Мосійчук Лідія Миколаївна. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, поєднаної з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою з урахуванням індивідуальних протекторних факторів організму : Дис... д-ра наук: 14.01.36 - 2006.
Анотація до роботи:
Мосійчук Л.М. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, поєднаної з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою з урахуванням індивідуальних протекторних факторів організму. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України. – Івано-Франківськ, 2006.
Дисертація присвячена розробці нової концепції, згідно якої при поєднаній патології органів травної системи детермінуючим є рівень індивідуальних захисних реакцій організму, які протистоять агресії зовнішньосередовищних і ендогенних факторів.
Проведено комплексне дослідження 401 хворого на пептичну виразку дванадцятипалої кишки та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
Доведено, що реалізація кислотозалежних захворювань здійснюється шляхом впливу пошкоджуючих факторів на функціонування органів травлення, що відображається на морфогенезі патологічних змін слизової оболонки. На підґрунті співставлення агресивних та захисних факторів слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони сформульовані 4 типи її протекторних реакцій (компенсаторний, гіперреактивний, гіпореактивний, декомпенсаторний) та доведена їх обумовленість порушенням функціонування нейрогуморальної та імунної систем регуляції. Врахування виявлених типів протекторних реакцій дозволило розробити диференційовані підходи до лікування хворих та підтвердити їх високу ефективність.
Дисертаційна робота є вирішенням актуальної проблеми щодо визначення закономірностей формування захисних реакцій органів травлення та впливу їх порушень на розвиток ПВ ДПК, ГЕРХ та при їх поєднанні, що дозволило обґрунтувати принципи лікування цих хворих.
Провідними агресивними факторами КЗЗ є токсигенні штами Нр, з переважанням CagA у 60,4% хворих, шлункова гіперацидність – у 60,8% пацієнтів (р<0,05), гіперпепсингідрія – у 56,3% (р<0,05). Особливими проявами пошкоджуючої дії у хворих II та ІІІ груп володіють жовчні кислоти в шлунковому вмісті (18,1% та 33,1%, відповідно) та дисмоторні порушення кардіального (70,8% та 75,0%, відповідно) та пілоричного (32,5% та 16,7%, відповідно) сфінктерів. У хворих ІІІ групи атрофічні зміни у ДПК підтримуються відсутністю третьої фази ПМД, гіпермоторною дискінезією ДПК (r=0,69; р<0,05) та тахідисритмією (r=0,77; р<0,05).
У результаті співставлення агресивних та захисних факторів СО ЕГДЗ сформульовані 4 типи її захисних реакцій: компенсаторний, гіперреактивний, гіпореактивний, декомпенсаторний. У I та ІІІ групах переважали декомпенсаторний (37,5% та 55,5%, відповідно) і гіпореактивний (33,0% та 24,5%, відповідно) типи, у II – гіпореактивний (31,9%) та гіперреактивний (29,2%) типи реакцій.
Для компенсаторного типу захисних реакцій у відповідь на гіперактивність агресивних чинників характерно підвищення в шлунковому вмісті рівня ГП в 2,3 рази (р<0,05), СК у 2,2 рази, особливо у хворих II групи (р<0,001), фукози в 1,4 рази (р<0,001), РНК – у 1,5 рази (р<0,05), ДНК – у 1,3 рази (р<0,05), а також підвищення синтезу колагену в 1,7 разів (р<0,001) при активації його деградації, особливо в I групі – у 3 рази (р<0,001). Гістологічно цей тип реакції проявляється відсутністю змін у СО ЕГДЗ (4,9%), запальною реакцією переважно 1-го та 2-го ступенів вираженості (95,1%), лімфоїдною гіперплазією (60,5%), активацією проліферативних процесів без порушення диференціювання епітеліоцитів (100,0 %).
Компенсаторний тип реакції формувався при відсутності порушень рівноваги між симпатоадреналовою та холінергічною системами, активації гастротропних трофічних ефектів гастринової ланки та медіаторної ланки САС.
