Анотація до роботи:

Грона Наталія Василівна. Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичних і терапевтич-них аспектів особливостей перебігу есенціальної гіпертензії з гіпертензивною нефропатією, що проявляються порушеннями ниркової гемодинаміки і добо-вого ритму артеріального тиску у хворих з ендотеліальною дисфункцією і зни-женим ендотеліальним синтезом оксиду азоту. Призначення еналаприлу хво-рим на есенціальну гіпертензію зі зниженим ендотеліальним синтезом оксиду азоту знижує судинний опір в нирках, покращує ниркову гемодинаміку, добо-вий ритм артеріального тиску і знижує рівень мікроальбумінурії. Але у хворих з низьким рівнем ниркового кровотоку і високою еферентною нирковою резис-тентністю нефропротекторна ефективність еналаприлу виявляється недостат-ньою для зменшення проявів нефропатії. Корекція зниженого ниркового ендо-теліального синтезу оксиду азоту водночас з пригніченням активності ренін-ангіотензинової і симпатичної нервової систем за допомогою комбінованої терапії еналаприлом і небівололом завдяки зниженню еферентного опору покращує ниркову гемодинаміку і усуває мікроальбумінурію.

В дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі – підвищення ефективності лікування хворих на есенціальну гіпертензію з досягненням нефропротекторного ефекту антигіпертензивної терапії; доведено, що у хворих на есенціальну гіпертензію корекція порушеного системного та ниркового синтезу оксиду азоту на тлі комбінованої блокади ренін-ангіотензинової та симпато-адреналової системи оптимізує добовий ритм артеріального тиску та призводить до покращення ниркової гемодинаміки і зниження рівня екскреції альбуміну, що попереджує прогресування гіпертензивної нефропатії.

1. Хворим на есенціальну гіпертензію властиві порушення ниркової гемодинаміки, що проявляються зниженням ниркового кровотоку внаслідок підвищеного загального ниркового судинного опору. На відміну від здорових осіб з нормальним артеріальним тиском, у яких загальний нирковий судинний опір представлений опором аферентних і еферентних артеріол в рівній мірі, у хворих на есенціальну гіпертензію підвищений нирковий судинний опір на 2/3 зумовлений підвищенням опору аферентних судин.

2. Ступінь зниження ниркового кровотоку у хворих на есенціальну гіпертензію істотно розрізнюється, що не залежить від стану центральної гемодинаміки, а визначається внутрішньонирковими чинниками. Зниження ниркового кровотоку більше, ніж на 30 % зумовлене підвищеним тонусом еферентних артеріол, внесок яких в загальний нирковий опір зростає до 50 %. Такі глибокі порушення ниркової гемодинаміки спостерігаються у хворих з недостатнім (менше 10 %) нічним зниженням артеріального тиску, тобто з його добовим ритмом типу Night-peaker і Non-dipper і супроводжуються більш частим виявленням і більш високим рівнем мікроальбумінурії.

3. У хворих на есенціальну гіпертензію відмічається системна дисфунк-ція ендотелію зі зниженням інтенсивності синтезу оксиду азоту, про що свід-чить зменшення ступеню ендотелійзалежної релаксації плечової артерії з реак-тивною гіперемією, концентрації метаболітів оксиду азоту нітритів в крові та їх ниркової екскреції. Глибокі порушення ниркової гемодинаміки при есенціаль-ній гіпертензії з надлишковим підвищенням еферентної резистентності зумов-лені значним зниженням локального ниркового синтезу оксиду азоту і дисфунк-цією ниркового ендотелію, що проявляється зростанням мікроальбумінурії.

4. Лікування еналаприлом призводить до адекватного зниження артеріального тиску, позитивної динаміки його добового профілю переважно у хворих з добовим ритмом Non-dipper і Night-peaker зі збільшенням рівня нічного зниження артеріального тиску, зменшення діастолічної дисфункції лівого шлуночка і покращення стану центральної і ниркової гемодинаміки. Підвищення ниркового кровотоку відбувається завдяки зниженню не тільки аферентної, але і еферентної резистентності нирок. У хворих зі значним зниженням ниркового кровотоку менше 600 мл/хвх1,73 м² і перевагою еферентної резистентності, незважаючи на виражений в рівній мірі антигіпертензивний ефект, нефропротекторна ефективність еналаприлу недостатня, про що свідчить відсутність зниження рівня мікроальбумінурії.

5. На тлі терапії еналаприлом підвищується інтенсивність системного і ниркового синтезу оксиду азоту. У хворих на есенціальну гіпертензію з нирковим кровотоком менше 600 мл/хвх1,73 м² потрібної стимуляції ниркового синтезу оксиду азоту не досягається, внаслідок чого еферентна судинна резистентність не знижується, нирковий кровотік не зростає і рівень мікроальбумінурії не зменшується.

6. У хворих на есенціальну гіпертензію комбінована терапія еналаприлом і метопрололом, незважаючи на додаткове пригнічення активності симпато-адреналової системи та задовільний антигіпертензивний ефект, не здатна адекватно протидіяти системній та внутрішньонирковій вазоконстрикції, особливо в умовах зниженого внутрішньониркового синтезу оксиду азоту.

7. Корекція зниженого внутрішньониркового синтезу оксиду азоту у хворих на есенціальну гіпертензію на тлі блокади ренін-ангіотензинової і симпато-адреналової системи за допомогою комбінованої антигіпертензивної терапії еналаприлом і небівололом сприяє адекватному контролю добового ритму артеріального тиску, поліпшенню ниркової гемодинаміки завдяки зниженню еферентної ниркової резистентності і зменшує альбумінурію.

