Чубар Ольга Валеріївна. Клініко-патогенетичне обґрунтування нових підходів до комплексного лікування хворих на рожеві вугри : Дис... канд. наук: 14.01.20 - 2006.
Анотація до роботи:
Чубар О.В. Клініко-патогенетичне обгрунтовування нових подходів до комплексного лікування хворих на рожеві вугри – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.20. – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків 2006.
Розроблені математичні моделі прогнозування ефективності найближчих і віддалених результатів терапії хворих на рожеві вугри залежно від віку хворого, стадії і ступеня виразності клінічних проявів дерматозу, супутньої патології і методу лікування за допомогою методів нейромережевого моделювання .
Вперше у хворих на рожеві вугри встановлені достовірне збільшення обсіменіння шкіри обличчя, порушення мікробіоценозу кишечника, найбільш виразні при папуло-пустульозній стадії дерматозу, показані кореляційні зв'язки між стадією захворювання і обсіменінням шкіри обличчя, між ступенем дисбактеріозу і стадією захворювання. Виявлені особливості метаболізму у хворих на рожеві вугри: активація вільнорадикального окислення, зниження антирадикального захисту і виразна ендогенна інтоксикація; встановлена їх роль в патогенезі дерматозу.
Розроблено та патогенетично обгрунтовано оригінальний комплексний спосіб лікування хворих на рожеві вугри із застосуванням озонотерапії та пробіотиків.
У дисертації приведено теоретичне обґрунтування і нове рішення актуальної задачі дерматовенерології, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на рожеві вугри шляхом застосування озонотерапії та пробіотиків на підставі встановлення ролі порушень біохімічного гомеостазу, мікробіоценозу кишечника та мікробне обсіменіння шкіри обличчя в патогенезі дерматозу.
У 90,6±5,1% хворих на рожеві вугри виявлено статистично значуще збільшення мікробного обсіменіння шкіри обличчя, найбільш виразне при папуло-пустульозній стадії дерматозу (у 81,3±6,9%), при цьому у 19,2±7,7% хворих кількість колоній на 1 см шкіри особи в 2-2,5 рази перевищувала значення норм. Відмічено, що Demodex folliculorum найчастіше виявляли у хворих з високим ступенем мікробного обсіменіння шкіри – при папуло-пустульозній формі у 79,1% (вірогідний інтервал: 71,0%–86,1%). Виявлено кореляційний зв'язок між наявністю фолікулярного демодексу і кількістю пустул (r=0,26).
У 76,9±5,8% хворих на рожеві вугри встановлено дисбактеріоз кишечника, при цьому у 61,5±6,7% хворих спостерігався дисбактеріоз I і II ступеня, а найбільш важкий ІІІ ступінь дисбактеріозу відмічено у 15,4±6,7% хворих, лише при папуло-пустульозній стадії дерматозу. Виявлено кореляційні зв'язки між стадією захворювання і мікробним обсіменінням шкіри обличчя (r=0,63), між ступенем дисбактеріозу і стадією захворювання (r=0,196).
У хворих на рожеві вугри встановлено порушення біохімічного гомеостазу, що виявлялося активацією процесів ліпопероксидації: значним підвищенням вмісту дієнових кон'югатів у 40,0±7,3% хворих (р<0,01); концентрації малонового діальдегіду - у 88,9±4,7% хворих (р<0,01); зниженням показників антиоксидантного захисту: концентрації -токоферолу у 17,8±5,7% хворих (р<0,01); супероксиддисмутази – у 15,6±5,4% (р<0,05); показників каталази - у 68,9±6,9% хворих (р<0,05); підвищенням рівня метаболізму оксиду азоту у всіх обстежених хворих (р<0,01). У хворих з папуло-пустульозною стадією ці зміни були достовірно більш виразні за показниками -токоферолу, каталази і супероксиддисмутази.
У 88,9±4,7% хворих на рожеві вугри відмічено ендогенна інтоксикація, що виявлялася збільшенням рівня молекул середньої маси при довжині хвилі 280 нм (р<0,01), у 60,0±7,3% хворих - при довжинах хвиль 254 нм і 238 нм (р=0,05 і р>0,05 відповідно). У хворих з папуло-пустульозною стадією захворювання рівень молекул середньої маси з довжиною хвилі 280 нм був статистично значуще вищий, ніж у хворих з еритемато-папульозною стадією.
