Анотація до роботи:

Сєрний О. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування методів лікування позалікарняних пневмоній з ускладненнями у дітей раннього віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. -педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування ускладненої позалікарняної пневмонії у дітей раннього віку шляхом вивчення особливостей змін показників формених елементів периферичної крові, білкового обміну, системи ферментів, кислотно-основної рівноваги, окремих показників імунітету та концентрації фактора некрозу пухлин і його розчинних рецепторів з метою підбору патогенетично обґрунтованих методів неспецифічної детоксикації та диференційованого застосування їх в комплексному лікуванні.

Залежно від термінів захворювання і госпіталізації вивчено соціальні, медико-біологічні, клініко-параклінічні, функціональні та адаптаційні особливості дітей, що хворіють гострою ускладненою позалікарняною пневмонією.

Встановлено взаємозв’язок між показниками ендотоксикозу і концентрацією цитокінів в крові та окремими медико-біологічними факторами у дітей раннього віку, хворих на пневмонію з різними варіантами гнійних ускладнень.

Розроблені критерії, які визначають показання до використання патогенетично обґрунтованих диференційованих методів неспецифічної детоксикації в комплексному лікуванні ускладненої пневмонії у дітей раннього віку.

При включенні методів неспецифічної детоксикації (інтестинальної сорбції, дискретного плазмаферезу і ендоваскулярної квантової терапії) та природних фосфатидилхолінів в комплекс загальноприйнятої терапії спостерігається вірогідне покращення показників формених елементів периферичної крові, протеїнового обміну, зниження активності ферментної системи, порушень кислотно-основної рівноваги, окремих показників імунітету та змін в концентрації цитокінів за вмістом ФНП і його розчинних рецепторів, більш швидке зменшення клінічних ознак хвороби та клінічне одужання.

Показано, що за реакціями адаптації з боку лейкограми у дітей раннього віку можна визначати адекватність проведеного лікування, його вплив на пристосувальні реакції, що значною мірою обумовлює динаміку захворювання організму, та вирішувати питання строків виписки хворого зі стаціонару.

У дисертації наведені результати наукових досліджень, які у сукупності вирішують актуальну наукову задачу сучасної педіатрії щодо підвищення ефективності лікування ускладненої позалікарняної пневмонії на основі аналізу особливостей проявів ендотоксикозу, динаміки змін метаболічних процесів, імунітету та адаптаційних реакцій організму дитини шляхом включення неспецифічної детоксикації та метаболічних коректорів.

1.Суттєвими чинниками ускладненого перебігу позалікарняної пневмонії у дітей раннього віку поряд із пізнім зверненням за медичною допомогою (83,1%) та неадекватним лікуванням на початкових стадіях захворювання (13,7%) є обтяженість хронічними запальними захворюваннями матері, раннє штучне та змішане вигодовування (70,9%), аномалії конституції, ранні перші респіраторні захворювання (30,3%), несприятливі соціально-побутові фактори (52,0%).

2.При тяжких ускладнених пневмоніях в активній фазі запального процесу у дітей раннього віку мають місце порушення протиінфекційного захисту: пригнічення гуморальної та клітинної ланок імунітету у вигляді зменшення відсоткового вмісту Т- і В-лімфоцитів та дефіциту Т-активних лімфоцитів, що є сприятливим підґрунтям для розвитку ускладненого перебігу захворювання.

3.Для визначення ступеня тяжкості клінічного стану та вираженості ендотоксикозу у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію, можуть бути використані показники вмісту пептидів середньої молекулярної маси, циркулюючих імунних комплексів в крові та лейкоцитарний індекс інтоксикації.

4.Показники концентрації фактора некрозу пухлин у крові корелюють з тяжкістю загального стану хворих на ускладнену пневмонію дітей раннього віку, а відсутність тенденції до збільшення їх концентрації на тлі зниження рівня токсемії, стабілізації метаболічних процесів в організмі і ліквідації гіпоксії можуть бути позитивним прогностичним свідченням.

5.Застосування в комплексі лікування ускладнених позалікарняних пневмоній методів неспецифічної детоксикації (інтестинальної сорбції, дискретного плазмаферезу, квантової терапії) сприяє зменшенню клінічних ознак хвороби та прискоренню одужання.

6.Парентеральне введення ліпіну в комплексній терапії дітей раннього віку з тяжкими позалікарняними пневмоніями супроводжується кращою метаболічною адаптацією, позитивно впливає на клітинну та гуморальну ланку імунітету, сприяє більш швидкій стабілізації соматичного статусу хворих.

Публікації автора:

1. Лікування важких форм пневмоній у дітей раннього віку методом лазерного освітлення крові в умовах відділу інтенсивної терапії //Галицький лікарський вісник. – 1997. -№4. –С.53-54.

2. Зміни імунного статусу під впливом лікування гнійних форм пневмоній у дітей раннього віку //Галицький лікарський вісник. – 1999. -№3. –С. 109. (Співавт.: Пилип’юк А.М., Волосянко Р. П.) Проведено збір матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження.

3. Особливості ендотоксикозу при важких пневмоніях у дітей раннього віку та його корекція //Вісник проблем медицини і біології. – 2000. -№4. –С.58-62.

4. Особливості імунної відповіді у доношених новонароджених дітей з пневмонією і гіпоксично-ішемічною енцефалопатією /Питання імунології в педіатрії. III Всеукраїнська науково-практична конференція //Перинатологія та педіатрія. – 2003. -№4. –С.117. (Співавт.: Цимбаліста О. Л., Пилип’юк А. М., Синоверська О. Б., Кузенко О. В.) Проведено аналіз літератури та імунологічних показників.

5. Клініко-параклінічна характеристика синдрому ендотоксикозу у дітей раннього віку при гострих тяжких пневмоніях //Перинатологія та педіатрія. – 2004. -№2. –С.25-34.

6. Стан імунної системи у дітей раннього віку при ускладнених формах гострої пневмонії //Перинатологія та педіатрія. – 2004. -№3. –С.38-43.

7. Оцінка та корекція гіпоксичних станів при тяжких ускладнених формах гострої пневмонії у дітей раннього віку //Здоровье женщины – 2004. -№ 4. –С. 166-170.

8. Ефективність методів неспецифічної детоксикації в комплексному лікуванні гострих пневмоній у дітей раннього віку //Перинатологія та педіатрія. – 2004. -№4 –C.49-53.

9. Ефективність динаміки показників системи фактора некрозу пухлин (ФНП) та його рецепторів (р-ФНП-Р1 і р-ФНП-Р2) та клінічний перебіг тяжкої ускладненої форми пневмонії у дітей раннього віку під впливом методик неспецифічної детоксикації //Современная педиатрия. – 2005. -№ 4(9). –С. 110-114. (Співавт.: Антипкін Ю. Г., Радиш Т. В.) Проведено збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, аналіз літератури.

10. Особливості ендотоксикозу при важких пневмоніях у дітей раннього віку та його корекція ентеросорбентом “Силард-П” //Матеріали науково-практичної конференції “40 років на ниві охорони здоров’я дітей Прикарпаття” 30 травня 2002, - м. Івано-Франківськ, 2002. –С.52-55.

11. Клініко-параклінічні критерії призначення додаткових корегуючих методів лікування при гострих тяжких пневмоніях у дітей раннього віку. //Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі. Матеріали 11-го з’їзду педіатрів України, 1-4 березня 2005р. м. Київ. –С.103-104.