Гіперреактивний тип характеризується підвищенням активності захисних реакцій при зниженій агресивності пошкоджуючих факторів. При цьому в шлунковому вмісті всіх хворих, більш значно у хворих II групи, рівень глікопротеїнів підвищується в 1,9 рази (р<0,05), сіалових кислот – у 1,5 (р<0,05), фукози – у 1,3 (р<0,05), РНК – у 1,6 (р<0,05), ДНК – у 1,3 разів (р<0,05). Гістологічно зміни у СО проявлялися мінімальними змінами запального характеру (85,2%).
Гіперреактивний тип визначається гіперфункцією гормональної ланки САС у хворих, більш значно III групи (р<0,05), гіперактивністю гістамінергічної ланки, переважно в I (р<0,05) та III групах (р<0,001), та серотонінергічної в усіх групах (р<0,001).
Гіпореактивний тип характеризується зниженням активності захисних реакцій не тільки при підвищенні агресивності пошкоджуючих факторів, а й при нормальному їх рівні, і навіть зниженому. При цьому в шлунковому вмісті всіх пацієнтів, більш значно у хворих III групи, рівень глікопротеїнів знижувався в 2,2 рази (р<0,05), фукози – у 1,4 рази (р<0,05), ДНК – у 1,3 рази (р<0,05), що супроводжувалося зниженням рівня проліферативної активності епітелію дистальної частини С при езофагіті 2-го ступеня вираженості. Порушення метаболізму колагену в усіх хворих проявлялося активацією його деструкції при збереженні синтезу. Гістологічними проявами цього типу були помірні атрофічні зміни СО ДПК та шлунка в усіх хворих.
Встановлені порушення при гіпореактивному типі реакцій визначаються гіпофункцією медіаторної ланки САС (р<0,05), незалежно від варіанту патології, гіперактивністю холінергічної системи регуляції у пацієнтов II (р<0,05) та III (р<0,05) груп та пригніченням її у хворих I групи (р<0,05), гіперактивністю гістамінергічної ланки регуляції у I (р<0,05) і II (р<0,05) групах та серотонінергічної, більш значно у II групі (р<0,001). У хворих II групи знижена активність гастринової ланки регуляції (р<0,001).
Декомпенсаторний тип проявляється зниженням захисної функції СО при посиленні агресії ушкоджуючих факторів: суттєвим зниженням синтезу глікопротеїнів, більш значно в III групі – у 7,2 рази (р<0,001), сіалових кислот – у 3 рази, особливо у хворих I групи (р<0,001), фукози у 1,7 рази (р<0,001), ДНК – у 1,7 рази (р<0,05), а також підвищенням інтенсивності деградації колагену, особливо в I – в 2,7 рази (р<0,001) та III (р<0,001) групах при зменшенні його синтезу, переважно в III групі – у 1,8 рази (р<0,001). Гістологічні зміни СО при цьому типі найбільш виражені і проявляються запальною реакцією 2-го та 3-го ступенів (41,7% та 58,3%, відповідно), високою активністю запального процесу (97,1%) та атрофічними змінами в ДПК (94,2%) та шлунку (64,0%), із перебудовою її за пілоричним (33,8%), та кишечним типами в тілі та АВ Ш та шлунковим типом у СО С (14,6%).
Декомпенсаторний тип реакцій розвивається при зниженні регулюючого впливу на процеси колагеноутворення з боку глікопротеїнів (r= -0,84; p<0,05), та синтезу ДНК(r=0,62; p<0,05) і РНК (r=0,57; p<0,05), що супроводжується не тільки зниженням проліферативної активності епітелію СО стравоходу, а й порушенням його диференціювання за шлунковим та кишковим типами.
Декомпенсаторний тип реакцій у всіх хворих формується при гіперактивації симпато-адреналової (р<0,05), холінергічної (р<0,05) систем регуляції, гістамінергічної (р<0,001) та серотонінергічної (р<0,001) її ланок при вираженій гіпоплазії гастринпродукуючого апарату шлунка (р<0,001).