Розроблено комплексний метод лікування хворих на рожеві вугри із застосуванням озонотерапії та пробіотиків (хілак, біфі-форм), що забезпечує високу клінічну ефективність – клінічну ремісію у 81,3% (вірогідний інтервал=59,2% - 95,9%) хворих, в порівнянні з традиційною терапією - у 45,7% (вірогідний інтервал=29,7% - 62,2%), добре переноситься хворими і може бути використано в умовах стаціонару і поліклініки. Показано, що розроблений спосіб лікування достовірно нормалізує порушені показники ліпопероксидації та антиоксидантного захисту.
Методами нейромережевого моделювання виділено найбільш інформативні ознаки, що впливають на найближчі результати лікування хворих на рожеві вугри (вік хворого, стадія хвороби, ступінь виразності клінічних проявів - індекс тяжкості, наявність супутньої патології, метод терапії) і розроблена математична модель прогнозування ефективності терапії, чутливість моделі – 76,2% (вірогідний інтервал=62,3%87,7%), специфічність – 75% (вірогідний інтервал=63,8%84,8%). Розроблено математична модель прогнозування віддалених результатів лікування хворих на рожеві вугри на підставі аналізу значущих ознак (вік, сімейний анамнез, частота загострень, стадія хвороби, індекс тяжкості, метод лікування); чутливість моделі - 76,9% (вірогідний інтервал=62,6%88,6%), специфічність – 76,7% (вірогідний інтервал=65,3%85,5%).
Публікації автора:
Чубарь О.В. Эффективность озонотерапии в лечении больных розовыми угрями // Журн. дерматовенерологии и косметологии. – 2005. - №1-2 (10). – С.122-125.
Чубарь О.В. Клинико-микробиологическое обоснование применения пробиотиков в комплексном лечении розовых угрей / Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л.Шупика. – К., 2002. – Вип.11. – С.165-168.
Проценко Т.В., Квашенко В.П., Чубарь О.В., Богослав Ю.П., Кондратенко И.В. Особенности гормонального профиля у больных с акне и розацеа // Медіко-соціальні проблеми сім`ї. – 2001. – Т.6, №3. – С. 79-83.
Проценко Т.В., Кондратенко И.В., Богослав Ю.П.,Чубарь О.В. Особенности клиники и гормонального статуса у женщин с акне // Медіко-соціальні проблеми сім`ї. – 2002. – Т.7, №2. – С. 38-41.
Чубарь О.В. Опыт этапного лечения больных розацеа / Зб. наук.-практ. робіт. – Торсуєвські читання. – Вип.3. – Донецьк, 2001. – С. 97-101.
Проценко Т.В., Чубарь О.В. Хилак в комплексном лечении розацеа / Зб. наук.-практ. робіт. – Торсуєвські читання. – Вип.2. – Донецьк, 2000. – С. 87-90.
Чубарь О.В., Куценко И.В., Ковнеристый А.Е. Опыт применения далацина – Т в лечении обыкновенных и розовых угрей / Сб. научно-практ. работ. – Торсуевские чтения. – Вып.1. – Донецк, 1999. – С. 256-258.
Проценко Т.В., Чубарь О.В. Хілак у комплексному лікуванні хворих розацеа. / Тез. допов. VII Українського з`їзду дерматовенерологів (7-9 вересня). – Київ, 1999. – С. 56-57.
Чубарь О.В. Особенности клинических проявлений и течение розацеа в Донецком регионе / Сучасні питання дерматокосметології: Тез. доп I Нац. конгр. дерматол. та косметол., 2-3 березня 2000 р. – Донецьк, 2000. – С. 46.
Чубарь О.В. Опыт применения пробиотиков в лечении розацеа / Сучасні питання дерматокосметології та естетичної медицини: Тез. доп. ІІ Нац. конгр. дерматол., 16-17 лютого 2001 р. – Донецьк, 2001. – С. 115.
