Анотація до роботи:

Томаш О.В. Клініко-патогенетичне значення адсорбційної тензіореометрії шлункового соку та крові у хворих з гастродуоденальними пептичними виразками.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02-внутрішні хвороби.-Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2003.

Дисертацію присвячено удосконаленню діагностики пептичних гастродуоденальних виразок завдяки дослідженню динамічної адсорбційної тензіореометрії шлункового соку (ШС) та сироватки крові. При виразковій хворобі фізико-хімічні параметри біологічних рідин (показники динамічного поверхневого натягу, в’язкоеластичності і релаксації) залежать від статі і віку хворих, тютюнопаління, тривалості захворювання, наявності гастроезофагеального і дуоденогастрального рефлюксів, виразності фіброезофагогастродуоденоскопічних і морфологічних ознак ураження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. На клініко-морфологічний перебіг пептичних гастродуоденальних виразок впливають кислотність ШС і рівень метаболітів оксиду азоту в крові, а ці показники співвідносяться зі станом в’язкоеластичності біологічних рідин і відображають ступінь тяжкості гастриту і дуоденіту. На тлі етіопатогенетичного лікування хворих з пептичними гастродуоденальними виразками підвищуються рівні поверхневої активності ШС у зоні середніх часів існування поверхні і подовження релаксації сироватки крові. Вихідні показники адсорбційної тензіореометрії біологічних рідин відображають клініко-морфологічний характер перебігу виразкової хвороби і подальшу ефективність лікувальних заходів.

1. На підставі поглибленого всебічного вивчення в дисертації подано теоретичне узагальнення і одержано подальший розвиток нове рішення наукової задачі стосовно адсорбційної тензіореометрії ШС і крові при різних варіантах перебігу пептичних гастродуоденальних виразок, дана оцінка клініко-патогенетичної значущості фізико-хімічних властивостей біологічних рідин у хворих з цією патологією та зміни параметрів у процесі етіопатогенетичної терапії.

2. У хворих з пептичними гастродуоденальними виразками на частоту і ступінь виразності клінічних (больовий і диспептичний синдроми), ФЕГДС- (гіперемія, пухкість, мозаїчність слизової оболонки) і морфологічних ознак захворювання (шлункові валики і ямки, епітеліоцити, клітинна інфільтрація, тільця Русселя, наявність фібрину) впливають стать і вік хворих, тютюнопаління, тривалість хвороби, кислотність ШС, активність виразок ДПК, наявність виразок шлунка, гастроезофагеальний і дуоденогастральний рефлюкси, а також супутній холецистит.

3. При пептичних гастродуоденальних виразках параметри адсорбційних тензіореограм ШС і крові (показники динамічного поверхневого натягу, в’язкоеластичності і релаксації) залежать від статі і віку хворих, тютюнопаління, тривалості захворювання, наявності гастроезофагеального і дуоденогастрального рефлюксів, виразності ФЕГДС- і морфологічних ознак ураження слизової оболонки шлунка і ДПК.

4. Клініко-морфологічний перебіг пептичних гастродуоденальних виразок залежить від рН ШС і рівня мNO в крові, а ці показники співвідносяться зі станом в’язкоеластичності біологічних рідин і відображають ступінь виразності гастриту і дуоденіту.

5. На тлі етіопатогенетичного лікування хворих з пептичними гастродуоденальними виразками достовірно зменшуються ступені виразності ФЕГДС- і морфологічних ознак ураження слизової оболонки шлунка водночас з підвищенням рівнів поверхневої активності ШС в зоні середніх часів існування поверхні і подовження релаксації сироватки крові.

6. Вихідні показники адсорбційної тензіореометрії ШС і сироватки крові можна використовувати для оцінки клініко-морфологічного характеру перебігу виразкової хвороби і прогнозування ефективності лікувальних заходів у хворих з пептичними гастродуоденальними виразками.

Публікації автора:

1. Томаш О.В. Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей при болезнях двенадцатиперстной кишки. Глава 15 // В кн.: Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей в медицине / Под ред. В.Н.Казакова и А.Ф.Возианова.- Донецк: ДГМУ, 2000.- С.149-154.

2. Томаш О.В. Оксид азота в гастроэнтерологии. Глава 8 // В кн.: Оксид азота в терапевтической практике / Под ред. О.В.Синяченко и Т.В.Звягиной.- Донецк: Юго-Восток-Лтд, 2001.- С.109-115.

3. Томаш О.В. Физические, химические и физико-химические свойства желудочного сока в норме и патологии // Арх. клин. экспер. мед.- 2001.-Т.10, №3.-С.338-342.

4. Томаш О.В. Физико-химические свойства желудочного сока при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Вопр. экспер. клин. мед.: Сб. статей.-2002.- Вып.6, Т.1.- С.23-25.

5. Томаш О.В. Адсорбционная тензиореометрия желудочного сока при пептических дуоденальных язвах // Пробл. еколог. мед. генетики клін. імунол: Зб. наукових праць.-Київ-Луганськ-Харків.-2003.-Т.45, №6.-С.147-152.

6. Dorofeyev A., Tomash O., Agibalov A. Extra-gastrointestinal manifestations of Helicobacter pylori infections // Clin. Microbiol. Infect.- 1997.- Vol.2.- P.229-230. Особисто здобувачем виконано фіброезофагогастродуоденоскопію з вивченням у біоптатах слизової оболонки хеліковактерної інфекції.

7. Синяченко О.В., Казаков В.Н., Томаш О.В., Путинцева И.В., Левада И.Н. Межфазная тензиометрия и реометрия желудочного сока при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки и хроническом гастродуодените // Укр. мед. альманах.-1999.-Т.2, №4.-С.134-136. Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіореометрію шлункового соку при пептичних дуоденальних виразках.

8. Череватская Е.Ю., Томаш О.В., Путинцева И.В. Динамическое поверхностное натяжение крови при хронических гепатитах с сопутствующей патологией двенадцатиперстной кишки // Арх. клин. экспер. мед.-1999.-Т.8, №3.-С.11-14. Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію крові та фіброезофагогастродуоденоскопію у хворих з пептичними дуоденальними виразками.

9. Синяченко О.В., Казаков В.М., Губергріц Н.Б., Томаш О.В., Череватська О.Ю., Єгудіна Є.Д. Динамічна міжфазна тензіометрія крові при хронічному гепатиті та цирозі печінки // Лікар. справа. Врачеб. дело.- 1999.- №7-8.- С.53-55. Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію крові в обстежених хворих.