Анотація до роботи:

Петренко Н.В. Клініко-патогенетичні аспекти діагностики та лікування порушень репродуктивної системи в залежності від функції щитоподібної залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України, Тернопіль, 2008.

Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичних аспектів діагностики та лікування поршень репродуктивної системи у жінок з субклінічним гіпотиреозом. Встановлено, що у жінок з субклінічним гіпотиреозом має місце той чи інший ступінь гіперпролактинемії, в більшості випадків зумовлений збільшенням вмісту біологічно активної фракції пролактину.

На підставі проведеного клініко-лабораторного обстеження розроблено клінічні та лабораторні критерії вибору дофамінергічних препаратів (Мастодинон, Циклодинон та Бромкриптин), обґрунтовано необхідність етапного застосування традиційної монотерапії L-тироксином та дофамінергічних препаратів, що дало змогу збільшити частоту відновлення овуляторних циклів та настання вагітності.

У дисертації наведено теоретичні основи та нове вирішення науково-прикладного завдання гінекології, яке характеризується удосконаленням алгоритму діагностики та розробкою етапної диференційованої патогенетично обґрунтованої корекції гіпоталамо-гіпофізарних порушень у жінок з дисфункцію щитоподібної залози.

1. У жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції патологія щитоподібної залози реєструється в 33 % випадків, причому гіпотиреоз зустрічається в 3,7 раза частіше (р<0,05), ніж гіперфункція щитоподібної залози.

2. Субклінічний гіпотиреоз призводить до вірогідного зниження рівнів лютеїнізуючого гормону (3,2±0,2) МО/л, фолікулостимулюючого гормону (3,8±0,3) МО/л, естрадіолу (93,7±0,8) нг/л, прогестерону (7,9±0,7) мкг/л, (р<0,001), коефіцієнта ЛГ/ФСГ (0,92±0,1) (р<0,05). У цих хворих гіперпролактинемія ((25,9±2,2) МО/л, р<0,001) зустрічається в 38,1 % випадків, у решти жінок – 61,9 % рівень пролактину (16,4±1,1) МО/л не відрізняється від показників контрольної групи (р>0,05). Незалежно від рівня загального пролактину у всіх хворих діагностовано вірогідне збільшення вмісту його біологічно активної фракції пролактину більше 60 %, що спричиняє каскад послідовних процесів, і проявляється ановуляцією в 44,8 % (р<0,001), неповноцінністю ІІ фази циклу в 55,2 % (р<0,001), розвитком гіпоменструального синдрому – в 26,0 % (р<0,001), альгодисменореї та передменструального синдрому – в 37,6 %, мастодинії – в 51,9 %, мастопатії – в 38,1 %, появою фолікулярних кіст – у 6,6 %.

3. Традиційна замісна монотерапія субклінічного гіпотиреозу L-тироксином протягом 3 місяців, як перший етап лікування, сприяла відновленню еутиреозу (тиреотропний гормон (1,8±0,4) ммоль од/л), проте суттєвих змін у рівнях лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів, естрадіолу, прогестерону коефіцієнта ЛГ/ФСГ, загального пролактину та його біологічно активної фракції не відмічено (р>0,05). Овуляторні менструальні цикли у цих хворих відновилися в 10,5 % випадків.

4. Застосування Мастодинону є ефективним лише за умови нормопролактинемії та вмісту біологічно активної фракції у ньому не більше 80 %. Клінічними маркерами таких кількісних показників пролактину є галакторея І – ІІ ступеня та перехідне молоко в секреті молочних залоз, альгодисменорея та емоційнопсихічні, нейровегетативні, вегетосудинні та ендокринно-обмінні прояви передменструального синдрому (26 %), мастодинія (30%). Ефективність Мастодинону проявилась за рахунок зниження вмісту біологічно активної фракції пролактину на 28,6 % при нормопролактинемії, що забезпечило настання овуляції у 86,0 % випадків.

5. Високий вміст біологічно активної фракції пролактину (більше 80 %) при нормопролактинемії та його рівень 60-80 % відповідно при гіперпролактинемії є лабораторними критеріями призначення Циклодинону, що веде до відновлення овуляції у 73,5 % випадків, зниження вмісту біологічно активної фракції пролактину на 30,2 % і рівня загального пролактину на 16,9 %, лютеїнізуючого гормону до (9,0±0,9) МО/л, фолікулостимулюючого гормону до (7,3±0,7) МО/л, естрадіолу до (165,4±9,2) нг/л, прогестерону до (20,1±1,8) мкг/л.

6. Гіперпролактинемія з вмістом біологічно активної фракції, що перевищує 80 % нечутлива до дофамінергічного впливу фітопрепаратів, тоді як синтетичні агоністи дофаміну (Бромкриптин) ефективно відновлюють овуляцію у 62,5 % випадків, усувають фолікулярні кісти – у 20,8 % та мастопатію - у 16,7 %.