Публікації автора:

1. Коломиец В.В., Грона Н.В. Оценка нефропротекторного эффекта антигипертензивной терапии //Український кардіологічний журнал. – 2006. – №4. – С.81-85. (Автор обстежувала хворих, вивчала добовий ритм артеріального тиску, екскрецію нітритів й альбумінів, функцію ендотелію, показники ниркової та центральної гемодинаміки на тлі лікування еналаприлом в комбінації з метопрололом або з небівололом, готувала статтю до друку).

2. Грона Н.В. Порушення ниркового кровотоку та добовий ритм артеріального тиску у хворих на есенціальну гіпертензію //Галицький лікарський вісник. – 2005. – №4. – С.31-33.

3. Грона Н.В. Почечный синтез вазорелаксирующих субстанций в регуляции артериального давления у больных артериальной гипертензией //Збірник наукових праць: Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Київ-Луганськ-Харків, 2005. – Вип. 1 (64). – С.317-322.

4. Грона Н.В. Состояние центральной и почечной гемодинамики у больных эссенциальной гипертензией //Збірник наукових праць: Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Київ-Луганськ-Харків, 2006. – Вип. 4-5 (73-74). – С.307-315.

5. Коломієць В.В., Грона Н.В. Вплив еналаприлу і небівололу на нирковий кровотік і синтез оксиду азоту у хворих на артеріальну гіпертензію //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Вип. 13, Книга 1, Київ, 2004 – С.288-293. (Автор обстежувала хворих, аналізувала ниркову гемодинаміку на тлі терапії, готувала статтю до друку).

6. Коломиец В.В., Грона Н.В. Влияние метопролола и небиволола на почечную гемодинамику у больных артериальной гипертензией //Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т8, №3-4. – С.39-42. (Автор аналізувала показники моніторування артеріального тиску та ниркової гемодинаміки на тлі терапії, проводила статистичну обробку результатів та готувала матеріали до друку).

7. Коломиец В.В., Бобрышев К.А., Грона Н.В. Нефропротекторный эффект антигипертензивной терапии у больных сольчувствительной формой эссенциальной гипертензии //Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т.9, №2. – С.174-182. (Автор обстежувала хворих, вивчала екскрецію нітритів, ендотеліальну функцію, нирковий кровотік на тлі лікування бета-адреноблока-торами, готувала статтю до друку).

8. Деклараційний патент України №22309А, А61К31/00. Спосіб корек-ції нефропатії у хворих на есенціальну гіпертензію /Коломієць В.В., Грона Н.В. Заявка № u 2006 10594; Заявл. 06.10.2006; Опубл. 25.04.2007 //Промислова власність. – 2007. – Бюл. №5.

9. Коломиец В.В., Грона Н.В., Макарчук О.В., Донскова Т.В. Почечная гемодинамика, эндотелиальная дисфункция и суточный ритм артериального давления у больных эссенциальной гипертензией //Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: Матеріа-ли регіональної науково-практичної конференції. Івано-Франківськ, 2004. – С.54-55. (Автор обстежувала хворих, проводила статистичний аналіз результа-тів та підготувала їх до друку).

10. Коломиец В.В., Грона Н.В., Макарчук О.В. Роль эндотелиальных вазорелаксирующих субстанций в нефропротекторном эффекте антигипертен-зивной терапии //Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні: Матеріали Української науково-практичної конференції. Київ, 2004. – С.73. (Автор провела обстеження хворих, аналіз результатів, готувала їх до друку).

11. Коломиец В.В., Грона Н.В. Сравнительная характеристика влияния метопролола и небиволола на почечную гемодинамику у больных эссенциаль-ной гипертензией //Діагностика та лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії: Матеріали науково-практичної конференції з міжна-родною участю. Харків, 2004. – С.45-46. (Автор визначала ниркову гемоди-наміку до та після прийому бета-блокаторів, готувала матеріали до друку).

12. Грона Н. Нефропротекторный эффект эналаприла при артериальной гипертензии //IX Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу 21-22 квітня 2005. Тернопіль. – 2005. – С.22.

13. Коломиец В.В., Грона Н.В. Системная и почечная вазопротекция у больных артериальной гипертензией //Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2005. – №9 (2). – С.353-354. (Автор оцінила вплив еналаприлу на альбумінурію, функцію ендотелію, готувала статтю до друку).

14. Грона Н.В. Ранние маркеры гипертензивной нефропатии //Достижения отечественной кардиологии: Тезисы научной конференции РКНПК МЗ РФ и Всероссийской конференции молодых ученых-кардиологов, Москва. – 2005. – С.47.

15. Коломиец В.В., Бобрышев К.А., Грона Н.В. Значение коррекции почечного синтеза оксида азота в нефропротекции при антигипертензивной терапии у больных сольчувствительной формой эссенциальной гипертензии //Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: Матеріали української науково-практичної конференції. Київ, 2006. – С.89. (Автор провела клінічне обстеження хворих до та після терапії, статистичний аналіз матеріалу та його підготовку до друку).

16. Грона Н.В. Коррекция гемодинамических нарушений у больных эссенциальной гипертензией путем стимуляции выработки оксида азота //Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілак-тика та лікування: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. Івано-Франківськ, 2006. – С.25-26.

17. Коломиец В.В., Грона Н.В. Значение коррекции нарушенного синтеза оксида азота в нефропротекторном эффекте антигипертензивной терапии у пациентов с гипертонической болезнью //Розвиток наукових досліджень ’2006: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. Полтава, 2006. – Т.5. – С.27-29. (Автор самостійно обстежувала хворих, оцінювала отримані результати, готувала матеріали до друку).