Кулініч Тетяна Іванівна. Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування фонових процесів шийки матки : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Тернопільський держ. медичний ун- т ім. І.Я.Горбачевського. — Т., 2005. — 150арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 123-150.
Анотація до роботи:
Кулініч Т. І. Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування фонових процесів шийки матки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київський національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2005.
Було обстежено 144 пацієнтки репродуктивного віку з фоновими патологічними процесами шийки матки та хронічними запальними процесами додатків матки. Вивчено взаємозв’язок між етіологічним спектром, ендоскопічними, морфологічними та ультраструктурними дослідженнями, а також змінами імунного статусу. Встановлено пригнічення імунітету на місцевому та загальному рівнях, порушення функціонального стану ектоцервіксу. Традиційна терапія не приводить до нормалізації знайдених відхилень. Застосування в комплексному лікуванні фонових процесів шийки матки та запальних процесів придатків матки флуренізиду, що має антихламідійну дію та виражений імуномодулюючий ефект нормалізує гомеостаз на місцевому та загальному рівнях, зменшує кількість рецидивів, ускладнень захворювання, має нормалізуючий вплив на ультраструктуру клітин у місці захворювання.
У 79,0 % хворих з патологічними змінами ектоцервіксу та хронічними запальним захворюваннями внутрішніх жіночих статевих органів діагностовано урогенітальний хламідіоз. Серед цих хворих монохламідійна інфекція зустрічалась у 13,3 % жінок в асоціації з іншими мікроорганізмами – в 86,7 % випадках. Найчастіше у поєднанні з хламідіями виявлялись гриби роду Candida – 39,5 %, вірус простого герпесу - у 27,2 % жінок, гарднерели – у 25,7 %, уреа-мікоплазми – у 14,9 %, цитомегаловірусна інфекція – у 14,3 % пацієнток. Мікстінфекція, в склад якої входило 3-5 сексуально-трансмісивних збудники одночасно виявлялась у 25 % хворих.
Фонові процеси шийки матки у хворих з хламідійним інфікуванням при кольпоскопічному дослідженні відрізнялись від змін ектоцервіксу іншого інфекційного походження вираженим набряком слизової оболонки, тривалою запальною судинною реакцією та посиленням епідермізації ектоцервіксу з формуванням кістозних утворів (98,9 %). Ультраструктурне дослідження при фонових захворюваннях шийки матки доводить виснаженість енергетичних спроможностей ектоцервіксу на клітинному рівні.
Асоціації хламідій з бактеріально-вірусною флорою змінювала кольпоскопічну картину у бік утворення різних видів фонових патологічних процесів шийки матки (утворення справжнього дефекту епітелію у 42,7 % жінок, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення в 28,8 % випадках, посиленням проліферативних процесів поверхневих шарів епітелію у 34,9 % пацієнток), що збільшує ризик виникнення облігатних передракових процесів.
Масивність хламідійного інфікування та поширеність запального процесу мали вплив на організм в цілому, що проявлялось вираженим вторинним імунодефіцитом (пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, з переважним зниженням вмісту Т-хелперів на 38,7 %, підвищенням супресивної активності Т-лімфоцитів на 27,6 % та дисімуноглобулінемією, яка проявлялась у зниженні синтезу IgA на 34.8 %, достовірному зростанні рівня IgG (р<0,05)). Фонові патологічні процеси шийки матки при урогенітальному хламідіозі супроводжуються вираженими змінами місцевого імунітету (дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, а саме зниження кількості CD4+ на 34,2 %, CD8+ супресорів на 29,6 % та зростання коефіцієнта CD4+/CD8+ (р<0,05), посилення продукції фракцій імуноглобулінів М, А, G (р<0,05)).
Активність запального процесу та ступінь важкості хламідійного ураження внутрішніх статевих органів, вираженість проявів вторинного імунодефіциту проявлялись підвищенням рівня середніх молекул на 31,6 % та індексом ендогенної інтоксикації, який достовірно підвищувався у хворих на 80 % в порівнянні із контрольною групою (р<0,05).