7. У жінок з ендокринним безпліддям на фоні субклінічного гіпотиреозу комплексне застосування L-тироксину та диференційоване використання дофамінергічних препаратів, відповідно до розроблених нами клініко-лабораторних критеріїв, збільшує ефективність лікування ановуляторного синдрому у порівнянні з традиційною монотерапією, з 10,5 % до 62,5-86,0 % та забезпечує настання вагітності в 31,5 % випадків.

Публікації автора:

1. Поширеність альгодисменореї у популяції дівчаток загальноосвітніх закладів м. Тернополя / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко, Т. І. Кулініч, О. О. Міхненко // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (26). – С. 274–276. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

2. Бойчук А. В. Особливості клінічних проявів альгодисменореї у молодих дівчат / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т. 8, № 2. – С. 22–25. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

3. Бойчук А. В. Особливості функціонування репродуктивної системи у жінок зі зниженою активністю щитоподібної залози / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 1. – С. 10–12. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

4. Бойчук А. В. Лікування ендокринного непліддя Мастодиноном та Йодомарином у жінок з ендемічним зобом на фоні гіперпролактинемії / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 2. – С. 122–124. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

5. Бойчук А. В. Диференційовані підходи до корекції ендокринного непліддя у жінок з різною активністю щитоподібної залози / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко // Здоровье женщины. – 2005. – № 3 (23). – С. 131–134. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

6. Бойчук А. В. Диференційовані підходи до корекції синдрому гіперпролактинемії в залежності від функції щитоподібної залози / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. : Інтермед, 2005. – С. 44–47. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

7. Петренко Н. В. Диференційовані підходи до корекції галактореї у жінок / Н.В. Петренко // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 4. – С. 79–81.

8. Петренко Н. В. Корекція ендокринних порушень у жінок в залежності від стану щитоподібної залози / Н. В. Петренко // Вісник наукових досліджень. – 2006. – № 2. – С. 77–80.

9. Петренко Н. В. Роль і місце порушень функції щитоподібної залози у виникненні ендокринного непліддя / Н. В. Петренко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. : Інтермед, 2006. – С. – 525–527.

10. Петренко Н. В. Застосування фітопрепаратів для корекції функціональної галактореї у жінок / Н. В. Петренко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. : Інтермед, 2007. – С. 511–513.

11. Петренко Н. Результати опитування дівчат-підлітків з проблем порушення менструальної функції / Наталія Петренко, Тетяна Кулініч // 6-ий міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 21-23 травня 2002 р. : матеріали конгресу. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. – С. 117. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

12. Бойчук А. В. Особливості змін менструальної функції у жінок після хірургічної корекції тиреотоксикозу / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко // Науковий потенціал світу 2004 : І міжнародна науково-практична конференція, 1-15 листопада 2004 р. : матеріали конф. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – Т. 32 «Медицина». – С. 5–7. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

13. Бойчук А. В. Особенности репродуктивной функции у женщин со сниженной функцией щитовидной железы / А. В. Бойчук, А. Ю. Франчук, Н. В. Петренко // Медико-биологические проблемы Приднестровья : науч. конф. медицинского факультета ПГУ им. Т.Г. Шевченко с междунар. участием, 2005 р. : материалы конф. – Тирасполь : Издательство Приднестровского университета, 2005. – С. 80–83. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

14. Петренко Н. В. Некоторые аспекты функционирования репродуктивной системы у женщин с субклиническим гіпотиреозом / Н. В. Петренко, А. В. Бойчук, А. Ю. Франчук // Физиология и здоровье человека : І съезд физиологов СНГ, 19-23 сентября 2005 г. : научные труды. – М. : Медицина – Здоровье, 2005. – С. 139–140. (Здобувачем проведено збір та аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку).

15. Петренко Н. В. Передменструальний синдром як прояв гіпофізарних розладів / Н. В. Петренко // 10-ий міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 11-13 травня 2006 р. : матеріали конгресу. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2006. – С. 140.

16. Петренко Н. В. Застосування Мастодинону і Циклодинону для корекції функціональної галактореї / Н. В. Петренко // Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии : наук.-практ. конф., 11-12 травня 2006 р. : матеріали конференції. – Сімферополь : Издательский центр КГМУ, 2006. – С. 243–244.

17. Петренко Н. Нові підходи до корекції ановуляторного синдрому у жінок з гіпотиреозом / Наталія Петренко // 11-ий міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 10-12 травня 2007 р. : матеріали конгресу. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2007. – С. 150.

18. Петренко Н. Ефективність відновлення овуляції у жінок з ендокринним непліддям на фоні субклінічного гіпотиреозу при використанні фітопрепаратів / Наталія Петренко // 12-ий міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 31 березня – 1 квітня 2008 р. : матеріали конгресу. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2008. – С. 132.