На підставі проведених досліджень обгрунтовані диференційовані підходи до лікування хворих на КЗЗ з урахуванням типу захисних реакцій травної системи, що дозволило підвищити резистентність організму та покращити динаміку суб’єктивних та об’єктивних показників у віддаленому періоді.
Публікації автора:
Клиническая гастроэнтерология (протоколы диагностики и лечения) / Под ред. Ю.А. Филиппова. – Днепропетровск: Журфонд, 2003. – 299 с. Автором самостійно розроблені протоколи лікування захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки.
Лечение язвенной болезни в амбулаторных условиях: Практическое пособие / Разраб. Институт гастроэнтерологии АМНУ; Подгот.: Мосийчук Л.Н., Гравировская Н.Г., Бондаренко Т.В., Сиротенко А.С. – Днепропетровск, 2005. – 30 с. Здобувачу належить ідея, розроблені алгоритми лікування захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки в амбулаторних умовах.
Гайдар Ю.А., Степанова Е.В., Мосийчук Л.Н., Демешкина Л.В., Шейхетова Г.А., Беспалова Е.В., Кудрявцева В.Е. Особенности взаимосвязи Helicobacter pylori и G-клеток желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки с учетом штамма Helicobacter pylori // Лікарська справа (Врачебное дело). – 2001. – № 4. – С.176-177. Автором проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Мосийчук Л.Н., Дмитриев А.И., Бондаренко Т.В. Эффективность прокинетика перилиум при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и сопутствующих заболеваниях // Сучасна гастроентерологія. – 2002. – № 4 (10). – С.79-81. Здобувачем самостійно проведені клінічні дослідження, аналіз отриманих результатів.
Майкова Т.В., Мосийчук Л.Н., Бондаренко Т.В., Васильева И.А. Комплексное лечение больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, сочетанной с патологией гепатопанкреатобилиарной системы // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 3. – С. 101–105. Автором самостійно проведені клінічні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Мосийчук Л.Н. Влияние гастроэзофагеального рефлюкса на регенераторную способность эпителия слизистой оболочки пищевода при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Сучасна гастроентерологія. – 2005. – № 6 (26). – С. 15–21.
Мосійчук Л.М. Варіанти співвідношень агресивних та захисних факторів у хворих на кислотозалежні захворювання // Проблеми екології та медицини.– 2005. – № 4. – С. 28–41.
Гайдар Ю.А., Степанова Е.В., Мосийчук Л.Н. Гастринпродуцирующая и иммунная системы желудка при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, сочетанной с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Запорожский медичний журнал. – 2005. – № 3. – С. 87–88. Здобувачу належить ідея дослідження, обгрунтування мети, аналіз і узагальнення отриманих результатів
Мосійчук Л.М. Закономірності перебігу репаративних процесів в езофагогастродуоденальній зоні при пептичній виразці та гастроезофагеальній рефлюксній хворобі // Світ медицини та біології. – 2006. – № 1. – С. 101–108.
Мосійчук Л.М. Стан внутрішньостравохідного рН (за даними рН-моніторингу) у хворих на ПВ ДПК та ГЕРХ // Вісник Вінницького медичного університету. – 2006. – № 10(1) – С. 132–134.
Мосійчук Л.М., Зак М.Ю., Сердюченко О.М., Бондаренко Т.В., Демешкіна Л.В., Петішко О.П. Вплив продепу (флуоксетину) на афективні розлади у пацієнтів з патологією верхнього відділу травного каналу // Медичні перспективи. – 2006. – Т. ХІ, № 1. – С. 56–60. Здобувачем самостійно обгрунтовані доцільність та мета дослідження, проведений збір первинного матеріалу, аналіз результатів лікування
Илларионов Ю.А., Мосийчук Л.Н. Демешкина Л.В. Изучение личностных особенностей больных гастродуоденальной патологией и результаты проведения им психокоррегирующей терапии // Гастроэнтерология. – Киев, 1997. – Вып. 26. – С. 51–53. Здобувачем проведено збір первинного матеріалу та порівняльний аналіз.
