь ендоскопічно-морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони, моторної та кислототворної функції шлунка, вегетативного і психоемоційного статусів, медіаторного забезпечення функціонування регуляторних систем, вмісту літію в сироватці крові у хворих на хронічний гастродуоденіт. Встановлено, що процес вегетативної регуляції у хворих на хронічний гастродуоденіт здійснюється в режимі дисбалансу вегетативної нервової системи, а аналіз взаємозв’язку між особистісними характеристиками хворих на хронічний гастродуоденіт і характером перебігу захворювання дозволяє стверджувати, що психосоматична дезадаптація може бути компонентом патогенезу цієї патології. Виразність порушень нейрогуморального обміну є віддзеркаленням напруження адаптативно-пристосувальних реакцій, патогенетичним обгрунтуванням механізму реалізації впливу вегетативної і психоемоційної сфер. Низький вміст сироваткового літію може слугувати маркером розвитку дезадаптивних розладів і прогностичним критерієм більш важкого перебігу цього захворювання. Розроблені критерії ефективності застосування і покази до призначення літію карбонату і сеансів мікрохвильової резонансної терапії у хворих на хронічний первинний гастродуоденіт.

1. У дисертаційному дослідженні вивчено особливості хронічного гастродуоденіту у зв’язку із клінічними проявами, психоемоційним статусом та станом вегетативної регуляції; виділено два симптомокомплекси перебігу хронічного гастродуоденіту: синдром психоемоційних порушень і синдром вегетативної дистонії; на цій підставі апробовано комплекси лікування хронічного гастродуоденіту із включенням препаратів літію та мікрохвильової резонансної терапії.

2. Первинний гастродуоденіт (ПГД) та гастродуоденіт, пов’язаний із виразковою хворобою (ВГД), на відміну від гастродуоденіту на фоні інших захворювань шлунково-кишкового тракту (МГД), характеризуються низкою своєрідних анамнестичних, клініко-морфологічних та функціональних особливостей: зв’язком із гострими чи хронічними стресовими ситуаціями, переважними проявами у вигляді ерозивних форм, функціональними порушеннями за гіперацидним і гіперкінетичним типами.

3. У 94,69% хворих на первинний гастродуоденіт і у 97,5% хворих на гастродуоденіт, пов’язаний із виразковою хворобою, відмічається порушення вегетативного тонусу, реактивності та забезпечення діяльності, які слід кваліфікувати як клінічно виражений синдром вегетативної дистонії.

4. У 70,00% хворих на ПГД і ВГД має місце синдром психоемоційних порушень, який проявляється нейротизмом, високим рівнем ситуативної і особистісної тривожності, а також тривожним, іпохондричним і неврастенічним типами відношення до хвороби.

5. Перебіг ПГД та ВГД, на відміну від МГД, характеризується суттєвими відхиленнями медіаторного забезпечення вегетативної регуляції: збільшенням концентрації в сироватці крові ацетилхоліну, зниженням вмісту норадреналіну та серотоніну за відсутністю змін вмісту в крові адреналіну.

6. Запальні зміни слизової оболонки, гіперацидний та гіпермоторний синдроми у хворих на первинний гастродуоденіт та гастродуоденіт, пов’язаний із виразковою хворобою, супроводжуються та співвідносяться зі зниженням концентрації в крові позаклітинного мікроелементу літію.

7. Включення до лікувального комплексу при первинному гастродуоденіті карбонату літію та мікрохвильової резонансної терапії підвищувало ефективність лікування: скорочення термінів заживлення ерозій, нормалізація секреторної та моторно-евакуаторної функції, нівелювання психоемоційних порушень та порушень вегетативної рівноваги.

Публікації автора:

1. Позур Н.З. Вплив вегетативної регуляції, особистосних характеристик та психоемоційного стану на клінічну та ендоскопічну ремісію при хронічних ерозивних гастродуоденітах //Галицький Лікарський Вісник.-1998.- Т.5, число 4.- С. 75-78.

2. Глушко Л.В., Позур Н.З. Ефективність застосування солей літію в комплексному лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт // Медичні перспективи. – 1998. – Т.ІІІ, №4. – С.27-28.

Здобувач особисто підібрала контингент хворих, провела обстеження, статистичну обробку отриманих результатів, зробила висновки. Співавтор професор Л.В.Глушко здійснював коректування результатiв роботи, допомагав сформулювати висновки.

3. Позур Н.З. Ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії у хворих на хронічний ерозивний гастродуоденіт // Український медичний альманах.- 1999.- Т. 2, № 2.- С. 116-118.

4. Позур Н.З., Глушко Л.В. Клінічне значення психовегетативних співвідношень у хворих на хронічний гастродуоденіт // Буковинський медичний вісник.- 1999.- Т. 3, № 3.- С. 110-115.

Здобувачем проведено збір матеріалу, вмконано статистичну обробку результатів, узагальнення, зроблено висновки і написано статтю. Співавтор професор Л.В.Глушко здійснював загальне керівництво темою і напрямком вивчення дисрегуляторних розладів у хворих на хронічний гастродуоденіт.

