Анотація до роботи:

Акрам М.А. Сліміє Клініко-патогенетичні механізми формування хронічного гломерулонефриту у дітей. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена виясненню особливостей перебігу гломерулонефриту у дітей в сучасних умовах, встановленню факторів, сприяючих його прогресуванню і хронізації на основі вивчення клініко-лабораторних показників, визначення фосфоліпідів сироватки крові і мембранах еритроцитів, а також b₂-мікроглобуліну в сироватці крові і в сечі.

Порушення в системі 2-мікроглобуліна у дітей з гострим гломерулонефритом починаються з перших днів від початку хвороби. Стабільно утримуюче підвищення рівня 2-мікроглобуліну в сироватці крові і екскреції з сечею є маркерами хронізації гострого гломерулонефриту у дітей. Підвищення екскреції нирками 2-мікроглобуліну слугує чутливим маркером ушкодження проксимальних канальців у дітей, хворих на гострий та хронічний гломерулонефрит і може використовуватись для оцінки ступеня активності патологічного процесу в нирках при гострому та хронічному гломерулонефриті, що важливо враховувати при ефективності терапії. Гострий та хронічний гломерулонефрит, незалежно від форми захворювання, супроводжується підвищеним ушкодженням фосфоліпідного компонента клітинних мембран, відображаючого мембранодеструктивний процес. При хронізації гострого і прогресуванні хронічного гломерулонефриту патологічний процес в нирках супроводжується більш вираженими змінами фосфоліпідного компонента клітинних мембран.

В дисертаційному дослідженні на основі комплексного вивчення клініко-лабораторних показників вмісту фосфоліпідів в сироватці крові, мембранах еритроцитів, спонтанного гемолізу еритроцитів, концентрації 2-мікроглобуліну в крові та сечі вирішене актуальне наукове завдання, яке полягає в вдосконаленні діагностики гломерулонефриту і встановленню факторів, сприяючих його хронізації і прогресуванню.

1. Виявлені можливі причини переходу гострого гломерулонефриту в хронічний: при нефритичному синдромі – висока частота супутньої патології, вік дітей старше 8 років, тривалий набряковий синдром, гіпертензія, гіподинамія, болі в попереку, макрогематурія, лейкоцитурія, мікро- альбумінурія.

2. Клініко-лабораторні чинники хронізації при гострому гломерулонефриті з нефротичним синдромом: висока частота супутньої патології, тривалий діуретико-резистентний набряковий синдром, холестеринемія і гормонорезистентність, наявність інтерстиціального компонента, обтяжена спадковість по серцево-судинній і нирковій патології.

3. Порушення в системі 2-мікроглобуліна у дітей з гострим гломерулонефритом починаються з перших днів від початку хвороби. Стабільно утримуюче підвищення рівня 2-мікроглобуліну в сироватці крові і екскреції з сечею є маркерами хронізації гострого гломерулонефриту у дітей.

4. Підвищення екскреції нирками 2-мікроглобуліну слугує чутливим маркером ушкодження проксимальних канальців у дітей, хворих на гострий та хронічний гломерулонефрит і може використовуватись для оцінки ступеня активності патологічного процесу в нирках, що важливо враховувати при ефективності терапії.

5. Гострий та хронічний гломерулонефрит, незалежно від форми захворювання, супроводжується підвищеним ушкодженням фосфоліпідного компонента клітинних мембран, відображаючого мембранодеструктивний процес. При хронізації гострого і прогресуванні хронічного гломерулонефриту патологічний процес в нирках супроводжується більш вираженими змінами фосфоліпідного компонента клітинних мембран.

6. Встановлено вплив несприятливих клініко-лабораторних чинників розвитку гострого гломерулонефриту і його хронізації, розроблено алгоритм основних метаболічних передумов розвитку хронічного гломерулонефриту у дітей.

Публікації автора:

1. Акрам Слимие, Каблукова Е.К. Современные представления о факторах хронизации и прогрессирования гломерулонефрита у детей // Перинатология и педиатрия.- 2005.- № 3/4(24).- С.210-213. (Здобувач самостійно написав літературний огляд по темі дисертації).

2. Каблукова Е.К., Акрам Слимие. Роль ₂-микроглобулинов в хронизации гломерулонефрита у детей // Врачебная практика.- 2007.- №2.- С.18-27. (Здобувач проводив дослідження рівня 2-МГ в сироватці крові та сечі у дітей, хворих на гломерулонефрит, статистичну обробку даних та їх аналіз).

3. Каблукова Е.К., Акрам Слимие. Роль фосфолипидов в хронизации гломерулонефрита у детей // Official journal of international academy Biomedical and Biosocial Anthropology.- 2007.- №8.- C.11-15. (Здобувач проводив дослідження рівня фосфоліпідів в сироватці крові, мембранах еритроцитів, спонтанний гемоліз еритроцитів у дітей, хворих на гломерулонефрит, статистичну обробку даних та їх аналіз).

4. Каблукова Е.К., Акрам Слимие. Факторы хронизации гломерулонефрита у детей «Сучасна педiатрiя проблеми та перспективи». Матерiали української науково-практичноi конференцiї з нагоди 115-рiччя заснування кафедри педiатрiї Харкiвського державного медичного унiверситету.- 2007.- C.84-85. (Здобувач проводив дослідження рівня 2-МГ крові та сечі, фосфоліпідів сироватці крові і мембран еритроцитів у дітей, хворих на гломерулонефрит, статистичну обробку даних та їх аналіз).