Гайдар Ю.А., Гриценко И.И., Степанова Е.В., Мосийчук Л.Н., Кононов И.Н., Беспалова Е.В., Гончар Г.В., Лизогубов В.В., Шейхетова Г.А., Белова Л.И., Щербинина М.Б. Иммуногистохимическая диагностика в гастроэнтерологии // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 1999. – Вип. 28. – С. 82–85. Автором запропонована ідея дослідження, обгрунтована мета, проведено узагальнення результатів.
Гриценко І.І., Гайдар Ю.А., Демешкіна Л.В., Мосійчук Л.М., Кудрявцева В.Є., Діденко Т.В., Ярош В.М., Похілько Н.Д., Зигало Е.В. Вивчення впливу Helicobacter pylori на стан слизової оболонки шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 1999. – Вип. 29. – С. 49-53. Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, його аналіз та статистична обробка.
Гайдар Ю.А., Гриценко И.И., Мосийчук Л.Н., Степанова Е.В., Кудрявцева В.Е., Шейхетова Г.А., Демешкина Л.В. Патогенные воздействия и симбиотические взаимоотношения Helicobacter pylori с макроорганизмом при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2000. – Вип. 31. – С. 41–44. Автором самостійно проведені клінічні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Кудрявцева В.Є., Мосійчук Л.М., Вчорашня Н.М., Демешкіна Л.В. Кореляційні взаємозв’язки імунологічних показників у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 32. – С. 48–52. Автору належить ідея дослідження, обгрунтування мети, узагальнення отриманих результатів.
Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В., Кудрявцева В.Є. Ефективність застосування аутологічних цитокінів і антихелікобактерних засобів у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 32. – С. 173-179. Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, його аналіз та статистична обробка.
Мосийчук Л.Н., Демешкина Л.В., Дмитриев А.И. Результаты применения ланзы в лечении эрозивно-язвенных поражений гастродуоденальной зоны // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип. 33. – С. 88–92. Автором самостійно проведено збір первинного матеріалу, функціональні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Мосійчук Л.М. Дисбактеріоз при гастродуоденальній патології і його корекція біфілактом екстра // Зб. Наукових праць КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2003. – Вип. 12, кн. 1. – С. 361–369.
Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В., Бондаренко Т.В., Степанова О.В., Крилова О.О., Кудрявцева В.Є., Ярош В.М., Белова Л.І. Віддалені результати лікування хворих на виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter pylori // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2003. – Вип. 34. – С. 338–344. Здобувачем створена анкета для вивчення віддаленних результатів, проведено збір первиннгого матеріалу, його аналіз та узагальнення.
Мосійчук Л.М. Стан сфінктерного апарату езофагогастродуоденальної зони у хворих на пептичну виразку // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2004. – Вип. 35. – С. 187–196.
Кудрявцева В.Є., Мосійчук Л.М., Татарчук О.М. Експресія маркерів активації на лімфоцитах у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2004. – Вип. 35. – С. 78–84. Здобувачу належить ідея дослідження, обгрунтована мета, проведено аналіз одержаних даних.
Майкова Т.В., Мосійчук Л.М., Беспалова О.В. Особливості макроскопічної структури органів езофагогастродуоденальної зони при поєднаній патології травної системи // Актуальні питання медичної науки та практики. – Запоріжжя, 2005. – Вип. 68. – С. 100–106. Автором обгрунтована та сформульована мета, задачі дослідження, аналіз та статистична обробка отриманих результатів.
Пономаренко Л.А., Мосийчук Л.Н., Лихолат Е.А., Руденко А.И., Пономаренко А.А., Толстикова Т.Н., Гирева Л.Р. Влияние L-аргинина-L-глутамата на состояние антиперекисной системы при экспериментальных эрозивно-язвенных поражениях у крыс // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 36. – С. 57–62. Здобувачу належить ідея дослідження, обгрунтована мета, проведено аналіз одержаних даних.