Включення флуренізиду до комплексу лікування фонових патологічних процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях шийки матки призводить до суттєвого покращення загального стану хворих, ліквідації клінічних симптомів на 4-5 день лікування (97,8 %), активній нормалізації показників імунного статусу, сприяє досягненню стійкої клініко-лабораторної ремісії у 97,6 % хворих, що на 24,3 % більше, ніж у групі співставлення, а також не викликає побічних ефектів.
Розроблений комплексний метод лікування патологічних процесів шийки матки при урогенітальному хламідіозі з використанням препарату „Флуренізид” у формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв дає можливість швидко нормалізувати мікроекологію вагіни, впливати та позитивно змінювати морфологічну картину запального процесу ектоцервіксу, ультраструктуру клітин шийки матки та уникнути необхідності локального деструктивного впливу у 96,7 % випадках.
Публікації автора:
Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Шпікула Н.Г. Особливості мікробіоцинозу вагіни жінок з фоновими процесами шийки матки // Інфекційні хвороби. – 2000. - №3. – С.17-19. (виконання та оформлення роботи, 60 %)
Кулініч Т.І. Новий антихламідійний препарат в лікуванні запальних процесів внутрішніх статевих органів жінок // Вісник наукових досліджень. – 2002. - №2. – С.259-260.
Кулініч Т.І. Імунний статус хворих з фоновими процесами шийки матки та урогенітальним хламідіозом // Вісник наукових досліджень. – 2003. - №1. – С.113-115.
Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Франчук А.Ю., Коптюх В.І., Шадріна В.С. Кольпоскопічна картина при різних видах асоційованої вагінальної інфекції // Вісник наукових досліджень. – 2003. - №4. – С.63-64. (основна ідея, виконання та оформлення роботи, 70 %)
Патент 49165 А Україна, МКИ А61Р15/00. Спосіб лікування фонових процесів шийки матки хламідійної етіології: Пат. 49165 А Україна, МКИ А61К31/12 / Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В., Даневич О.І., Даневич О.О., Федосєєва Л.О., Кожакіна І.П., Михалик О.І.; № 2001021226; Заявл. 20.02.2001; Опубл. 16.09.2002. Бюл. № 9. (виконання, оформлення роботи, 40 %)
Інформаційний лист № 176-2003 Методика застосування суппозиторіїв вагінальних з флуренізидом. Петрух Л.І., Франчук А.Ю., Пронюк О.В., Бойчук А.В., Кулініч Т.І.
Інформаційний лист № 235-2003 Спосіб застосування українського препарату “Флуренізид” у вигляді суппозиторіїв вагінальних в акушерстві та гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.
Нововведення № 49/20/04 Спосіб застосування флуренізиду у вигляді суппозиторіїв вагінальних у комплексному лікуванні поєднаних хламідійних інфекцій в гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.
Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Жиляєв М.І., Кулініч Т.І., Маланчук Л.М. Стан системи перекисного окислення ліпідів у хворих на загострення хронічного аднекситу на фоні різних видів лікування // Збірник наукових праць акушер-гінекологів України. – К.: „Абрис”. – 2000. – С. 359-361.
Франчук А.Ю., Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Жиляєв М.І., Кумпаненко В.А. Нові підходи до лікування хронічних запальних процесів внутрішніх статевих органів жінки хламідійної етіології // Збірник наукових праць. Асоціація акушер-гінекологів України. - К.: „Фенікс”. – 2001. – С. 625-627.
Bojchuk A.V., Kulinich T.I. Prophylaktic maintenanceoncological diseases of the cervix uteri in presence of urogenital chlamydiosis // Ginekologia. – Krakow. – 2003. - №1. – С.18.
Шафран Ю., Іщук В., Кулініч Т. Вплив хламідійної інфекції на трубне безпліддя // 3-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 1999. – С.259.
Матушак У., Кулініч Т. Особливості кольпоскопічної картини при урогенітальному хламідіозі // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. – С.175.
Петренко Н., Кулініч Т., Гриневич А., Шафран Ю. Порівняльна характеристика різних методів лікування фонових і передракових захворювань шийки матки // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. – С.69.
Кулініч Т.І. Нові аспекти лікування фонових процесів шийки матки // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. 18 – 19 листопада 2003. – С.35.