5. Глушко Л.В., Позур Н.З., Головач І.Ю. Нові підходи в лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт //Праці Республ. наук.-практ. конф. “Фундаментальні і клінічні аспекти сучасної реабілітації”. – Полтава, 1995. – С.143.

Здобувачем самостiйно обрана тема тез, проведенi дослiдження, статистична обробка результатiв, висновки та узагальнення. Співавтор професор Л.В. Глушко сформулював ідею. Співавтор професор І.Ю.Головач допомагала на етапі проведення досліджень стану вегетативної нервової системи.

6. Глушко Л.В., Позур Н.З. Ефективність препаратів літію в лікуванні хронічних гастродуоденітів //Матеріали I Національного з’їзду фармакологів України. – Київ, 1995. – С.38.

Здобувач самостiйно провела дослiдження, аналiз iсторiй хвороб, статистичну обробку результатiв, зробила висновки. Співавтор професор Л.В.Глушко допомагав на етапi вибору методики і узагальненнi результатiв дослiдження.

7. Позур Н.З., Глушко Л.В. Особливості стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічні гастродуоденіти //Матеріали I конгресу гастроентерологів. – Дніпропетровськ, 1995. – С.59-60.

Здобувач самостiйно зiбрала клiнiчний матерiал, провела обробку результатiв, сформулювала узагальнення та висновки. Участь співавтора професора Л.В. Глушка полягала у формулюванні висновків.

8. Головач І.Ю., Позур Н.З. Обгрунтування значущості функціонального стану вегетативної нервової системи при гастродуоденальній патології //Матеріали І Міжнародного конгресу з інтегративної антропології. – Тернопіль, 1995. – С.114-115.

Здобувач провела дослідження стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічний гастродуоденіт, узагальнила результати досліджень. Співавтор професор Головач І.Ю. представила результати обстеження хворих на виразкову хворобу.

9. Позур Н.З. Біоритмогенні аспекти перебігу хронічного гастродуоденіту // Тези доповідей Міжнародного конгресу молодих вчених України “Актуальні питання медицини”. – Івано-Франківськ, 1995. – С. 98.

10. Позур Н.З., Глушко Л.В., Головач І.Ю. Сучасні підходи до медичної реабілітації хворих на хронічні гастродуоденіти //Матеріали симпозіуму “Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих”. – Чернівці, 1996. – C. 259-261.

Здобувач самостiйно зiбрала матерiал, провела статистичну обробку даних, сформулювала узагальнення та висновки. Спiвавтори професор Л.В. Глушко і професор І.Ю. Головач приймали участь в узагальненнi результатiв дослiдження, формулюванні висновків.

11. Позур Н.З. Нові шляхи психокорекції при ураженні гастродуоденальної зони //Матеріали конф. “Досягнення та невирішені питання гастроентерології”. – Харків, 1998. – С.149.

12. Позур Н.З., Глушко Л.В., Гресько І.В. Можливість використання штучного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону в терапії хронічних гастродуоденітів //Матеріали конф. “Досягнення та невирішені питання гастроентерології”. – Харків, 1998. – С.150.

Здобувая провела обстеження хворих, проаналізувала отримані результати. Співавтор доцент Гресько І.В. допомагав на етапі обрання біологічно активних точок для проведення сеансів МРТ. Співавтор професор Глушко Л.В. здійснював загальне керівництво темою, допомагав у формулюванні висновків.

13. Позур Н.З., Глушко Л.В., Венгрович О.З. Особливості психоемоційного статусу у хворих на хронічний гастродуоденіт похилого віку //Матеріали конф. “Прискорене старіння та шляхи його профілактики”. – Київ, 2001. – С.236.

Здобувач провела збір матеріалу, статистичну обробку результатів, узагальнення, висновки і написання тез. Співавтор професор Глушко Л.В. здійснював загальне керівництво темою і напрямком вивчення психоемоційного статусу. Роль співавтора доцента Венгрович О.З. полягала в організації проведення психологічних інтерв’ю у осіб похилого віку.

14. Позур Н.З., Глушко Л.В., Венгрович О.З. Застосування препаратів літію у хворих на хронічний гастродуоденіт //Матеріали конф. “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці”. – Вісник Вінницького державного медичного університету. – Вінниця, 2002. - Т.6, №1. – С.201-202.

Здобувачу належить визначення мети роботи, аналiз iсторiй хвороб пацiєнтiв, статистична обробка результатiв та узагальнення отриманих даних. Спiвавтори професор Глушко Л.В. і доцент Венгрович О.З. приймали участь в узагальненнi результатiв дослiдження, формулюванні висновків.

15. Позур Н.З., Глушко Л.В. Застосування нормотиміків у хворих на хронічний гастродуоденіт //Матеріали IV конф. “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов” . – Харків, 2002. – С.106.

Тези написані за матеріалами досліджень здобувача. Участь співавтора професора Л.В.Глушка полягала в узагальненні результатів дослідження.