Мосійчук Л.М., Бондаренко Т.В., Зак М.Ю., Бочаров Г.І. Клінічні особливості перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби поєднаної з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та хронічним гастродуоденітом // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 36. – С. 212–218. Автором запропонована ідея дослідження, проведено збір клінічного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів.
Гайдар Ю.А., Степанова Е.В., Мосийчук Л.Н., Сархан Фирас Т.О., Трофимов Н.В., Кононов И.Н. Морфологические особенности кислотозависимых заболеваний // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 36. – С. 95–99. Здобувачем обгрунтована мета та задачі, проведені авторадіографічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів.
Мосійчук Л.М. Роль гістамінергічної ланки регуляції у морфогенезі уражень стравоходу та шлунка при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, сполученій з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою // Проблеми військової охорони здоров’я. – Київ, 2006. – Вип. 15. – С. 286–294.
Мосійчук Л.М. Особливості макроскопічного стану органів езофагогастродуоденальної зони у хворих на ГЕРХ, поєднану з хронічним бронхітом та пептичною виразкою // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип. 37. – С. 287–296.
Патент України на винахід 39349 А кл. А61К31/00, А61К39/00 Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori / Гриценко І.І., Шамшонкова Т.П., Мосійчук Л.М., Григоренко О.І., Кудрявцева В.Є., Демешкіна Л.В., Гриценко В.І., Щербиніна М.Б., Крекнін О.Ф. (UA) – № 2000052938; Заявл. 23.05.2000; Опубл. 15.06.2001; Бюл. №5. Автору належить ідея способу, формулювання формули винаходу та його впровадження в практичну роботу.
Деклараційний патент України 62791 А кл. А61К31/00, А61К39/00 Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori / Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В., Бондаренко Т.В., Степанова О.В., Крилова О.О., Петішко О.П., Крекнін О.Ф., Зак М.Ю. (Україна). – № 2003054964; Заявл. 30.05.2003; Опубл. 15.12.2003; Бюл. №12. Автору належить ідея способу, формулювання формули винаходу та його впровадження в практичну роботу.
Деклараційний патент України на корисну модель 5308 кл. G01N33/53 Спосіб прогнозування перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / Кудрявцева В.Є., Ратчик В.М., Мосійчук Л.М., Вчорашня Н.М., Татарчук О.М., Бондаренко Т.В., Крекнін О.Ф. (Україна). № u200510797; Заявл. 15.11.2005; Опубл. 15.03.2005; Бюл. №3. Здобувачем сформульована формула винаходу та проведено його впровадження в практичну роботу.
Деклараційний патент України на корисну модель 15506 кл. А61K31/00 Спосіб лікування психічних розладів у хворих з захворюваннями гастродуоденальної зони / Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В., Зак М.Ю., Сердюченко О.М., Бондаренко Т.В., Петішко О.П., Крекнін О.Ф. (Україна). – № u200510797; Заявл. 15.11.2005; Опубл. 17.07.2006; Бюл. №7. Здобувачем сформульована формула винаходу та проведено його впровадження в практичну роботу.
Деклараційний патент України на корисну модель 13394 кл. А61М25/00 Спосіб підвищення захисних властивостей слизової оболонки шлунка / Пономаренко О.А., Руденко А.І., Мосійчук Л.М. (Україна). – № 15300; Заявл. 12.01.2006; Опубл. 15.06.2006. Бюл. №6. Автору належить ідея способу, формулювання формули винаходу
Филиппов Ю.А., Береза Н.М., Филиппова А.Ю., Кудрявцева В.Е., Бойко Т.Й., Мосийчук Л.Н., Крылова Е.А. Эффективность аутоцитокинотерапии при язвенном поражении желудочно-кишечного тракта // International journal on Immunorehabilitation. – 2001. – Vol. 3. – N 1. – P.128. Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, його аналіз та статистична обробка.
Гайдар Ю.А., Мосийчук Л.Н., Демешкина Л.В., Степанова Е.В., Бондаренко Т.В. Особенности морфо-функционального состояния слизистой оболочки желудка в условиях инфицирования СagА+ и СagА-штамамми Нelicobacter pylori (НР) // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. – С.-Петербург, 2002. – № 2–3. – С. 38. Автором запропонована ідея дослідження, проведено аналіз та узагальнення результатів.
Степанова Е.В., Мосийчук Л.Н., Бондаренко Т.В., Беспалова Е.В., Кудрявцева В.Е. Морфологическое состояние слизистой оболочки желудка (СОЖ) больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки (ЯБ ДПК), ассоциированной с CagA(+)-штаммом Helicobacter pylori (НР) // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. – С.-Петербург, 2003. – № 2–3. – С. 162. Здобувачем обгрунтована мета та задачі, проведено авторадіографічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів.
Степанова Е.В., Мосийчук Л.Н., Кудрявцева В.Е. Взаимосвязи между морфологическим состоянием желудка и иммунологическим статусом больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Терапевтичні читання пам’яті Л.Т. Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Тези доповідей). – Харків, 2004. – С. 221. Автором проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Степанова Е.В., Мосийчук Л.Н., Крылова Е.А., Петишко О.П. Корреляционные связи макро- и микроскопических показателей состояния гастродуоденальной зоны при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Терапевтичні читання пам’яті Л.Т. Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Тези доповідей). – Харків, 2004. – С. 220. Здобувачем запропонована ідея дослідження, обгрунтована мета, розроблена технологія проведення дослідження.
Кудрявцева В.Є., Татарчук О.М., Єгорова С.Ю., Мосійчук Л.М., Бондаренко Т.В. Стан основних показників імунітету хворих на виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter pylori // Терапевтичні читання: Алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб (Тези доповідей). – Харків, 2005. – С.129. Автором проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Спосіб оптимізації лікування ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони, асоційованих з пілоричним хелікобактером: Інформаційний лист // Розроб.: Український НДІ гастроентерології; Підгот.: Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Будзак І.Я., Сулима В.В., Мосійчук Л.М. – Київ, 1998. – Вип. 130-98. – 2 с. Автором запропоновано спосіб лікування.
Виявлення цитотоксичних штамів Helicobacter pylori методом полімеразно-ланцюгової реакції у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки: Інформаційний лист // Розроб.: Інститут гастроентерології; Підгот.: Гриценко І.І., Кудрявцева В.Є., Шамшонкова Т.П., Бондаренко І.М., Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В. – Київ, 1999. – Вип. 4, №144-99. – 2 с. Здобувачем сформульовані мета та задачі дослідження, проведено узагальнення результатів.
Ідентифікація токсигенних штамів Helicobacter pylori методом полімеразно-ланцюгової реакції: Інформаційний лист / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Мосійчук Л.М., Кудрявцева В.Є., Демешкіна Л.В., Бондаренко Т.В., Зак М.Ю. – Київ, 2002. – № 281-2002. – 3 с. Автором самостійно проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Перелік захворювань органів травлення, які підлягають лікуванню у спеціалізованому гастроентерологічному відділенні стаціонару: Інформаційний лист / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Мосійчук Л.М. Ягмур С.С., Мосалова Н.М., Скирда І.Ю., Петречук Л.М. – Київ, 2004. – № 6–2004. – 2 с. Автору належить ідея, обгрунтування мети, аналіз і узагальнення отриманих результатів
Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori: Інформаційний лист / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В., Бондаренко Т.В., Крилова О.О., Зак М.Ю. – Київ, 2004. – № 58–2004. – 2 с. Автором запропоновано спосіб лікування.
Клініко-лабораторна оцінка функціонального стану секреторних залоз шлунка: Методичні рекомендації МОЗУ / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Руденко А.І., Майкова Т.В., Мосійчук Л.М., Пономаренко О.А., Толстикова Т.М., Сиротенко А.С. – Київ, 2004. – 23 с. Автор приймала участь у аналізі та узагальненні отриманих результатів, написанні рекомендацій та їх впровадженні.
